WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія” - Реферат

Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія” - Реферат

кваліфікації.
Конфіденційність полягає в тому, що аудитор без зважених на те причин не має права розголошувати отриману ним інформацію. Аудитор має доступ до інформації, яка не підлягає розголошенню, цим принципом передбачена відповідальність за несанкціоноване розголошення службової чи комерційної таємниці, однак є виключення з цього правила:
- клієнт дає письмовий дозвіл на розкриття інформації;
- необхідні докази для судового розгляду;
- державний орган є замовником аудиту;
- професійний обов'язок:, коли необхідно захистити професійні інтереси в судовому порядку;
- коли проводиться перевірка якості роботи аудитора та при надходженні скарги.
Професійна поведінка - це досить важливий принцип так, як аудитор буде дбати про свою кваліфікацію, репутацію, залежить сама професія.
Професійні норми слід розглядати під двома кутами зору: з одного боку, щодо внутрішнього аудиту і з іншого зовнішнього. Внутрішні аудитори в своїй діяльності підпорядковані роботодавцю. Незважаючи на цю обставину свої функції він повинен виконувати не всупереч вимогам чесності, об'єктивності та діючого законодавства. Зовнішні аудитори повинні керуватись нормативами аудиту та законодавчою базою під час аудиту або надання послуг.
Одна з характеристик аудиту незалежність. Важливо, щоб під час перевірки існувала фактична і зовнішня незалежність. Фактична незалежність - полягає у можливості зберігати неупереджене ставлення до аудитора протягом усього процесу аудиту. Зовнішня незалежність - результат сприйняття незалежності іншими особами. Якщо аудитори мають фактичну незалежність, але користувачі вважають, що аудитор діє в інтересах своїх клієнтів, то цінність аудиту знижується.
№ _29_ Поняття про аудиторські докази та порядок їх отримання
Висновок аудитора повинен бути документально підтверджений. В даному випадку підтвердженням виступають певні докази, які в аудиті прийнято називати аудиторськими. Під доказом розуміють - свідчення, які констатують будь-який факт і є незаперечними.
Аудиторські докази, їх зміст, порядок отримання і використання в аудиті регулюється нормативом № 14 "Аудиторські свідчення." Кожна із складових аудиторських свідчень (доказів) націлена на перевірку структури і ефективності дії системи внутрішнього контролю у замовника.
Норматив № 14 визначає порядок і способи отримання аудиторських свідчень (доказів). Аудитор отримує аудиторські свідчення шляхом перевірки, спостереження, опитування, підтвердження підрахунків, аналітичні процедури.
Перевірка полягає у вивченні аудитором бухгалтерських регістрів, документів, або матеріальних активів.
Перевірка документів і реєстрів дає змогу аудитору зібрати аудиторські свідчення різного ступеня надійності, а саме:
- аудиторські свідоцтва, які створені і зберігаються третіми особами;
- документи, аудиторські свідоцтва, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві;
- документи, аудиторські свідоцтва, які створені безпосередньо на підприємстві і зберігаються на даному підприємстві.
Перевірка активів забезпечує аудитора надійними свідченнями щодо їх наявності але не обов'язково щодо їх власності.
Спостереження полягає у аналізі процесу, що виконується іншими особами підприємства, або безпосереднє ознайомлення з об'єктом перевірки на місці.
Опитування і підтвердження.
Опитування полягає в збиранні інформації від обізнаних осіб підприємства, або за його межами і воно може бути в формі письмових запитів, в формі письмових пояснень посадових осіб, матеріально-відповідальних осіб підприємства.
Аудитор може отримувати в ході опитування усну інформацію під час бесіди з фахівцем підприємства, однак для аудиту важливо письмове підтвердження отриманої інформації. У зв'язку з цим письмові свідоцтва аудитор повинен оформляти таким чином, щоб вони вважалися аудиторськими доказами.
Опитування дозволяє аудитору зібрати нову інформацію, або підтвердити раніше зібрану інформацію.
Відповідь на письмові запити підтверджує інформацію, що міститься в бухгалтерських документах.
Підрахунки полягають в перевірці відповідності сум, які зазначені в реєстрах обліку та в первинних документах.
Аналітичні процедури використовуються для аналізу найважливіших співвідношень, тенденцій розвитку з метою встановлення потенційних можливостей діяльності підприємства. Це необхідно для визначення місця даного підприємства в галузі, порівняти з даними попередніх періодів, або заздалегідь встановленими нормативними значеннями.
У своїх робочих паперах аудитор зібрану інформацію, ( докази), групує за ступенем надійності від мінімуму до максимуму.
На нульовому місці знаходиться випадково або усно почута інформація.
На першому місці міститься інформація отримана із ЗМІ.
На другому місці знаходиться внутрішня інформація підприємства.
На третьому - письмові докази, отримані керівництвом, фахівцями та посадовими особами підприємства.
На четвертому - докази отримані від третіх осіб.
На п'ятому найвищому ступені надійності знаходиться інформація, ( докази), які зібрані безпосередньо самим аудитором.
№ _30_ Поняття помилки і обману. Рівні суттєвості (матеріальності) помилок і обману.
Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власників підприємств.
Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Помилки виникають з причин припущення арифметичної чи граматичної помилки в записах облікових даних або випадкового пропуску записів господарських операцій чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту.
Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової інформації однією або декількома посадовими особами серед керівництва і службовців підприємства. Причому обман може здійснюватися шляхом фальсифікації, підробки чи зміни записів на рахунках бухгалтерського фінансового обліку або неправильного віднесення до активів чи пасивів окремих статей; знищення чи пропуску окремих господарських операцій або документів тощо. Тому під час оцінювання виявлених порушень аудитор повинен визначити їх зміст та встановити помилки й обман.
Маніпуляція обліковими записами - навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.
Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.
Оцінюючи рівень достовірності фінансової звітності, широко використовують термін "матеріальність". При цьому в обліку і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо внаслідок цього користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків. Є три рівні матеріальності помилок і
Loading...

 
 

Цікаве