WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

не лише встановити, що розмір заробітної плати робітника обчислюється залежно від стажу роботи, а й визначити конкретно ступінь цієї залежності.
Одним з основних прийомів економічного аналізу є деталізація. Суть цього методу полягає в розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові. Необхідність використання методу деталізації викликана тим, що:
o по-перше, вивчення лише загальних показників не розкриває характеру і розміру впливу всіх факторів на динаміку цих показників;
o по-друге, у загальному показнику підсумовують нерідко протилежні тенденції, які взаємно погашаються і тим самим прикривають основні зміни, що відбуваються. Саме тому виникає необхідність розкладу, розчленування загальних показників на їх складові, що при поєднанні з іншими прийомами дає змогу глибоко і всебічно оцінити досліджувані показники та явища, виявити причини, що зумовили досягнуті результати. Виділяють деталізацію за:
o часом здійснення операцій;
o місцем здійснення операцій;
o складовими;
o центрами відповідальності.
Деталізація за часом здійснення операцій дає можливість виявити динаміку господарських явищ, їх ритмічність, а також періоди, на які припадають кращі та гірші результати діяльності підприємства. А це, у свою чергу, сприяє з'ясуванню причин негативних явищ та розробці заходів щодо усунення недоліків.
За допомогою деталізації показників за місцем здійснення господарських операцій можна виявити передові і відсталі ланки виробництва, вивчити причини відставання.
Деталізація показників за складовими, тобто за факторами, дозволяє вивчити вплив окремих елементів на загальний результат, структурні зрушення в складі цих елементів.
Деталізація показників за центрами відповідальності дає змогу оцінити роботу окремих виконавців (служб, відділів), визначити їх права на заохочення.
Прийом виділення "вузьких" місць і ведучих ланок полягає в тому, що виявляються диспропорції і розглядається можливість їх усунення. Поняття "вузького" місця і ведучої ланки трактується досить широко: у системі виробничих потужностей, підвищенні конкурентоспроможності товарів, експорту продукції й т. ін.
У процесі аналізу широко застосовують середні величини. Їх використовують для того, щоб одержати узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за відповідною ознакою. У середній величині знаходять відображення загальні, характерні, типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою. Тобто вона ніби одним числом характеризує всю сукупність об'єктів. Наприклад, показник середнього виробітку робітників використовується для узагальненої характеристики рівня продуктивності праці досліджуваної сукупності робітників.
Використовуючи середні величини, необхідно враховувати, що будь-яка середня нівелює, взаємно погашає позитивні і негативні відхилення: за загальними середніми показниками сховані як передовий позитивний досвід, так і негативне, відстале або навіть шкідливе. Саме тому при аналізі не можна обмежуватись лише середніми величинами, і там, де це необхідно, треба розкрити їх суть за складовими.
За допомогою відносних величин (узагальнюючих показників,
які відображають кількісне співвідношення між двома ознаками, явищами і які вимірюються в коефіцієнтах, математичних відсотках, проміле, складних натуральних одиницях) можна глибше зрозуміти суть і характер відхилень від базових показників.
Базисні відносні величини динаміки, або ланцюгові відносні величини динаміки, особливо необхідні для оцінки змін динаміки показників господарсько-фінансової діяльності підприємства за кілька звітних періодів.
Для забезпечення повноти і правильності висновків за результатами аналізу відносні величини обчислюють і застосовують у комплексі.
Розрізняють кілька видів відносних величин (див. Табл. ).
Балансовий прийом аналізу полягає у встановленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов'язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомих значень інших. Прикладом можуть бути баланси трудових ресурсів, платіжний баланс.
Для визначення забезпеченості підприємства трудовими ресурсами складають баланс, у якому, з одного боку, вказується потреба в трудових ресурсах, а з другого - фактична їхнаявність.
Таблиця1
Види відносних величин
Вид відносної величини
Порядок обчислення відносної величини
Одиниці виміру
Відносна величина планового завдання
або Середній рівень
планового показника за 3-5 років Відсотки
Відносна величина виконання плану
Відсотки
Відносна величина структури
Відсотки, коефіцієнт
Відносна величина координації
Коефіцієнт
Відносна величина інтенсивності
Відсотки, складні натуральні числа
Відносна величина ефективності
коефіцієнт, відсотки
Для того, щоб визначити платоспроможність підприємства, використовується платіжний баланс, у якому платіжні засоби зіставляють з платіжними зобов'язаннями.
Балансовий спосіб використовують також для визначення впливу окремих факторів на відхилення за результатним показником. Наприклад, якщо з кількох факторів відомий вплив усіх, окрім одного, то його вплив можна визначити шляхом вирахування від загального приросту результатного показника результатів впливу всіх попередніх факторів.
Для визначення впливу факторів в економічному аналізі широко використовується елімінування. Елімінувати - це означає усунути, відхилити, виключити дію всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. Це логічний прийом, за допомогою якого вивчається дія зміни даних за одним факторним показником на зміну даних за головним показником. Це здійснюється різними способами, найбільш поширеним з них є прийом ланцюгових підстановок.
Суть цього прийому полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні. При цьому елімінується (виключається) вплив окремих факторів на узагальнюючий показник.
Прийом ланцюгових підстановок використовується лише тоді, коли досліджують таку залежність між явищами, де вона має суворо функціональний характер. Спочатку роблять заміну кожного базового кількісного показника на фактичний, а потім кожного базового якісного показника на фактичний.
Одним із прийомів елімінування є спосіб різниць. Цей прийом ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов'язаного з ними часткового
Для визначення ступеня впливу зміни кількісного фактора на відхилення за загальним показником необхідно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.
Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, необхідно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника.
Спосіб відносних різниць, як і попередній, також грунтується на методі елімінування і використовується, як правило, у тих
Loading...

 
 

Цікаве