WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аудит та аналіз продукції власного виробництва - Дипломна робота

Облік, аудит та аналіз продукції власного виробництва - Дипломна робота

вельми низьку рентабельність власного капіталу через те, що значна його частина не працює, а здебільшого лежить на складах або ж (чого доброго!) надто довго кредитує покупців. Кожен інвестор має право сказати: " Мене мало цікавить, скільки прибутку приносять кошти, інвестовані підприємством у виготовлення того чи іншого продукту, я хочу знати, скільки прибутку приносять підприємству мої власні вкладення у бізнес". У зв'язку з такою постановкою питання розглянемо кілька окремих показників рентабельності.
Це показник рентабельності будь-яких інвестицій: як підприємства в цілому, так і окремої інвестиції конкретного суб'єкта, наприклад, засновника. Можна ним скористатися також для оцінки рентабельності однієї окремої угоди. До складу статей власного капіталу підприємства входять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал і нерозподілений прибуток (тобто значення рядків 300 - 350 ф.1). У разі якщо на балансі з'явилося сальдо за нарахованими, але ще не виплаченими дивідендами (р. 590 ф. 1- поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками), - цю суму теж слід враховувати, адже, будучи ще не виплаченими, дивіденди "працювали" на спільну справу. Власний капітал підприємства - це і є інвестиції засновників у бізнес. Адже інвестиції засновників (акціонерів) не обмежуються внесками до статутного фонду чи придбанням акцій. Весь власний капітал підприємства - це кошти, зароблені в процесі діяльності завдяки початковим інвестиціям. Отже, власний капітал підприємства є цілком законною власністю тих осіб, які цим підприємством володіють.
Середня арифметична величина між підсумками статей власного капіталу на початок і кінець звітного періоду дасть середній власний капітал підприємства. Порівнюючи чистий прибуток з цією величиною, ми визначаємо рентабельність власного (акціонерного) капіталу підприємства. Щоб визначити рентабельність інвестицій у майбутній проект, очікуваний від його здійснення, прибуток порівнюють з величиною виділених для цієї справи коштів.
Хто погодиться з тим, що активи підприємства - це різні форми вкладеного (інвестованого) в бізнес власного і запозиченого капіталу разом, тому цікаво буде визначити його прибутковість (рентабельність).Середню вартість всіх активів за звітний період визначають як середнє арифметичне між валютами балансів на початок і кінець звітного періоду (р. 280 ф. І.або.р. 640 ф. 1).
Показник рентабельності сумарного інвестованого капіталу визначає продуктивність усього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження. Він показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, інвестована (вкладена) в активи.
3.3.3.АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО ЛЕВЕРИДЖУ.
Фінансовий леверидж як показник переваги рентабельності власного капіталу над рентабельністю всіх активів у нас майже не застосовується через дуже нестабільну і мало гнучку кредитну політику. Не доступність для більшості приватних підприємств банківських кредитів і їх дорожнеча, а також відсутність кредитних взаємовідносин між самими суб'єктами господарювання (постачальники не зобов'язують своїх покупців платити відсотки за наданими їм відстрочками) зводять нанівець зацікавленість показником фінансового левериджу. Кожному суб'єкту і без того зрозуміло, що в наших умовах набагато вигідніше використовувати власні фінансові ресурси, ніж вдаватися до позик. Ми навіть не знаємо, що "у них" часом дуже вигідно робити навпаки. Щодо розрахунків з постачальниками, то багатьом з наших бізнесменів може здатися, що тривалість затримки платежів за отримані поставки за відсутності "лічильника" відсотків не має для підприємства-покупця жодного значення (крім ризику втратити гідність - якщо це для когось важливо).
Зрозуміло, що в ситуації, коли кошти, зазначені у р. II пасиву, надто дорогі, а кошти, зазначені у р. III пасиву, зовсім дармові, розмова про фінансовий леверидж не має сенсу.
Питання, що робити у разі виникнення потреби в додаткових фінансових ресурсах, у нас вирішується без вагань: недобросовісний бізнесмен надто довго затримує оплату своїм постачальникам і таким чином користується дармовими кредитами, а добросовісний спочатку офіційно реєструє збільшення статутного фонду, а потім вносить відповідну додаткову суму. Акціонерні товариства в таких випадках випускають додаткову кількість акцій на продаж. А от власник контрольного пакета акцій американської корпорації має можливість подумати: а чи варто допускати таким чином, нехай навіть тимчасове, пониження рентабельності власного капіталу і водночас брати нові зобов'язання з виплати дивідендів акціонерам, якщо можна скористатися відносно недорогими кредитами? У прийнятті рішення йому допоможе показник фінансового левериджу як показник переваги чи недоліку у використанні власних і позичених коштів.
Зауважимо, що термін "леверидж" (1еуега?е - система важелів, засіб впливу, сила впливу) нам чомусь дуже сподобався і його можна зустріти в численних методиках фінансового аналізу і взагалі у новітній економічній літературі. Щоправда, у більшості наших розробок показник фінансового левериджу має зовсім інший зміст. Наприклад, дуже часто фінансовим левериджем називають коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань (про це нижче). Ці два показники не можна назвати близькими між собою навіть з великою натяжкою. Як неможливо за допомогою коефіцієнта залежності від довгострокових зобов'язань прийняти рішення про шляхи пошуків додаткових фінансових ресурсів, так само неможливо назвати цей коефіцієнт позитивним чи негативним 1еуега?е. Тож відкладемо до кращих часів цей дуже важливий показник рентабельності. Будемо сподіватися, що пом'якшення кредитно-інвестиційного клімату чекати недовго.
ІІНШІ ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ.
Рентабельність продажу ще називають маржею . Вона показує, скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. Маржу прибутку, як правило, визначають окремо за кожним видом діяльності або за кожною групою реалізованої продукції.
До показників прибутковості належить також показник доходів на акцію (чистий прибуток, тобто прибуток після оподаткування, ділиться на кількість випущених звичайних акцій). Частина чистого прибутку, як відомо, виплачуєтьсяакціонерам у вигляді дивідендів, решта - реінвестується в подальшу діяльність. Відношення абсолютної величини доходу на акцію до абсолютної величини дивіденду на акцію називається коефіцієнтом покриття дивіденду (Кп.д.) Він показує здатність (нездатність) підприємства підтримувати необхідний рівень дивідендів і забезпечувати при цьому достатність реінвестування своїх прибутків.
Загалом рентабельністю називають будь-який показник, при обчисленні якого в чисельнику записують величину прибутку. В знаменнику можуть бути різні чинники, які так чи інакше впливають на прибуток або, навпаки, залежать від нього. Не можна сказати, який з показників рентабельності найважливіший. Може статися, що для проведення аналізу їх знадобиться кілька. Найзручніше це
Loading...

 
 

Цікаве