WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорстокої конкуренції більш зрілих і тому на поточний період більш ефективних зарубіжних компанійдозволяє галузям, що зароджуються стати ефективними товаровиробникими.
Цей аргумент на користь протекціонізму можна поставити під сумнів, оскільки при наявності зрілої конкуренції не в одної галузі не буде можливості для здійснення довгострокових зоходів, направлених на роширення виробництва і підвищення ефективності. Захист новостворених галузей за допомогою митних таририфів скоректує неправильне розміщення світових ресурсів які історично сформувались через різницю в рівнях економічного розвиткувітчизняної і іноземної промисловості. В останні роки аргументація необхідності допомоги молодим галузям дещо модифікувалась. Зненацька зіткнувшись з посиленням іноземної конкуренції національн виробники стверджують, що національна промисловість потребує захисту для проведення модернізації і конкурентноздатності. Проблема полягає в тому, що протекціонізм збільшуюши прибутки і тим самим подаючи кошти для модернізації, в той же час знімає гостроту питання про необхідність вдосконалення аиробництва. Замість ефективності функціонвання галузі протекціонізм може викликати її подальше зниження. Більш того , такого роду протекціоністські заходи можуть стати сигналом для інших галузей, що вони також мають право розраховувати на аналогічний захист в тому випадку, якщо також зіткнуться з сильною конкуренцією з боку імпорта. Як наслідок інші галузі також можуть загубити зацікавленість до вдосконалення виробництва і мінімізації витрат. Захист від демпінга, ще один аргумент на користь протекціонізму. Вважається, що митні тарифинеобхідні для захисту українських товаровиробників від демпінга. Існують дві причини чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в продажу товарів по цінам нижчим від собівартості продукції. По-перше, закордонні фірми можуть використовувати демпінг для усунення українських конкурентів, захвату монопольного положення і подальшого підвищеня цін для різних споживачів. По-друге, демпінг може бути новою формою диверсифікації - призначення різних цін для різних споживачів. З метою максималізації своїх прибутків закордонний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції по високим цінам на монопольному внутрішньому ринку, і продажу надлишкової продукцйїїїії по зниженим цінам на національному ринку країни, куди він експортує свою продукцію. Надлишкові обсяги виробництва необхідні для зниження витрат на одиницю продукції при великомасштабному виробництві. В зв'язку з тим, що демпінг викликає небезпідставні хвилювання в відповідності з українським законодавством він заборонений. в тих випадках коли демпінг має місце і завдає шкоду національному виробнику уряд як правило вводить "антидемпінгове мито" на відповідні вили товарів. Але як правило в порівнянні з загальним обсягом імпортованих товарів зареєстрованих випадків застосування демпінга небагато. Тому демпінг не може бути виправданням для існування широкорозповсюджених, постійно діючих митних тарифів. Крімтого звинувачення в застосуванні демпінга повинні ретельно перевірятись для визначення їх підставності. Іноземні підприємці в дійсності іноді виробляють певні види товарів з більш низькими витратами, ніж їх конкуренти. Відповідно, те що на перший погляд може бути розцінено як демпінг, насправді дуже часто є результатом дії порівняльної переваги. Зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорта і збільшити конкуренцію на національному ринку. Послаблення конкуренції дозволить місцевим товаровиробникам піднімати ціни за рахунок споживачів. Але навіть тоді коли демпінг має місце національні споживачі втрачають від низьких цін в короткостроковому плані, в такій же мірі , в якій вони виграюит від війни цін між національними виробниками.
Із всього вище наведеного можна зробити висновок, що аргументів на користь протекціонізму багато, але вони безпідставні. В відповідних умовах аргумент на користь захисту молодих галузей виступає як справедливе виключення, яке має економічне виправдання. Однак такий аргумент ігнорує можливість використання альтернативних засобів для заохочення промислового розвитку. Більшість же інших доведень відмічають тільки безпосередні і прямі наслідки митних тарифів. Вони ігнорують той факт, що в довгостроковому плані країна повинна імпортувати продукцію для того , щоб експортувати свої види товарів та послуг.
Розділ 2. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2.1. Види зовнішньоекономічних операцій в Україні.
Згідно з чинним законодавством України Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України так і за її межами. [5.с.108]
Види зовнішньоекономічних операцій дуже різноманітні. До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні належать:
- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;
надання ще зазначених послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитнихта страхових установ за межами України; створення суб'єктами іноземних країн зазначених установ на території України у випадках, які передбачені чинним законодавством України;
- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; що включає створення спільних підприємств різної форми та видів, проведення спільних господарських операцій та володіння майном як на території України так і за її межами;
- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній
Loading...

 
 

Цікаве