WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Прибутковий податок - Курсова робота

Прибутковий податок - Курсова робота

близько 12 крб. в місяць на чоловіка За рахунок податків з населення формувалося більше 10 % всіх доходів бюджету. Питома вага прибуткового податку з населення становила до 7 %.
До 1990 року прибутковий податок із громадян справлявся за комбінованою шкалою ставок. Для доходів, отриманих за місцем основної роботидотановлювався неоподаткований мінімум (спочатку 70, потім 80, згодом 100 крб.). При місячному заробітку від 71 до 90 крб. ставки коливалися від 25 коп. до 7 крб. 12 коп. із заробітку від 91 до 100 крб. податок становив 7 крб. 12 коп. плюс 12 % суми, що перевищувала 90 крб.; від 101 крб. і вище - 8 крб. 20 коп. плюс 13 % суми, що перевищувала 100 крб. Такі ставки були встановлені для робітників та службовців і хоч офіційно ставка оподаткування визнічалась як пропорцфйна- 13 %, насправді існувала регресивне - прогресивна шкала.
Так, з одного карбованця, який перевищував неоподатковуваний мінімум, утримувалося 25 коп. Потім вона поступово знижувалася до 12 % і підвищувалася до 13 %.
Оподаткування доходів громадян від трудової діяльності, одержаних не за місцем основної роботи, здійснювалося за спеціальною шкалою прогресивних ставок. На основі комбініції цих двох шкал, але в річному обчисленні, оподатковувалися авторські гонорари й винагороди, а також доходи від кустарно-ремісничих промислів, що не перевищували 3000 крб. на рік.
З 1990 року була введена регресивне- прогресивна шкала ставок податку, коли із суми доходів від 100 до150 крб. податок дорівнював 29 коп. з кожного акрбованця, тобто 29%, а щодо доходу, який перевищував 150 крб., застосовувалася прогресивна шкала з розміром ставок 13,15, 20, ЗО, 40, 50 і 60% залежно від величини доходу. Поділ платників на категорії зберігся, однак дещо змінився - крім двох перших виділяються особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Зберігся і рівень оподаткування.
Із середини 1991 року в Україні була прийнята власна система прибуткового оподаткування населення. Вона мала дві характерні відмінності від попередньої. По-перше, замість неоподатковуваного мінімуму (розміру доходу, в межах якого податок не стягується) виділявся неоподатковуваний доход (сума, яка при оподаткуванні вираховується із загального доходу). По-друге, були встановлені єдині умови та ставки податку для всіх категорій. Виділення категорій пов"язувалося тільки з різними умовами формування їх доходів, атому і різними способами обчислення.
Характерною рисою розвитку системи прибуткового оподаткування в Україні в 90-х роках була постійна зміна інтервалів та ставок прогресивного опопдаткування. В 1991 році ставки було встановлено в розмірі 13, ЗО, 35, 40, 45 і 50%. З січня 1992 року розміри ставок прибуткового податку змінювалися п'ять разів.
д) доходи від підприємницької діяльності, а також інші доходи громадян.
Якщо людина отримувала доходи за основним місцем роботи, то податок не перевищував ЗО відсотків суми доходу, а при заробітній платі, що дорівнювала 10 н.м. на місяць, він становив 11,3% .Найбільше на иой час оподатковувалися суми винагород, що виплачуються спадкоємцям авторів повторно - від 60 до 90 відсотків від суми доходу.
З 1 січня 1993 року Декретом КМУ "Про прибутковий податок з громадян", була введена нова система оподаткування доходів всіх осіб, які постійно проживають в Україні (раніше деякі категорії громадян повністю звільнялися від сплати прибуткового податку).
Місячні доходи більшості громадян України в 1993 - 1994 роках не перевищували п'яти мінімальних доходів. Доход розміром 30 НМДГ визначав межу між низькими і високими доходами громадян.
Для доходів громадян, одержаних не за місцем основної роботи була настановлена ставка податку в розмірі 20 відсотків. В подальшому розмір податку для цієї категорії платників не змінювався.
З 1 червня 1993 року розмір мінімальної заробітної плати і мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком (неоподатковуваний мінімум), почали розрізнятися. Прстановою ВР України від 1 червня 1993 року № 3243 - ХП мінімальна зарплата була встановлена у розмірі 6900 карбованців на місяць. Мінімальний доход був збільшений до двох мінімальних заробітних плат і склав 13400 крб. ($ 4 по курсу НБУ). Крім того була змінена шкала податкових ставок і інтервалів доходів, до яких ці ставки примінялись: максимальна ставка була збільшена до 60% і стала примінятися до доходів, які перевищували 200 мінімальних доходів. Щодо громадян, які отримують менше ЗО н.м. на місяць, це була найбільш вигідна шкала оподаткування.
Слід зауважити, що ні в червні 1993 року, ні при подальших змінах ставок оподаткування, зміни до ст. 7 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" не вносились.
Подальше зростання цін призвело до підвищення неоподатковуваного податком мінімального доходу з 1 вересня 1993 року до 40 тис. крб. ($ 6,7 по курсу НБУ). Постановою ВР України від 27 серпня 1993 року Mb 3415 - ХП мінімальна зарплата була встановлена у розмірі 20 тис. крб., а мінімальна пенсія за віком - 40 тис. крб. на місяць. 1 грудня 1993 року рівень мінімальної зарплати сягнув позначки 60 тис. крб. і залишався таким до березня 1996 року. Розмір неоподатковуваного мінімуму за цей час неодноразово змінювався. З 1 грудня 1993 року мінімальнй доход був збільшений до 120 тис. крб. ($ 9,5 по курсу НБУ і $ 4 по курсу наявного долара). При цьому змінилася не лише величина неоподатковуваного доходу, а й відбулися радикальні зміни "ідеології" оподаткування доходів громадян: була різко підвищена максимальна податкова ставка (з 60 до 90%).
Розділ 2. Роль прибуткового податку у формуванні доходів бюджету
На шляху переходу нашої країни до ринкових відносин особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення грошовими ресурсами доходної частини державного бюджету.
Прибутковий податок з громадян є одним із елементів поповнення державного бюджету (Додаток 1). Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізуються економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави. Прибутковий податок являється одним із головних джерел наджодження до бюджету в єкономічно розвинених країнах. Так, якщо частка прибуткового податку в доходах бюджету в 90-х роках вСША складало більше 35%, в Англії - біля 30%, тов Україні - лише 15%, що майже в тричі менше ніж в країнах з розвинутою економікою (Додаток 2).
Прибутковий податок з громадян у доходній частині бюджету повинен зростати при зростанні ВВП та частки оплати праці в ресурсах його формування (Додаток 3).
За даними таблиці частка прибуткового податку у валовому внутрішньому продукті в динаміці зростає. Найвищим значенням даного показника було в 1997 і 1998 рр.(3,6 % і 3,5% відповідно), зростання надходжень від прибуткового податку за останні два роки пов'язують з віднесенням даного податку до місцевих бюджетів. Має значення еластичність прибуткового податку, яка визначає залежність зміни величини надходжень по даному податку від зміни ВВП. Розрахунок еластичності
Loading...

 
 

Цікаве