WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика загальної оцінки (визначення рейтингу) стану підприємств на ринку за даними фінансової звітності - Курсова робота

Методика загальної оцінки (визначення рейтингу) стану підприємств на ринку за даними фінансової звітності - Курсова робота

підприємством, яке має найкращі результати по всіх показниках, що порівнюються. Таким чином, базою відліку для отримання рейтингової оцінки стану справ підприємства є не суб'єктивні припущення експертів, а найбільш високі результати із усієї сукупності порівнювальних об'єктів, що склались у реальній ринковій конкуренції.
Такій підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник прагне до того, щоб по всіх показниках діяльності виглядати краще за свого конкурента.
Якщо суб'єктів ринкових відносинцікавлять лише певні об'єкти господарської діяльності (наприклад, потенціального інвестора можуть цікавити показники роботи тільки цукрових заводів та кондитерських фабрик, або цементних заводів і т. і.), то еталонне підприємство формується з сукупності однотипових об'єктів. Проте в більшості випадків еталонне підприємство може формуватись з показників роботи об'єктів, що належать різним галузям діяльності. Це не є перешкодою застосування методу оцінки, оскільки фінансові показники є такими, що зіставляються і для різнорідних об'єктів господарювання.
У загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій:
1. Вихідні дані представляються у вигляді матриці (aij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3,…, n), а по стовпцях - номери підприємств (j = 1, 2, 3,…, m).
2. По кожному показнику знаходять максимальне значення та заноситься у стовпець умовного еталонного підприємства (m + 1).
3. Вихідні показники матриці aij стандартизуються у відношенні відповідного показника еталонного підприємства за формулою:
де xij - стандартизовані показники стану j-го підприємства.
4. Для кожного підприємства, що аналізується, значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:
де Rj - рейтингова оцінка для j-го підприємства;
x1j, x2j, …, xnj - стандартизовані показники j-го підприємства, що аналізується.
5. Підприємства упорядковуються (ранжуються) у порядку спадання рейтингової оцінки.
Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R. Для використання даного алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівнювальних показників та підприємств не передбачено.
Викладений алгоритм отримання рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може використовуватись для порівняння підприємств на дату складання балансу (за даними на кінець періоду), або в динаміці.
В другому випадку вихідні показники, які увійшли до таблиці 5 розраховуються як темпові коефіцієнти росту: дані на кінець періоду ділять на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, отримуємо не тільки оцінку поточного стану підприємства на певну дату, але і оцінку його зусиль і здібностей по зміні такого стану в динаміці, на перспективу. Така оцінка є надійним вимірником роста конкурентоспроможності підприємства в даній галузі діяльності. Вона також визначає більш ефективний рівень використання усіх його виробничих та фінансових ресурсів.
Можливе також включення до таблиці 5 одночасно як миттєвих так і темпових показників (тобто подвоєння кількості вихідних показників), що дозволяє отримати узагальнену рейтингову оцінку, яка характеризує як стан так і динаміку фінансово - господарської діяльності підприємства.
Дані таблиці 5 можуть бути розширені за рахунок включення до неї додаткових показників із довідок, що надаються підприємствами банкам та податковим інспекціям, із форм статистичної звітності та з інших джерел. Особливістю системи показників, що наводяться у таблиці 5 є те, що майже усі вони мають однакову спрямованість (за виключенням індексу постійного активу, динаміка якого має складний характер). Це означає, що чим вищий рівень показника або чим вищий темп його зростання, тим краще фінансовий стан підприємства, що оцінюються. Тому при розширенні наведеної системи за рахунок включення до неї нових показників необхідно слідкувати, щоб ця умова не порушувалась.
Алгоритм отримання рейтингової оцінки також може бути модифіковано. Наприклад, можна використовувати одну з наступних формул:
А. ,
В.
С.
де k1, k2, …, kn - вагові коефіціенти показників, що назначаються експертом
Формула (А) визначає рейтингову оцінку для j-го підприємства, що аналізується, по максимальному віддаленню від початку координат, а не по мінімальному відхиленню від підприємства-еталона. У спрощеному розумінні це означає, що найвищий рейтинг має підприємство, у якого сумарний результат по всіх односпрямованих показниках вищий, ніж у інших.
Формула (В) є модифікацією формули (А). Вона враховує вагомість показників, які визначаються експертним шляхом. Необхідність введення вагових показників для окремих показників з'являється при диференціюванні оцінки відповідно до потреб користувачів.
Формула (С) є аналогічною модифікацією основної формули розрахунку рейтингу. Вона враховує вагомість окремих показників при розрахунку рейтингової оцінки по відношенню до підприємства-еталона.
У заключення слід підкреслити деякі достоїнства запропонованої методики рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства.
По-перше, запропонована методика базується на комплексному, багатомірному підході до оцінки такого складного явища, як фінансова діяльність підприємства.
По-друге, рейтингова оцінка фінансового стану підприємства здійснюються на базі даних публічної звітності підприємства. Для її отримання використовуються найважливіші показники фінансової діяльності, які використовуються на практиці в ринковій економіці.
По-третє, рейтингова оцінка є порівнювальною. Вона враховує реальні досягнення усіх конкурентів.
По-четверте, для отримання рейтингової оцінки використовується гнучкий обчислювальний алгоритм, якій реалізує можливості математичної моделі порівняльної комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, який пройшов широку апробацію на практиці.
Запропонована методика робить оцінку надійності ділового партнера по результатах його поточної та попередньої діяльності такою, що є кількісно вимірювальною, проте її застосування обмежене в основному сферою матеріального виробництва. Обмеження пов'язане з набором вихідних показників для рейтингової оцінки.
У зв'язку з цим являють інтерес рейтингові системи, що розроблені для інших сфер діяльності (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів та ін.).
Наприклад, з 1978 року у США для оцінки банків використовується рейтингова система CAMEL.
Ця система включає до себе усі важливіші компоненти стійкості банку, вона проста та доступна для розуміння, стандартизована та одночасно
Loading...

 
 

Цікаве