WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аналіз і контроль в системі управління витратами підприємства - Дипломна робота

Облік, аналіз і контроль в системі управління витратами підприємства - Дипломна робота

продукції або матеріальних цінностей, визначення втрат від браку тощо.
Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). В процесі калькулювання вимірюються витрати на виробництво та кількість випущеної продукції, та собівартість одиниці виробу, визначається економічна вигідність виробництва.
В процесі калькулювання розв'язуються два основних завдання управлінського обліку:
- на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити адекватну, справедливу і конкурентноздатну продажну ціну;
- дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.
Своєчасне калькулювання лежить в основі оцінки виконання прийнятого підприємством або його підрозділом плану. Воно необхідне для аналізу причин відхилень від планових завдань за собівартістю. Дані фактичних калькуляцій використовуються для наступного планування собівартості, для обґрунтування економічної ефективності впровадження нової техніки, вибору сучасних технологічних процесів, проведення заходів по підвищенню якості продукції, перевірки проектів будівництва і реконструкції підприємств. За результатами калькулювання можна прийняти рішення про виготовлення напівфабрикатів
самостійно або з використанням послуг сторонніх організацій.
Таким чином, виробничий облік і калькулювання є основними елементами системи управління не тільки собівартості продукції, але і виробництвом в цілому.
На практиці можуть застосовуватись різні калькуляції в залежності від мети їх складання та використання.
Калькуляції поділяються:
- за часом складання - на директивні (нормативні, кошторисні, планові);
- за рівнем охоплення витрат або місцем їх здійснення - на галузеві, повні, виробничі, внутрішньогосподарські, змінних витрат, технологічні;
- за характером виконання калькуляції - на масові (періодичні), індивідуальні та проміжні;
- за властивостями калькуляційного об'єкту - на загальні, параметричні, за центрами витрат.
В залежності від технології і характеру продукції об'єктами калькулювання можуть бути:
- один продукт (комплекс продуктів) в цілому по виробництву;
- один продукт (комплекс продуктів) по окремих процесах, стадіях, переділах, фазах виробництва;
- виріб (група виробів) по підприємству;
- виріб (група виробів) в розрізі цехів, дільниць, бригад;
- вид робіт, послуг по структурних підрозділах підприємства;
- напівфабрикат;
- деталь, вузол.
З об'єктом калькулювання тісно пов'язані калькуляційні одиниці, які є вимірниками об'єкту калькулювання.
Метод обліку собівартості (вид калькулювання) є сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об'єктами і прийомами визначення собівартості калькуляційних одиниць. Він залежить від типу організації і технології виробництва та включає в себе принципи збору інформації з центрів витрат про витрачені ресурси, узагальнення і розподіл непрямих витрат.
В залежності від повноти охоплення обліком виробничих витрат розрізняють облік повної собівартості, яка включає постійні та змінні, виробничі і невиробничі витрати, та облік неповної собівартості (тобто калькулювання на основі лише тільки змінних витрат).
В залежності від оперативності контролю собівартості ведуть облік фактичних витрат (для складання звітної калькуляції) або облік нормативної собівартості (якому передує складання нормативної, планової чи кошторисної калькуляції) (рис.3.5)
В калькуляційному обліку об'єкти вказують ознаку групування витрат
(замовлення, переділ тощо) і одночасно характеризують вид калькулювання (позамовний, попередній тощо), який залежить від прийнятого аналітичного обліку витрат.
На ПМНВВП "Контингент" застосовується позамовний метод обліку витрат. Сфера його застосування цехи і підприємства одиночного та дрібносерійного виробництва, які виготовляють продукцію за замовленням окремих споживачів.
Рис. 3.5 Класифікація методів обліку собівартості
При цьому методі калькулювання величина операційного прибутку перебуває у прямій залежності від собівартості виробленої продукції.
При виробництві дрібносерійних виробів в бухгалтерії ПМНВВП "Контингент" на кожне замовлення відкривають картку обліку витрат і випуску. Підставою для відкриття замовлення є договір, укладений підприємством виробником продукції з її замовником .
Кожному замовленню присвоюють черговий номер(шифр), який в подальшому обов'язково зазначають у всіх документах, оформлюючи отримання матеріалів на виконання замовлення і нарахування заробітної плати виробничим робітникам. Це дає можливість всі витрати , що відносяться до виготовлення конкретного замовлення, збирати на картках, і обчислювати фактичну собівартість кожного замовлення за прямими витратами.
Відповідно до чинного законодавства, підприємства самостійно встановлюють перелік статей калькуляцій продукції, яку вони виробляють. В таблиці 3.5 перелічені статті витрат, встановлених ПМНВВП "Контингент" на виготовлення своєї продукції - комутатора (див. додаток 8).
Аналізуючи таблицю 3.5 хочемо підкреслити, що на ПМНВВП "Контингент" в переліку статей калькуляції є затверджена стаття "Загально виробничі витрати". Проте в робочому планірахунків не передбачено застосування для обліку витрат 91 рахунку "Загальновиробничі витрати". Цю невідповідність ми вважаємо недоліком облікової політики.
Таблиця 3.5
Статті калькуляції, затверджені ПМНВВП "Контингент"
№ Статті витрат
1. Сировина і основні матеріали
2. Куповані комплектуючі вироби
3. Допоміжні матеріали
4. Основна і додаткова зарплата
5. Відрахування до пенсійного фонду
6. Відрахування до фонду соцстрахування
7. Відрахування до Фонду зайнятості
8. Відрахування до Фонду соцстрахування від нещасних випадків
9. Загально виробничі витрати
10. Інші виробничі витрати
11. Всього виробнича собівартість
12. Адміністративні витрати
13. Витрати на збут
14. Інші операційні витрати
15. Повна собівартість
16. Прибуток 10%
17. Оптова ціна
18. ПДВ, 20%
19. Оптова ціна з ПДВ
Об'єктом калькулювання при позамовному методі є собівартість кінцевого замовлення , за яким виготовлені вироби пройшли випробування і прийняті відділом технічного контролю або представником замовника. Витрати в межах кожного замовлення групують за статтями, що видно з прикладу , наведеного в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Картка обліку витрат, грн.
Найменування продукції-
комутатор 90.3734 Планова собівартість 640 грн.
Місяць
(звітний період) Матеріали , куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали Основна і додаткова заробітна платня Відрахування на соціальні заходи Загально виробничі витрати Всього виробнича собівартість
січень 137 35 14 2 188
лютий 180 48 19 4 251
березень 144 41 16 3 204
всього 461 124 49 9 643
В наведеній картці витрат на матеріали, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали і заробітну плату прямо відносять на замовлення щомісячно
Loading...

 
 

Цікаве