WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Активи як найважливіший об’єкт бухгалтерського обліку: економічна сутність, зміст, принципи класифікації, розширення складу під впливом ринкових відно - Реферат

Активи як найважливіший об’єкт бухгалтерського обліку: економічна сутність, зміст, принципи класифікації, розширення складу під впливом ринкових відно - Реферат

предмет бухгалтерського обліку в ті роки був схарактеризований П. Н. Василенко, де вже фігурувало поняття-прообраз активів, яке отримало назву "засоби господарства". Приблизно такої ж точки зору притримувався і Р. Я. Вейцман: "Предметом облікового спостереження є стан господарських засобів і господарські процеси".
Але по деякихпитаннях у роботах цих авторів спостерігався регрес. Так, деякі з них пізніше відмовились від включення господарських засобів до предмету бухгалтерського обліку, обмежившись лише "господарською діяльністю".
У 50-х роках розвиток бухгалтерського обліку як науки у колишньому СРСР отримав новий поштовх, а разом із цим почалися нові спроби дати визначення предмету бухгалтерського обліку і, зокрема, активам підприємства.
Після декількох невдалих варіацій на тему "предмет бухгалтерського обліку" у його визначенні міцно закріпилися активи (у вигляді "господарських засобів" або "засобів господарювання"). Але поки що нікому не спадало на думку чітко та однозначно визначити, що саме потрібно відносити до цих "господарських засобів".
У 60-х - початку 70-х років, які закінчили собою "новаторський" етап розвитку радянського бухгалтерського обліку, були остаточно сформульовані всі ідеї радянських вчених з приводу господарських засобів підприємства.
Якщо аналізувати зміст усього вищесказаного з приводу розвитку активів у радянській бухгалтерській практиці, то потрібно зазначити, що саме поняття "активи", якщо можна так висловитись, дуже "капіталістичне". За соціалістичної моделі економіки воно знаходилося трохи не при справах. Все соціалістичне народне господарство розглядалося, як одне гігантське підприємство, визначення "господарських засобів" були досить примітивними у порівнянні із західними аналогами.
На перший погляд до активів, за деяким виключенням, відносились ті ж ресурси підприємства, що й на Заході. Але активи обліковувались без урахування критерію їх корисності та дійсної вартості. Так, запаси, які роками не використовувалися (запасні частини застарілих моделей машин та обладнання тощо), обліковувалися на рахунках та відображалися у фінансовій звітності. Дебіторська заборгованість, нереальна для погашення, залишалась у складі активів протягом трьох років.
Таким чином, бухгалтерський облік не відображав реальної вартості активів, а сама звітність давала спотворені показники та була непридатна для користувачів.
Ситуація кардинально змінилася лише внаслідок реформування системи бухгалтерського обліку вже незалежної України. Але про це мова йтиме далі.
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ АКТИВІВ
Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітні засоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чого призначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства.
Основними напрямами класифікації активів є:
" за характером участі у господарському процесі;
" за формами функціонування;
" за функціональною роллю у процесі відтворення;
" за ступенем ліквідності.
Вищеперераховані напрями класифікації активів є основними, але не єдиними способами поділу господарських засобів. Вони розглядаються у даній роботі, оскільки мають найбільшу практичну цінність з точки зору обліку активів.
Загальну схема напрямів класифікації господарських засобів за їх складом та використанням подано на Малюнку 2.1.
Малюнок 2.1. Напрями класифікації господарських засобів за їх складом та використанням
НАПРЯМИ КЛАСИФІКАЦІЇ
За формами
функціонування За характером участі в господарському процесі За ступенем
ліквідності За функціональною роллю у процесі відтворення
матеріальні
оборотні ліквідні засоби у сфері
виробництва
нематеріальні
необоротні
(довгострокові) неліквідні засоби у невиробничій сфері
фінансові
засоби у сфері обігу
вилучені
Тепер зупинимося на кожній класифікації більш детально.
2.1. Класифікація за характером участі у господарському процесі
Не викликає сумнівів, що активи, які по-різному беруть участь у господарському процесі та мають різну швидкість обігу, повинні оцінюватись по різному. Тому для цілей фінансової звітності активи поділяють на необоротні та оборотні.
Довідка з історії…
Поділ активів на основні й оборотні прийшло в практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу наприкінці XIX або початку XX ст. Вперше зазначені терміни з'явилися, поза всяким сумнівом, в Англії, у судових звітах, попавши туди з економічної літератури того часу. Пізніше в декількох судових справах також торкалися методів оцінки фіксованих (необоротних) і оборотних активів.
Варто також відзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економістів та бухгалтерів того часу на поділ активів на основні й оборотні складається в можливості оцінки на підставі цього ліквідності господарюючого суб'єкта.
Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства - це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.
У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.
До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять:
- основні засоби;
- нематеріальні активи;
- капітальні інвестиції;
- довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);
- довгострокову дебіторську заборгованість;
- інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).
Оборотні (обігові) засоби - це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.
В практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належать майнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основними елементами оборотних засобів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках у банках і в касі.
Оборотні засоби в свою чергу поділяють на нормовані (виробничі) (запаси, паливо, незавершене виробництво), та ненормовані (дебіторська заборгованість).
2.2. Класифікація за формами функціонування
За формами функціонування господарські засоби поділяють на такі групи: матеріальні активи; нематеріальні активи; фінансові вкладення
Loading...

 
 

Цікаве