WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податки з юридичних осіб - Дипломна робота

Податки з юридичних осіб - Дипломна робота

кадастру.
В населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку також застосовуються коефіцієнти.
Податок на земельні ділянки зайняті житловим фондом , кооперативними автостоянками для збереження особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного і лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими і господарськими будівлями, стягується в розмірі 3% від суми земельного податку, нарахованого за ставками для землі населених пунктів.
Податок із земельних ділянок, наданих для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, житловими та іншими спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податок із земельних ділянок на териоріях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, зайнятих будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, вказаного за землі населених пунктів.
Для визначення розміру податку із земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими та іншими будівлями та спорудами, розташованими на територіях та об'єктх історико-культурного призначення, не пов'язаних з функцыонуванням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого відповідно до ставок плати за землі населених пунктів:
- міжнародного значення - 7,5;
- загальнодержавного значеня - 3,75;
- місцевого значеня - 1,5.
Податок із земельних ділянок, наданих для Збройних Сил України та інших військових формуваннь, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відповідно до ставок плати за землі населених пунктів (Додаток 1).
На 2000 рік дію цього пункту зупинено щодо справлення податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формуваннь.
Існують також і інші ставки, з якими більш детально можна ознайомитися в Розділі 4. Закону України "Про плату за землю" від 22 липня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями).
Пільги по даному податку дозволяють виділити дві стійкі групи звільненнь для юридичних осіб:
1. Визначені види земельних ділянок:
- заповідники, ботанічні сади, зоологічні парки, пам'ятники природи, парки-пам'ятники садово -пркової культури;
2. Закріплені законодавством установи :
- вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідницькіх установ та учбових закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
- заклади органів місцевої влади і органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі установи України, підприємства, об'єднання та організації товариств сліпих та глухих України, громадські організації інвалідів України;
- вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення;
- зареєстровані религіозні і благодійницькі організації, які займаються підприємницькою діяльністю;
Останнім часом введено низку тимчасових пільг на період функціонування спеціальних економічних зон та деяких галузей виробництва для стимулювання їх розвитку в Україні.
За земельні ділянки, на яких розташовані споруди, які знаходяться в користуванні декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частці площі споруди, яка знаходится у них в користуванні.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди між орендодавцем (власником землі) та орендатором.
Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Надходження коштів від земельного податку повністю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської Ради, на територіях яких знаходяться земельні ділянки.
Кошти від плати за землю, які надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, повині використовуватися виключно з наступною метою:
- фінансування заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенню родючості грунтів;
- ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;
- відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях більш поганої якості;
- економічне стимулювання власників землі і землекористувачівв покращенні якості земель, підвищенні родючості грунтаі продуктивності земель лісового фонду;
- надання пільгових кредитів, часткового погашення займів та компенсації втрати доходів власників землі і землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, поркшених не з їх вини;
- проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.
За нецільове використання коштів передбачена санкція - штраф у розмірі 100% використаних не за призначенням сум.
За невчасну сплату земельного податку стягується пеня у розмірі 0,3 % суми недоїмки за кожний день прострочення.
Розмір пені за невчасне внесення орендної плати передбачається в договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за невчасну сплату земельного податку.
За порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України "Про державнуподаткову службу в Україні".
3. НЕПРЯМІ ТА МІСЦЕВІ ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ.
3.1. Податок на додану вартість.
Сьогодні податок на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року (з наступними змінами та доповненнями). Закон суттєво відрізняється від Декрету КМУ, який діяв з 26.12.1992р. Так, Закон визначає, що податок на добавлену вартість становить 20% від бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг), тобто до бази оподаткування, а не включається до їхньої ціни, як було встановлено Декретом .
Якщо виходити з того, що добавлена вартість - це це створений доход або вартість чистої продукції, то в цьому випадку добавлена вартість визначається шляхом складання її складових елементів - заробітної платні, відсотку, ренти та прибутку.
Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які не виступають суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють господарську, комерційну діяльність незалежно від форми власності і господарювання:
- особи, обсяг оподатковуваних
Loading...

 
 

Цікаве