WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

випадках, коли необхідно обчислити вплив на відхилення за результатним показником багатьох факторів (до 10). Цей спосіб є більш ефективним, порівняно з іншими прийомами значно скорочується кількість обчислень.
Для розрахунку впливу першого фактора на відхилення за результатним показником необхідно базовий (плановий) результатний показник помножити на відносний приріст (зменшення) першого фактора, який виражений у відсотках, і одержаний результат поділити на 100.
Прийом відсоткових різниць є різновидом способу відносних різниць. Перевагою цього прийому є те, що при його застосуванні достатньо мати інформацію про відсотки виконання плану і не обов'язково обчислювати рівень факторних показників.
Для розрахунку впливу зміни чисельності робітників на відхилення за обсягом товарної продукції необхідно плановий обсяг товарної продукції помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану щодо чисельності робітників.
Для того, щоб визначити вплив зміни кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік, на відхилення за обсягом товарної продукції, необхідно помножити плановий обсяг товарної продукції на різницю між відсотком виконання плану за загальною кількістю відпрацьованих днів усіма робітниками і відсотком виконання плану по середньосписковій чисельності робітників.
Приріст (зниження) обсягу товарної продукції за рахунок зміни середньої тривалості робочого дня, тобто внутрізмінних простоїв, обчислюється шляхом множення планового обсягу товарної продукції на різницю між відсотками виконання плану із загальної кількості годин відпрацьованих усіма робітниками, і загальної кількості відпрацьованих ними днів.
Вплив зміни середньогодинного виробітку на відхилення за обсягом товарної продукції обчислюється шляхом множення різниці між відсотком виконання плану з товарної продукції і відсотком виконання плану із загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками годин.
Замість прийому ланцюгових підстановок у тих випадках, коли при значній кількості часткових показників, що входять до розрахункової формули, залежність їх один від одного встановити неможливо, використовується прийом пайової участі. Цей спосіб полягає в пропорційному діленні відхилення за узагальнюючим показником між факторами, які його зумовили.
Для цього спочатку визначають частку кожного фактора в загальній сумі їх приросту (зменшення), яка потім перемножується на загальний приріст результатного показника.
Спосіб пропорційного ділення грунтується на пропорційному розподілі приросту результатного показника за рахунок зміни фактора першого рівня між факторами другого рівня відповідно до їх розміру. Пропорційність такого розподілу досягається шляхом визначення постійного для всіх факторів коефіцієнта, який показує розмір зміни результатного показника за рахунок зміни фактора першого порядку на одиницю.
З посиленням впливу ринкових факторів на діяльність підприємств виникає необхідність використання в економічному аналізі більш тонких методів та прийомів сучасного математичного апарату. При використанні математичних моделей необхідно дотримуватись такої послідовності:
1. Визначити завдання відповідно до поставленої мети;
2. Обгрунтувати завдання;
3. Сформулювати математичну модель у вигляді системи рівнянь і нерівностей;
4. Підготувати інформацію для вирішення завдань моделі;
5. Розробити (або використати наявний) алгоритм розв'язку завдання на ЕОМ;
6. Розв'язати завдання;
7. Інтерпретувати отримані результати;
8. На основі інтерпретації результатів прийняти відповідні рішення.
Найбільшого поширення на зарубіжних фірмах (і меншою мірою на вітчизняних підприємствах) одержали математико-статистичні моделі. В їх основі лежить наявність неповного вірогідного зв'язку між показниками, що досліджуються.
До математичних методів економічного аналізу відносять: кореляційний і регресійний, дисперсійний, графічні методи програмування, математична теорія ігор, теорія масового обслуговування та ін.
Кореляційний аналіз дозволяє виявити зв'язок між окремими явищами або показниками.
Кореляційний (стохастичний)зв'язок - це неповна, імовірна залежність між показниками, яка проявляється лише в масі спостереження.
Цей зв'язок може бути повним, тобто функціональним, при якому коефіцієнт кореляції дорівнює одиниці. В інших випадках зв'язок може бути відсутнім, тобто дорівнювати нулю.
На практиці застосовують парну кореляцію, яка дає можливість перевірити наявність зв'язку між двома показниками, один з яких є факторним, а інший - результатним, і множинну кореляцію, за допомогою якої перевіряють зв'язок, який виникає від взаємодії кількох факторів з результатним показником.
Кореляційний аналіз застосовується за умови наявності значної кількості спостережень про розмір досліджуваних факторних і результатних показників. Окрім того, досліджувані фактори повинні мати кількісний вимір і відображення в тих чи інших джерелах інформації.
Використання кореляційного аналізу дозволяє визначити зміни результатного показника під дією одного або кількох факторів, а також визначити відносний ступінь залежності результатного показника від кожного фактора. Тобто визначається роль кожного фактора у формуванні рівня показників, закономірності розвитку економічних явищ. Це дає можливість повніше визначити невикористані резерви, точніше обгрунтувати плани й управлінські рішення.
Дисперсійний аналіз - це статистичний метод аналізу результатів спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу. Завдання дисперсійного аналізу - дати оцінку співвідношенню між факторами для того, щоб визначити суттєвість або несуттєвість різних умов спостереження.
Цей метод може застосовуватись при аналізі економічної ефективності впровадження нововведень, особливо там, де результати цього впровадження не піддаються строгому кількісному виміру (впровадження нової системи організації або підготовки виробництва, організації праці, перебудови управління, бухгалтерського обліку, впровадження нових форм господарювання, підвищення кваліфікації робітників тощо).
Теорія масового обслуговування використовується при аналізі ситуацій, за яких є потік вимог, які слід обслужити, але обмеженість обслуговуючих засобів призводить до того, що не всі вимоги можуть бути виконані одночасно, і ті, що залишились, створюють чергу.
Прикладом задач масового обслуговування на підприємстві можуть бути: вибір найкращої схеми обслуговування устаткування, видача інструменту з інструментально-видаткового складу, обслуговування й організація роботи поточних ліній і т. д.
Для розв'язку задачі достатньо знати потік вимог (заявок) на обслуговування, механізм обслуговування (кількість вимог, які можуть обслуговуватись; тривалість обслуговування: дисципліна обслуговування, тобто порядок, згідно з яким для обслуговування обирається одна вимога з тих, що чекають).
Застосування теорії масового обслуговування дозволяє зменшити затрати, суттєво скоротити витрати.
В умовах
Loading...

 
 

Цікаве