WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан та вдосконалення обліку праці та її оплати - Курсова робота

Стан та вдосконалення обліку праці та її оплати - Курсова робота

поділяють на списковий і несписковий персонал. Загальна кількість працюючих, яка значиться в списках підприємства називається списковою. В склад списків не включаються працівники, які тимчасово залученні для виконання окремих робіт.
За категоріями працівники підприємства поділяються на: робітників, керівників, спеціалістів, інші працівників, які відносяться до службовців.
На кожну особу відкривається трудова книжка й алфавітна картка (ф.П-3). На працівників з вищою освітою відкривається особова картка (ф.П-2), а на спеціалістів, що виконують науково-дослідні, технологічні роботи - особова картка (ф.П-4), наказ про приймання (ф.П-1), наказ на переведення на іншу роботу (ф.П-5), наказ про припинення трудового договору (ф.П-8), список про надання відпусток (ф.П-7) та інші документи.
3. Документальне оформлення та облік використання робочого часу. Табельний облік.
Особливе значення для бухгалтерії має табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф.П-12), в якому відображаються дані про кожного працюючого щодо явок і неявок на роботу за кожен день і разом за місяць.
Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу, присвоюється табельний номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування на роботу. На щойно прийнятого робітника відкривається особиста картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані, і всі зміни, які відбуваються по службі. Бухгалтерія на кожного робітника відкриває особовий рахунок. Табельний облік може вестись наступними способами:
- жетоном - із застосуванням табельних марок;
- картковим - при використанні контрольних годинників;,
- пропуску - шляхом здачі та видачі пропусків;
- за допомогою контрольно-пропускних засобів.
На багатьох підприємствах безпосередньо передається введення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма №Т-12 або форма №Т-13). По формі №Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма №Т-13 - тільки для обліку робочого часу. В табель вносять прізвища всіх робітників, незалежно від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального використання робочого часу, записують кількість годин відхилення, а в кожній частині строки - повне зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп'ютера.
Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства. Ці дані потрібні для складання бухгалтерських проводок і внесення заробітної плати за призначенням на ті чи інші види продукції, статті витрат.
4. Тарифна система оплати праці.
Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з'єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів. Організація оплати праці проводиться на основі:
законодавчих та інших нормативних документів;
генеральної угоди на державному рівні;
галузевих, генеральних угод;
трудових договорів.
Згідно зі статтею 96 "Кодексу законів про працю України" основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.
Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.
Як зазначалося вище, тарифна система оплати праці включає:
a) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються працівникам в залежності від кваліфікації;
b) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що не перевищує законодавством встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.
Тарифна система відображає поділ працівників за професіями та кваліфікаціями. Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок. Спеціальність відображає внутрішньо-професійний поділ праці. Це поняття є вужчим порівняно з поняттям "професія" (наприклад слюсар-водопровідник). Отже, спеціальність вимагає глибших знань і надбання практичних навичок з вужчого кола робіт. Кваліфікація - це сукупність вироблених знань, умінь, певних практичних навичок. Вона виражає ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
Тарифна система є основою для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. З її допомогою визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.
Нормування дозволяє врахувати кількість затраченої праці. Форма оплати праці дозволяє визначити порядок розрахунку заробітної плати.
В процесі нормування праці розробляють і запроваджують норми затрат праці і норми часу на виконання робіт, норми виробітку за одиницю часу, норми обслуговування, чисельність працівників.
Власник має право самостійно визначати системи, форми і види оплати праці та посадовіоклади. Держава гарантує лише дотримання власниками мінімальних розмірів та передбачених законодавством про працю гарантій і компенсацій.
Для бухгалтера важливо знати основи законодавства про працю, контролювати
Loading...

 
 

Цікаве