WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції" вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились в процесі переробки сировини ї_ матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).
До окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх оцінка. Згідно з діючими нормативними документами одержані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. П(С)БО 9 "Запаси" визначає, які саме витрати формують первісну вартість запасів.
При відпуску запасів у виробництво, їх продажу та іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 оцінка здійснюється за одним з таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої
собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу.
Обираючи методи обліку запасів, необхідно пам'ятати, що зміна облікової політики повинна бути обґрунтованою і можлива лише у тому випадку, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства.
Поняття, класифікація та оцінка товарів
Товарами є матеріальні цінності, які придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Товаром називається річ, яка призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.
Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результати послуг, сама здатність до праці, земля та її надра - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником цієї споживчої вартості.
У вузькому розумінні під товаром розуміють продукт праці, що призначений для обміну або продажу.
В громадському харчуванні товар - це придбані для подальшого продажу чи переробки продукти, сировина. Наприклад, товари, придбані для подальшого продажу, які не підлягають подальшій кулінарній обробці : хліб і хлібобулочні вироби, вартість яких не включається до вартості обіду чи блюда; кондитерські вироби; цигарки, тютюн, сірники тощо.
Взаємозамінні товари - група товарів, які подібні за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець дійсно замінює або готовий замінити їх в процесі споживання (у тому числі й виробничого).
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид).
Підприємства торгівлі, постачання та збуту придбають товари для їх подальшого продажу. Причому в обліку товари можуть відображатися за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.
Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, або ціни продажу).
Більш детально розглянемо оцінку за цінами продажу. Оцінка за цінами продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотка торговельної націнки. Цей метод застосовують підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) ціною реалізованих товарів і сумою торгової націнки, визначеною за середнім відсотком. Середній відсоток торгової націнки обчислюється шляхом ділення суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Методологію обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість".
Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на дату складання бухгалтерської звітності.
Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.
Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.
Поняття поточної дебіторської заборгованості буде розглянуте в наступних лекціях.
До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:
- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в
балансі орендодавця;
- надання позик іншим підприємствам;
- надання позик фізичним особам;
- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжках тощо.
Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, і її сума може бути достовірно визначена (майбутня економічна вигода - це потенціал, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів та їх еквівалентів на підприємство).
Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюєтьсяза дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.
Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду.
Заборгованість (борг) - це боргові зобов'язання, що виникають внаслідок видачі векселів, випуску облігацій тощо.
Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і не очікується, що вона буде повторюватись періодично або в кожному подальшому звітному періоді.
Негарантована ліквідаційна вартість - це частина ліквідаційної вартості орендованого активу, продаж якої орендодавцем не гарантується або гарантується лише пов'язаною з ним стороною.
| Незароблений фінансовий дохід - загальна сума мінімальних орендних ;платежів та негарантованої ліквідаційної вартості за
Loading...

 
 

Цікаве