WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

три субрахунки:
441 "Нерозподілений прибуток"
442 "Непокриті збитки"
443 "Використаний прибуток".
По закінченні звітного періоду усі витрати операційної діяльності списуються в дебет субрахунку 791. Для визначення фінансового результату варто порівняти обороти за дебетом i кредитом субрахунку 791 i списати відповідними бухгалтерськими записами:
якщо оборот за кредитом більше обороту за дебетом, то утвориться прибуток: Дт 791 - Кт 441
якщо оборот за кредитом менше обороту за дебетом, то утвориться збиток: Дт 442 - Кт 791.
На субрахунку 443 відображається розподіл прибутку на дивіденди i відрахування до резервного (страхового) фонду, якщо створення такого фонду передбачено установчими документами.
Якщо підприємство - платник єдиного податку здійснює декілька видів діяльності або має складну організаційну структуру (що малоймовірно при такій обмеженій чисельності), то можна обліковувати витрати із застосуванням рахунків класу 9. Право вибору надано підприємству. Зафіксувати обрану систему обліку витрат потрібно розпорядженням, наприклад наказом про організацію бухгалтерського обліку на поточний рік.
У дев'ятому класі рахунків, очевидно, єдиний податок доцільно обліковувати на рахунку 98 "Податок на прибуток".
Відповідно до п.7 Положення №196 підприємства - суб"єкти малого підприємництва, що виконують роботи чи надають послуги, відображають витрати по дебету рахунка 23 "Виробництво" і у подальшому щомісячно списують їх з кредиту рахунку 23 у дебет рахунку 79 "Фінансові результати". Однак це не означає, що всі без винятку витрати потрапляють до дебету рахунку 23. Підприємства, що надають послуги, повинні розподіляти витрати на прямі ( що складають виробничу собівартість робіт, послуг ) та інші (адміністративні, на збут тощо ) відповідно до П(С)БО 16 "Витрати". Це необхідно для правильного складання фінансової звітності ( зокрема для заповнення рядків 040 і 090 Звіту про фінансові результати суб"єктів малого підприємництва ).
Формування фінансового результату підприємства при виконаннні робіт ( послуг ) розглянемо у вигляді схеми в Додатку №2.
Приклад відображення у бухгалтерському обліку доходів і витрат при виконаннні робіт ( послуг ), а також особливості заповнення форми № 2-м "Звіт про фінансові результати" розглянуто у таблиці в Додатку №3. У частині витрат на зарплату використані числові дані таблиці Додатка №1.
Як відомо, єдиний податок, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється із сум виручки від реалізації, що надійшла на розрахунковий рахунок або до каси підприємства. У той же час у бухгалтерському обліку доходом (виручкою) визнається не надходження грошей, а відвантаження продукції (товарів, робіт, послуг) - передача покупцеві всіх ризиків і вигід, пов"язаних з правом власності на продукцію (товар, інший актив).
Не важко помітити, що порядок визначення виручки від реалізації у бухгалтерському та податковому обліку єдиннників не збігаються. Постає питання - як же правильно нарахувати єдиний податок: за бухгалтерською виручкою чи за податковою?
Оскільки у бухгалтерському обліку всі податки, що сплачуються за рахунок коштів підприємства (у тому числі єдиний), визнаються витратами, та у даному випадку необхідно керуватись п.7П(С)БО 16 "Витрати", відповідно до якого витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійсненні. Це означає, що одночасно з нарахуванням доходу за певний місяць (Кт рахунку 70) від суми цього доходу повинен бути нарахований і єдиний податок (Кт рахунку 641 субрахунок "Єдиний податок"), незважаючи на те що кошти від покупця ще не одержані.
Ігнорування принципу відповідності доходів і витрат може призвести до значного перекручення звітності. Наприклад, підприємство відвантажувало продукцію протягом всього 2000 року, а оплату одержало тільки у січні 2001 року. Якщо нарахувати єдиний податок від всієї суми виручки, що надійшла, то витрати підприємства за січень будуть безпідставно завищені, а доходи за 2000 рік - занижені.
А ось перерахування єдиного податку до бюджету рекомендуємо здійснювати відповідно до даних Розрахунку суми єдиного податку, тобто від реально одержаної виручки, визначеної на підставі Книги обліку доходів і витрат.
Деякі спеціалісти рекомендують використовувати інший варіант - відкрити в обліку єдиного податку два субрахунки: "Єдиний податок, термін сплати якого не настав" і "Єдиний податок, термін сплати якого настав". По мірі надходженння виручки за продукцію (товари, роботи, послуги) ці субрахунки будуть кореспондуватись між собою і закриватися. Однак відбудеться це не автоматично, як у першому випадку. Бухгалтеру необхідно буде відслідити період відвантаження продукції, за яку надійшли кошти, і відповідно до цього закривати субрахунки з обліку єдиного податку.
На рахунок обліку витрат зі сплати єдиного податку Інструкція №291 чіткої вказівки не дає, тому бухгалтерам доводиться розбиратись самостійно, на свій розсуд.
Єдиний податок є специфічним податком, оскільки об"єднує податки і збори, які підприємство - платник податку на прибуток відображає по дебету рахунків:
-23 "Виробництво" (наприклад, нарахування на соціальне страхування із заробітку виробничих робітників);
-84 "Інші операційні витрати" (наприклад комунальний податок);
-85 "Інші витрати" (податок на прибуток).
На мою думку, єдиний пподаток доцільно обліковувати на окремому субрахунку рахунка 84 або 85. У цьому випадку бухгалтеру не доведеться вичленовувати суму нарахованого єдиного податку із загальної суми витрат при заповненні форми № 2-м.
2.2 Характеристика та принципи підготовки бухгалтерської звітності.
Відповідно до останнніх змін, внесених до Положення № 196 і Стандарту №25, при складанні фінансової звітності за 2000 рік цей податок не потрібно розподіляти на частини (57% і 43%). Його сума (нарахована по кредиту рахунку 641 за звітній період) зазначається у новому рядку 165 "Єдиний податок" розділу І форми № 2-м "Звіт про фінансові результати".
Відповідно до п.3 статті11 Закону №996 для суб"єктів малого підприємництва встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту профінансові результати (форма № 2-м). Зазначені форми звітності, а також порядок їх заповнення затвердженні Стандартом № 25. При заповненні форми № 2-м за 2000 рік слід мати на увазі, що показники за 1999 рік (графа 4) не заповнюються.
Решту форм річної звітності (звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітності) суб"єкти малого підприємництва не складають.
Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам і користувачам, зокрема органам державної
Loading...

 
 

Цікаве