WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку - Курсова робота

заяві слід обов'язково вказати, яку ставку єдиного податку обрано. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6% чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніж один раз протягом календарного року. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видається терміном на один рік.
Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу). Останній день подання заяви про перехід на сплату єдиного податку :
з I кварталу - 16 грудня;
з II кварталу - 16 березня;
з III кварталу - 15 червня;
з IV кварталу - 15 вересня.
Відмова від застосування спрощеної системи теж здійснюється шляхом подання відповідної заяви до ДПІ не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного періоду (кварталу). Останній день подання заяви про відмову від сплати єдиного податку:
з I кварталу - 15 грудня;
з II кварталу - 15 березня;
з III кварталу - 14 червня;
з IV кварталу - 14 вересня.
У випадку порушення обмежень, установлених ст. 1 Указу (перевищення граничної чисельності, перевищення максимальної виручки, застосування іншої, ніж грошова, форми розрахунку), перехід на загальну систему оподаткування повинен бути здійснений із наступного кварталу.
Обмеженням фактично заборонено бартер. Особливого засмучення цей факт викликати не повинен. Застосування товарообміну економічно недоцільне, тому що, по суті, це спричиняло подвійне оподаткування: перший раз - при оплаті товарами за отримані товари (послуги), в другий раз - при продажу самих товарів, отриманих за бартером. Застосування векселів як засобів платежу допускається за умови, що оплата (погашення) векселя здійснюється тільки грошовими коштами.
При переході на спрощену систему оподаткування ви маєте право обрати ставку єдиного податку. Варіантів два:
" 6% - для платників ПДВ;
" 10% - для неплатників ПДВ.
У платників ПДВ податок обчислюється від суми виручки за мінусом акцизного збору, тобто сума ПДВ, що надійшла від покупців, оподатковується єдиним податком. У неплатників до об'єкта оподаткування теж включається виручка, за винятком акцизного збору.
Стосовно складу виторгу від реалізації в комісіонерів, туристичних агентів, митних
брокерів та інших суб'єктів підприємницької діяльності, які оперують не власними коштами та працюють за комісійну винагороду, то ДПА стверджує, що суб'єкт малого підприємництва для обкладення єдиним податком повинен ураховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виторгу від іншої реалізації. Статтею 398 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. Тому виторг від реалізації неналежного комісіонеру майна не може вважатися його доходом. Відповідно до пункту 72 постанови КМУ від 03.01.93 р. №250, яка була чинна до 01.01.2000 р., прибутком (збитком) від реалізації продукції (робіт, послуг) у торговельних організаціях вважається сума торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Таку думку донедавна поділяла і ДПА: "... тобто для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які займаються комісійною торгівлею і перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обсягом виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума комісійної винагороди..." [10,стр.4].
Якщо говорити про переваги застосування спрощеної системи оподаткування, то найочевидніше з них - зменшення кількості сплачуваних податків.
У вищезазначеному Указі Президента наведено кінцевий перелік податків i зборів, платником яких не є мале підприємство, що сплачує єдиний податок:
" податок на прибуток;
" плата (податок) за землю;
" збір до Фонду Чорнобиля;
" збір до Державного інноваційного фонду;
" збір на обов'язкове соціальне страхування;
" збір на утримання автодоріг;
" комунальний податок;
" збір на обов'язкове пенсійне страхування;
" збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг;
" збір за спеціальне використання природних ресурсів;
" внески на соціальний захист інвалідів;
" внески до Фонду сприяння зайнятості населення;
" податок на додану вартість (крім тих, що сплачують єдиний податок за ставкою 6%);
" плата за торговий патент.
Деякі пункти переліку вимагають пояснень. А саме:
-податок на землю.
Платники єдиного податку звільняються від сплати податку лише за ту землю, яка використовується у виробничій діяльності. При цьому вони не звільняються від орендної плати за землю;
-збори на соціальне i пенсійне страхування.
Від них звільнено юридичну особу, тобто не нараховуються збори за ставками 32%, 4% i 1,5% відповідно. Утримання з доходів громадян за ставками 1% (2%) i 0,5% здійснюються в загальному порядку;
-податок на прибуток.
Незважаючи на те що платники єдиного податку не сплачують податок на прибуток, ДПА України наполягає на обов'язковості утримання i перерахування таких видів податку на прибуток, як податок на репатріацію i податок на дивіденди.
Таким чином, інші податки, передбачені чинним законодавством, підлягають сплаті. Не вдаючись до тонкощів механізму введення самих податків i зборів, наведу лише їхній перелік:
" податок на додану вартість (крім тих, хто сплачує єдиний податок за ставкою 10%);
" акцизний збір;
" податок з власників транспортних засобів;
" податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок);
" збір до Пенсійного фонду, утриманий із сукупного оподатковуваного доходу громадян (за ставкою 1% або 2%);
" збір на соціальне страхування на випадок безробіття, утриманий із сукупного оподатковуваного доходу громадян (за ставкою 0,5%);
" держмито;
" місцеві податки і збори, до яких належать готельний збір, збір за право використання місцевої символіки, ринковий збір, збір за паркування автотранспорту, податок з реклами, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за право проведення кіно- і телезйомок (за винятком комунального податку та збору за видачу дозволу на розміщенняоб'єктів торгівлі та сфери послуг) .
" збір за забруднення навколишнього природного середовища.
" збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, з виторгу від реалізації в гуртово-роздрібній торгівлі алкогольних напоїв та пива.
" орендну плату за землю, що перебуває у державній або комунальній власності.
1.3 Принцип розподілу сплачених сум єдиного податку.
Принцип
Loading...

 
 

Цікаве