WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості - Курсова робота

Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості - Курсова робота

звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, відомості обліку депонованої заробітної плати
67 "Розрахунки з учасниками" Статут, установчий договір, накладні, ОКО, ВІКО, довідки бухгалтерії тощо
68 "Розрахунки за іншими операціями" Накладні, ВІКО, ОКО, претензії, виписки банку, рахунки-факгури тощо
69 "Доходи майбутніх періодів" Розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахунково-платіжні відомості, ВКО, ПКО, платіжні доручення тощо
3. Аудит облікової політики стосовно до дебіторів та зобов'язанням.
Мета аудиту облікової політики - встановити відповідність внутрішньофірмових документів системи організації та ведення бухгалтерського обліку економічного суб'єкту діючим законодавчим нормативним актом та статутним документам.
При аудиті даного сегменту у якості джерел інформації аудитор може використовувати:
" Приказ про облікову політику та зміни, що в неї вносилися;
" Системні положення, що є елементами облікової політики економічного суб'єкту;
" Інструкції, що описують функціональну організаційну структуру економічного суб'єкту та його фінансових служб;
" Посадові інструкції;
" Графік документообороту;
" Порядок проведення інвентаризації;
" Методичні розробки відділів методології бухгалтерського обліку або внутрішнього аудиту та економічного суб'єкту тощо;
Центральним об'єктом вивчення є документація з облікової політики економічного суб'єкту.
Аудитор повинен перевірити наступні контрольні моменти:
" Наявність приказу (розпорядження) керівника про прийняття облікової політики економічного суб'єкту;
" Відповідність прийнятої облікової політики вимогам діючих законодавчих нормативних актів;
" Відповідність прийнятої облікової політики характеру та масштабам діяльності економічного суб'єкту;
" Дотримання при підготовці облікової політики припущень та вимог, що установлені нормативними актами;
" Повноту розкриття обраних при розробці облікової політики способів ведення бухгалтерського обліку, що суттєво впливають на формування показників бухгалтерської звітності;
" Прийняту у економічного суб'єкта систему внутрішньої звітності;
" Посадові інструкції;
" Затвердженні системи та графіки документозвороту;
" Вибір форми ведення бухгалтерського обліку;
" Порядок проведення інвентаризацій;
" Робочі план рахунків бухгалтерського обліку;
" Варіанти використання рахунків бухгалтерського обліку, що відрізняються від загальноприйнятого порядку.
Часто для зручності поточного обліку економічні суб'єкти використовують вільні коди рахунків або коди рахунків бухгалтерського обліку порядку, що відрізняється від загальноприйнятого. Усі такі випадки повинні бути описані в обліковій політиці. Аудитору слід особливо уважно проаналізувати правильність переносу сальдо по таким рахункам в бухгалтерську звітність.
Окремо вивчаються методологічні питання облікової політики, оцінюється ефективність їх застосування.
До питань розрахунків та зобов'язань підприємства відносять:
" Форми бланків документів, регістрів обліку і звітності;
" Порядок укладення договору про повну матеріальну відповідальність;
" Порядок проведення інвентаризації розрахунків;
" Порядок проведення зобов'язань;
" Форми кадрової документації;
" Форми, системи, розміри заробітної плати та інших виплат;
" Встановлення режиму роботи;
" Нормування та оплата праці;
" Порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагород за підсумками роботи за рік;
" Порядок обробки та зберігання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства;
" Зміни в організації праці, форми кадрової документації.
Результати аудиту системних питань мають ключове значення для формування уявлення аудитора про бухгалтерську звітність. Данні, що отримуються при аудиті цього розділу, кореспондують з іншими сегментами аудиту.
4. Оцінка системи внутрішнього контролю та пошук зон ризику.
Аудиторові необхідно досягнути такої обізнаності про системи обліку та внутрішнього контролю, яка дозволить йому спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Аудитору слід використовувати професійні знання для оцінки ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику для сприятливого рівня.
Незалежні процедури перевірки - аудиторські процедури, які використовуються аудитором для визначення того, чи були фінансово-господарські операції клієнта належним чином санкціоновані, правильно оформленні та відображенні в облікових регістрах.
Ризик аудиту або належний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень
Ризик аудиту має три основні частини:
- власний ризик
- ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю
- ризик не виявлення помилок та перекручень.
Система внутрішнього контролю - цей термін визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та покриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту, бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю виходить за межі тих аспектів, котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає в себе:
- середовище контролю, де відбуваються операції - заходи і записи, які характеризують реальне становище керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.
До факторів середовища контролю належать:
" діяльність керівництва (власників) клієнта
" політика та методи керівництва
" організаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління і відповідальності
" управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов'язків
- специфічні заходи контролю включають:
" періодичне зіставлення, аналіз і перевірка рахунків
" перевірку арифметичної точності рахунків
" контроль умов функціонування та використання комп'ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю над періодичними змінами комп'ютерних програм, доступ до бази інформаційних даних
" введенняі перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових реєстрів по рахунках
" порядок проходження та затвердження документів (графік
Loading...

 
 

Цікаве