WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

кониактів, так і опосередкованим шляхом - через посередників.
Шлях прямих поставок і розрахунків в багатьох випадках є більш переважним, завдяки таким своїм позитивним якостям, які можуть знайти свій прояв в тій чи іншій господарчій ситуації:
- налагодження найбільш тісних зв'язків між постачальниками і споживачами, в результаті чого створюються певні гарантії в конкурентній боротьбі з іншими постачальниками;
- підвищення надійності і оперативності господарських зв'язків в тих випадках, коли вже налагоджені економічні контакти, створені ефективні технологічні моделі відтворювальної діяльності;
- забезпечення наближення виробника до іншонаціонального ринку, а також можливості отримання про нього великої кількості необмеженої інформації, адекватно відповідати на попит своїх закордонних споживачів, реагувати на коливання попиту;
- забезпечення економії на оплаті послуг посередників - юридичних і фізичних осіб;
- створення передумов подальшого поглиблення міжнародного співробітництва шляхом усуспільнення різних циклів технологій і виробничої діяльності.
Разом з тим перевагами володіє опосередкований шлях:
- створення важливого додаткового позитивного фактора в конкурентній боротьбі в тих випадках, коли зовнішньоторговий посередник може забезпечити ефективну рекламну компанію, після продажне обслуговування стандартних товарів в країні збутку, а також допускає підприємство- виробника до наявних у нього відомостей про особливості конкретних ринків. тентенцій попиту;
- забезпечення економії на витратах в тих випадках, коли зовнішньоторговмй посерелник є комерційно більш вигідним, ніж утримання в штаті спеціалізованих робітників або відволікання службовців на не властиві їм види діяльності;
- підвищення якості збутоаої діяльності і її оперативності завдяки використовуванню послуг посередників-професіоналів в тих випадках, коли здійснюються разові міжнародні угоди , або підприємство вирбник не має достатнього досвіду здійснення зовнішньоекономічної діяльності в цілому ряді інших випадків;
- створення передумов вигідної концентрації капіталів безпосередніх виготовлювачів продукції і фірм, які здійснюють її рекламу, збут, післяпрдажне обслуговування і інше. Особливо відмітимо, що така концентрація млже мати характер як національного так і інтернаціонального усуспільнення (виробництва) відтворювання, об'єднання ресурсів в залежності від державної належності посередницько-збутових структур.
В найбільш загальному плані в відповідності з вектором товароруху, а також характером міжнародних товарообмінних операцій прийнято виділяти чотири основних види: експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні операції. Реєкспорт і реімпорт можливо розглядати як окремі випадки експорта і імпорта, однак дуже часто вони підлягають особливому розгляданню (особливо реєкспорт), наприклад в зв'язку з можливими спеціальними вказівками в міжнародних угодах про недопущення реєкспорта.
Експортні операції - це насамперед продаж за кордонним контрагениам товарів з їх вивезенням за кордон. Невидимим експортом називають надання іноземним юридичним і фізичним особам платних послуг. Так це можуть бути транспортні , туристичні, юридичні і інші послуги.
Експортом капіталу називається розміщення його в інші країни в формі кредитів і інвестицій в ті чи інші господарчі структури.
Імпортні операції - це придбання у іноземних контрагентів товарів з їх ввезенням із-за кордону. Знов таки невидимо можуть імпортуватися і послуги іноземних юридичних і фізичних осіб. Імпорт капіталів це розміщення в країні іноземних крелитів і інвестиційє.
Реєкспортні операції - це продана іноземним контрагентам з вивезенням за кордон тої чи іншої креїни товарів, раніше імпортованих на територію даної країни і і не підлягаючих переробці. В ряді випадків реєкспортними вважаються операції, навіть не пов'язані з ввезенням товарів в країну, до юрисдикції якої відносяться здійснюючі реєкспорт господарюючі організації. Останні в таких випадках купують і перепродують товари, які постійно знаходяться за кордоном, не здійснюючи при цьому ніякої переробки. Таким чином, з поняттям реєкспорту пов'язані тільки деякі форми маніпулювання правом власності. Коли ж товар просто опиняється на території тої чи іншої держави без закурки його фізичними чи юридичними особами мова про реєкспорт йти не може. Прикладом може бути транзит товарів через териьорію третьої країни.
Реімпортні операції - це придбання у іноземних контрагентів раніше експортованих товарів, які не підлягають переробці з їх вивезенням із-за кордону. Визначальне значення тут має особлива форма і послідовність зміни права власності.
Так реімпортом товарів вважаються операції, пов'язані з поверненням товарів від іншонаціональних покупців, незадоволених їх якістями, або від посередників, які спочатку їх купили але не зуміли їх реалізувати. Поцій же причині реімпорт ом не вважається повернення товарів, експонувались на закордонних виставках, в рекламних шоу, а також які арендувалися або знаходилися за кордоном в обслуговуванні посередників на умовах консигнації.
1.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Комплексним показником, який оцінює зовнішньоекономічну діяльність країни, являється платіжний баланс.
Згідно матодики міжнародного валютного фонду платіжний баланс містить наступні дані:
I. Баланс поточних операцій, який включає:
1). торгівельний баланс, сольдо якого дорівнює різниці між експортом і імпортом товарів. Якщо сальдо додатне, то експорт експотр перевищує імпорт. Від'ємне сальдо свідчить про дефіцит торгівельного балансу;
2). баланс послуг, сальдо якого дорівнює різниці між експортом і імпортом патентів, ліцензій, ноу-хау, послуг зв'язку транспорту, туризму, міжнародного страхування та іншого;
3). баланс процентних платежів, їх сальдо с вираховується як різниця між платежами по національним кредитам, розміщених в двох країнах, і виплати процентів по іноземним капіталам, залученим в країну;
4). баланс трансфарів (transver - переказ) їх сальдо дорівнює різниці приватних і державних однобічних платежів із-за кордону і за кордон. Вони включають також рух приватних ідержавних переказів, пенсій, дарувань, витрат на утримання державних установ за кордоном, військове постачання і субсидії іноземним державам.
II. Баланс руху довгострокових капіталів, їх сальдовідображає різницю між експортом і імпортом капіталів. Розрізняють прямі інвестиції, які дають закордонним інвесторам право контролювати фірму, як правило не менше 25 % акцій, і портфельні інвестиції, які такого права не дають. Портфельні інвестиційні вкладання грошового капіталу в акції, без права придбанняконтрольного пакету, облігацйї і інших цінних паперів іноземних держав, організацій, фірм.
III. Баланс руху короткострокових капіталів.
IV. Корегуюча стаття, яка обліковує помилки статистичних даних і пропуски.
Перші три статті платіжного балансу, повєязані з рухом валютних резервів, називаються балансуючими. Тут маються на увазі рух золото-валютних резервів, надзвичайні джерела покриття сальдо, зобов'язання які
Loading...

 
 

Цікаве