WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

обсязі виручки без ПДВ це становить відповідно від 16,7 до 23,1 відсотка. Неважко порахувати, що на сплату єдиного податку буде витрачено від 31 до 43 відсотків суми націнки. Якщо торгівля безприбуткова, то загальна сума податків i зборів не перевищує 30% від суми націнки без ПДВ навіть за умови, що зарплата з відрахуваннями становить 100%. Якщо в результаті здійснення торгових операцій утвориться прибуток, то сума податків i зборів менша. Різко зменшується сума податків зі зменшенням частки зарплати в складі витрат обігу. У Додатку 4 (таблиця №5) та Додатку 5 (таблиця №6) наведено приклади зі значеннями середнього відсотка націнки до вартості товарів від 10 до 40 відсотків. Для всіх прикладів розглянуто крайні варіанти: діяльність безприбуткова, при цьому витрати складаються тільки з витрат на оплату праці з відрахуваннями; уся сума націнки оподатковується податком на прибуток, тобто витрати відсутні.
На практиці такі варіанти зустрічаються вкрай рідко. Але ці розрахунки дають змогу зробити висновок, що при розмірі націнки менше 36% перехід на спрощену систему оподаткування (тобто на єдиний податок) призведе до збільшення податків.
Далі у таблиці №7 наведено дані для націнок 35 i 40 відсотків із зазначенням граничних значень витрат на оплату праці. Значення розраховано при рентабельності від 5 до 30 відсотків. Рентабельність визначається як відношення
прибутку до витрат. У випадку, якщо витрати на оплату праці нижчі, то перехід на
єдиний податок недоцільний.
Таблиця № 7
Розрахунок доцільності переходу на єдиний податок
Показник Один. виміру Числові приклади
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Виручка % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Середня націнка до вартості товарів % 40,0 40,0 40,0 40,0 35,0 35,0 35,0 35,0
Рентабельність(відношення прибутку до витрат)
%
5,0
10,0
20,0
30,0
50,0
10,0
20,0
30,0
Витрати % 27,2 26,0 23,8 22,0 24,7 23,5 21,6 19,9
Зарплата % 18,1 17,1 15,5 13,9 18,0 17,1 15,7 14,4
Відрахування % 6,8 6,4 5,8 5,2 6,7 6,4 5,9 5,4
Прибуток % 1,4 2,6 4,8 6,6 1,2 2,4 4,3 6,0
Податок на прибуток % 0,4 0,8 1,4 2,0 0,4 0,7 1,3 1,8
Сума сплачуваних податків % 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2
Як висновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткування знизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємств i торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високим рівнем рентабельності.
Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічної ефективності зробити неможливо. Це пов'язано з тим, що неможливо оцінити "економію" за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючи ставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:
при наданні високорентабельних послуг;
при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;
у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ (наприклад, на ринку).
У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів у неплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.
Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.
На закінчення ще раз зазначу: приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі "за" i "проти".
3.2 Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування.
Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.
Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу, але звичайно, за умов, які були розглянуті в попередніх розділах, тобто при рівні рентабельності не менше 25%. Хоча зустрічається і таке, що підприємства з меншим рівнем рентабельності реєструються на спрощену систему оподаткування. Це говорить про те, що спрощена система не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого та середнього бізнесу. Але навіть при такій постановці питання дане підприємство здійснює більші надходження в бюджет ніж при звичайній системі оподаткування. Незважаючи на те, що підприємство з меншим рівнем рентабельності і не отримує великих прибутків, воно своїм переходом на сапрощену систему оподаткування страхує себе від численних перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль, так часто зустрічаються на практиці.
Виходячи з Закону №727 "Про спрощену систему обліку і звітності", до підприємства - платника єдиного податку автоматично не застосовуються цілий ряд штрафів і санкцій, які могла б застосувати ДПА для звичайної системи оподаткування.
Також спрощена система оподаткування обліку та звітності дозволяє невеликому підприємству зменшити чисельність штату бухгалтерії і завдяки цьому підняти свою рентабельність через зменшенння витрат на оплату праці.
Єдиним і самим суттєвим недоліком був і залишається по цей час елемент подвійного оподаткування в спрощенній системі за ставкою єдиного податку 6% при умові сплати ПДВ. Справа в тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючи ПДВ,яке надходить від покупців, а це економічно не правильно. По логіці речей не розумно накладати податок на податок - це абсурд, але так є. І залишається тільки здогадуватися чому наші можновладці вперто не помічають цього, і залишається тільки чекати - чекати на кращі зміни.
3.3 Основні завдання вдосконалення податкової системи України.
Для полегшення ситуації необхідно досягтистабільності податкового законодавства, яке забезпечило б: введення в дію законодавчих актів по питаннях оподаткування не раніше ніж через рік з моменту їх прийняття; сталість ставок пільг та правил оподаткування на протязі мінімум трьох років з моменту введення в дію актів податкового законодавства, а також податкового законодавства відносно платників, які беруть участь в цільових державних інвестиційних програмах на протязі усього часу їх дії.
Держава повинна навчитися правильно використовувати доходи та відмовитися від діючої нині жорсткої зарегульованності економіки, яка наштовхує підприємництво в "тінь", необхідно досягти збалансованості інтересів бюджету та конкретного суб"єкта підприємницької діяльності.
Для цього необхідно забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати її до зовнішньої і внутрішньої економічної кон"юктури. Перш за все мова йде про делегування податковим органам права давати відстрочки, відстрочки по сплаті податків, стягнення пені, і введення штрафних санкцій в залежності від фінансового стану платника податку і перспектив його розвитку з дотриманням єдиної вимоги
Loading...

 
 

Цікаве