WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка») - Дипломна робота

касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.
Надходження і видача грошових документів оформлюються прибутковими і видатковими касовими ордерами або коштів накладними, що їх замінюють. Касир складає звіт про рух грошових документів.
Здача виручки інкасатору оформлюється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідна відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладна) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) - залишається в касі підприємства (інкасатор розписується на цьому примірнику і ставить відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються.
Підставою для прийняття сум грошових коштів в дорозі на облік є:
1) при здачі виручки - квитанція установи банку, ощадної каси, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо;
2) по сумах, що переказані вищестоящими організаціями, - отримані від них повідомлення (авізо) із зазначеною датою, номером платіжного доручення, суми і назви установи банку чи поштового відділення, яке прийняло перерахування.
Характеристика рахунку 31 "Рахунки в банках"
Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій.
Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:
311 "Поточні рахунки в національній валюті";
312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";
313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";
314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".
РОЗДІЛ ІV
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ
4.1.СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.
Не менш важливими елементами є визначення об'єктів аналізу та системи показників, за допомогою яких буде вивчатись кожен з об'єктів аналізу.
Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з цією діяльністю.
Так, наприклад, на промисловому підприємстві (об'єднанні) об'єктами аналізу є виробництво продукції за обсягом та асортиментом, конкурентоспроможність продукції, її реалізація, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прибуток та рентабельність, фінансовий стан підприємства.
Усі господарські явища і процеси вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того, наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежить реальність та обгрунтованість висновків і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.
На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції:
o результату роботи;
o фактора формування;
o ознаки зміни;
o кінцевої мети;
o проміжного наслідку.
Економічні показники - важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.
В економічному аналізі використовують показники:
o завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;
o звітності;
o обліку;
o вибіркових спостережень;
o аналітичних досліджень.
Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, а саме:
o за економічним змістом досліджуваних явищ і процесів;
o характером відображення аналізованих процесів;
o способом виміру;
o ступенем охоплення;
o місцем у причинно-наслідкових зв'язках;
o способом формування.
За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.
За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні - виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); вартісні -показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові - характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці) показники.
За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники.
Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).
За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні показники. Загальні використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей народного господарства (вартість товарної продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).
При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на результатні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості товарної продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні витрат на виробництво собівартість розглядають як результатний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва.
Тобто, якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і він виступає як об'єкт дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результатним.
Показники, які визначають стан результатного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.
За способом формування розрізняють показники:
o нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);
o планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);
o договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);
o облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);
o звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);
o аналітичні
Loading...

 
 

Цікаве