WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

термін служби, повертаються протягом цього строку до країни постачальника, зарахування або повернення фактично сплачених сум податку на добавлену вартість проводиться після внесення відповідних поправок до бухгалтерського обліку та наявності вантажних митних декларацій на ввезення цих товарів зі штемпелем митниці "пропуск дозволено" та розрахункових платіжних документів про сплату цих податків незалежно від сплати їх до бюджету. У разі повернення тимчасово вивезених імпортних товарів до країни постачальника як неякісних, бракованих, а також таких, що не відповідають вимогам контракту, крім тих, на які встановлено гарантійний строк служби, сума податку на добавлену вартість підлягає відшкодуванню з відповідних бюджетів підпрємствам-імпортерам за місцезнаходженням при поданні ними митних вантажних декларацій на ввезення чи вивезення таких товарів зі штампом митниці "пропуск дозволено" та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якщо не минув річний строк з дня сплати платежів до бюджету.
Податок на добавлену вартість сплачується до бюджету платниками одночасно з сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання вантажної митної декларації. З метою підтвердження сплати податку на добавлену вартість до заповненої вантажної митної декларації платником обов'язково додається екземпляр розрахункового платіжного документу з відміткою установи банку про сплату платежів.
Податок на добавлену вартість зараховується установами банків відповідно на розділи 3 та 4 бюджетної класифікації доходів та видатків державного бюджету за місцем знаходження платника за порядком встановленим чинним законодавством.
Податок на добавлену вартість за транзит товарів через територію України не стягується якщо товари не доставлено до митного органу призначення, податок на добавлену вартість сплачується перевізниками при їх відпуску для вільного обігу , якщо тільки товари не виявились ліквідованими або безповоротно втраченими внаслідок аварії чи стихії, або недостача виникла внаслідок природного зносу чи убутку при нормальних умовах транспортування чи охорони.
При ввезенні на митну територію України іноземних товарів з метою виключно реекспорту, про що обов'язково повинно бути повідомлено митниці, податок на добавлену вартість сплачується шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін до 90 календарних днів з моменту подачі для оформлення ввізної вантажної митної декларації на умовах податкового кредиту. Фактично реекспорт таких товарів повинен бути здійснений не пізніше 90 календарних днів з дня прийняття вантажної митної декларації для оформлення.
Підставою для митного оформлення іноземних товарів, що ввозяться з метою реекспорту є пред'явлена декларантом митниці простого векселя з відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією.
Коли ж про товари, ввезені на митну територію України, не було заявлено митним органам, що вони ввозяться з метою реекспорту, або було заявлено не таку кількість, але вони не були реекспортовані фактично протягом 90 днів, то податок на добавлену вартість підлягає сплаті до бюджету виходячи з митної вартості таки товарів із врахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.
При здійсненні реекспорту, податок на добавлену вартість, якщо він був сплачений до бюджету підлягає відшкодуванню із відповідних бюджетів податковими адміністраціями за встановленим порядком.
При реімпорті товарів особи, які ввозять українські товари, що раніше було експортовано з території України, сплачують податок на добавлену вартість за загально встановленим порядком.
Предмети матеріально-технічного постачання, обладнання, палива, продовольчі товари та інше майно для забезпечення діяльності українських установ за кордоном, ввезені назад на митну територію Україні, що вивозились з її території на правах тимчасового вивезення і належать українським юридичним особам, податком на добавлену вартість не обкладаються.
При розміщенні товарів, що завозяться особами, в тому числі іноземними фірмами, на ліцензійних митних складах податок на добавлену вартість відбувається на момент видачі цих товарів зі складу у вільний обіг за загальновстановленим порядком. Відповідальність за сплату податку на добавлену вартість покладається на власника митного складу або за домовленістю на особу, що розмістила товари на складі.
Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземними замовниками, включаючи сировину, що ввозиться і буде використовуватись для проведення розрахунків за переробку підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість. Сплата податків при цьому здійснюється українським виконавцем по давальницькій сировині, що буде використана для проведення розрахунків за послуги для її переробки під час проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстрочкою платежу на термін виконання операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації.
У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки не справляються. При невивезені усієї готової продукції або її частки, включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у визначений термін, виконавець зобов'язаний на протязі 5 банківських днів оплатити вексель, Для визначення розміру платежів приймається митна вартість давальницькоїсировини чи її частка.
Підставою для митного оформлення давальницької сировини , що ввозиться на митну територію України є пред'явлення українським виконавцем органові митного контролю зазначеного векселя, авізованого податковою інспекцією.
Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземними замовниками.
Відповідно до чинного законодавства України, відповідальність за правильність та своєчасність сплати податку на добавлену вартість несуть платники податку та їх посадові особи.
Органи державного митного контролю України приймають до декларування та митного оформлення продукцію, що ввозиться на територію Україні, лише у разі наявності письмового підтвердження банку про сплату податків або наявності належним чином оформлених документів, тобто векселів щодо відстрочки та виділення у вантажній митній декларації окремими рядками сум податку на добавлену вартість. Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків здійснюється органами державної податкової адміністрації відповідно до закону України від 24 грудня 1993року.
Податок на добавлену вартість не справляється за реалізацію з розрахунками в іноземній чи в національній валюті, так і шляхом обміну чи передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів, включаючи виконання міжнародних перевезень товарів та пасажирів транспортними засобами, а також послуги з навантаження, розвантаження, перевантаження товарів,
Loading...

 
 

Цікаве