WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Інститут аудиту в Україні - Курсова робота

Інститут аудиту в Україні - Курсова робота

про такі нестачі й пропуски податкову адміністрацію. Без відповідного дозволу клієнта аудитор не має права повідомляти податковій адміністрації подібну інформацію. Якщо ж клієнт не намагається виправити помилку, то аудитор може розглянути питання про неможливість співробітництва з таким клієнтом.
Процес розширення сфери аудиторської діяльності найчастіше приводить до утворення відокремлених господарських підрозділів у місцях, де діючий аудитор до цього не практикував. Оскільки одному аудиторові неможливо опанувати особливим досвідом по всьому спектру аудиторських послуг, то не раціонально в одній аудиторській фірмі розвивати практику надання послуг, які не матимуть попиту у клієнтів. У цих умовах клієнт або діючий аудитор, за погодженням із клієнтом, може звернутися по допомогу до іншого аудитора.
Послуги або консультації аудитора, що володіє спеціальною кваліфікацією, можуть бути затребувані у таких випадках:
1. клієнтом:
а) після попереднього обговорення і консультацій із діючим аудитором;
б) на особливе прохання або за рекомендацією діючого аудитора;
в) без звертання до діючого аудитора;
2. діючим аудитором із належним дотриманням зобов'язання у конфіденційності.
Клієнт має незаперечне право обирати аудитора і робити заміну на свій розсуд. При цьому законні інтереси власників підприємства повинні бути захищені, але не менше важливим є і те, щоб аудитор-спадкоємець, яким мають намір замінити діючого аудитора, мав можливість з'ясувати, чи є якісь обставини професійного характеру, з огляду на які він не має права робити послуги, а це неможливо зробити без прямої співбесіди з діючим аудитором.
До прийняття нового призначення, що передбачає надання професійних послуг, аудитор-спадкоємець має пересвідчитися, чи поставив до відома майбутній клієнт діючого аудитора про намічену заміну і чи дав майбутній клієнт дозвіл, переважно в письмовому вигляді , обговорювати його справи. Якщо в такому дозволі відмовлено, або дозвіл не отримано, то аудитор-спадкоємець відхиляє призначення. Отримавши дозвіл, аудитор-спадкоємець має попросити діючого аудитора, бажано в письмовому вигляді дати будь-яку інформацію професійного характеру, відому йому, про яку варто знати до ухвалення рішення про нове призначення.
Під час обміну інформацією аудитор-спадкоємець має можливість переконатися в тому, що обставини, за яких пропонується заміна аудитора, є прийнятними і призначення може бути прийняте. Крім того, такий обмін інформацією про клієнта дозволяє підтримувати гармонійні відносини, що повинні існувати завжди між всіма аудиторами, до яких клієнти звертаються по консультацію і допомогу.
Безпосереднє спілкування між аудиторами дозволяє запобігти прийняттю аудитором-спадкоємцем призначення на виконання послуг без з'ясування фактів, що стосуються справи, а також захистити інтереси діючого аудитора у тих випадках, коли запропонована заміна аудитора є наслідком сумлінного виконання ним своїх професійних обов'язків або в разі спроб чинити йому перешкоди у ході перевірки.
У свою чергу діючий аудитор, що ще не склав перед клієнтом своїх повноважень і зобов'язань, має дати відповідь, бажано в письмовому вигляді , з поясненнями, що існують причини професійного характеру, згідно з якими аудитор не може приступити до роботи. Якщо є якісь причини або інші обставини, що вимагають більш детального розкриття, то він повинен переконатися, що клієнт дав дозвіл повідомити деталі цієї інформації аудитору-спадкоємцю. Отримавши дозвіл від клієнта, діючий аудитор розкриває всю інформацію аудитору-спадкоємцю, щоб той прийняв рішення про нове призначення, а також відверто обговорює з ним усі питання, що мають відношення до призначення, про які останній повинен знати.
Діючий аудитор повинен негайно передати по опису аудитору-спадкоємцю всі бухгалтерські книги і документи клієнта, якщо вони знаходилися в нього на збереженні, а також ті, що велися після зміни призначення, але до закінчення терміна угоди. Він повинен до закінчення терміна договору надавати клієнтові послуги, якщо тільки в нього не буде причин відмовитися від подальшого їх надання.
Деякі підприємства організовують конкурси серед потенційних аудиторів на право надання ними професійних послуг. У відповідь на оголошення або письмову пропозицію від клієнта або ж за власною ініціативою аудитор повинен відзначити в заявці або інших документах необхідність проведення зустрічі з діючим аудитором.
Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської звітності і декларації про фінансово-господарську діяльність. У випадках неналежного стану бухгалтерського обліку у замовника аудитор на поданий звіт (декларацію) висновок не складає. Після ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку провадиться повторний аудит, який оформляють окремим висновком, що підтверджує достовірність бухгалтерського обліку, балансу і звітності суб'єкта підприємницької діяльності. Одночасно у висновку аудитора зазначається стан бухгалтерського обліку відносно своєчасності і правильності відображення господарської діяльності При цьому вказується, чи відповідає первинна документація з обліку типовим формам. затвердженим статистичними органами, або спеціалізованим формам, затвердженим міністерствами і відомствами.
Аудиторський висновок повинен містити інформацію, яка вважається обов'язковою. До неї відносять:
1. Основні відомості про аудитора:
а) назва аудиторської фірми, номер та дата ліцензії, виданої Аудиторською палатою України, адреса, телефон (факс);
б) назва документа "Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз фінансового стану відкритого акціонерного товариства (пiдприємства-емiтента облігацій, страхової компанії чи інвестиційного фонду);
в) місце проведення та дата складання висновку;
г) відомості про аудитора: прізвище, iнiцiали, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора Аудиторською палатою України:
д) масштаб перевірки;
е) перелік нормативних та законодавчих актів, за якими здійснено перевірку;
є) методи, які використовуються при перевірці;
ж) перелік документів, якi використано для здійснення аудиторської перевірки;
2. Основні відомості про емітента: найменування емітента, код ЄДРПОУ, органiзацiйно-правова форма емітента, номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі свідоцтва, орган, що видав свідоцтво, юридична адреса та місцезнаходження, телефакс, телетайп, телекс, електронна пошта, розрахунковий рахунок, МФО, назва банку, основні види діяльності, кількість акціонерів, кількість власників облігацій, чисельнiсть працiвникiв, найменування, мiсцезнаходження, телефон незалежного реєстратора (за наявностi),найменування,
Loading...

 
 

Цікаве