WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

загальних податкових надходженнях до бюджету. Саме вони є ефективним засобом захисту вітчизняних товаровиробників від сильної конкуренції ззовні.
Отже можна зробити висновок, що сучасний етап економічного розвитку України потребує переважно жорсткого податкового регулювання, спрямованого на становлення національного господарства.
З огляду на це розглянемо методологічні аспекти застосування податкового механізму та наслідки цього застосування в зовнішньоекономічній діяльності. Якщо вплив митних зборів на торгівлю оцінити доволі просто, то для оцінки фінансових наслідків застосування таких непрямих податків як ПДВ потрібен більш детальний аналіз. Це відноситься також і до оцінки впливу прямих податків (на доход, майно), які входять до загальної суми витрат при визначенні ціни товару, або вартості угоди.
При цьому об'єктом оподаткування зовнішньоекономічної діяльності можуть виступати угода, торгова операція, угода про позику, імпорт або експорт товару, майно (капітал), що використовується в торговому обороті. Крім того ввіз та вивіз товарів оподатковується специфічним видом непрямого податку - імпортними та експортними зборами.
При розробці механізмів оподаткування в сучасній практиці використовується два підходи. Перший полягає в територіальній прив'язці, тобто країна оподатковує тільки ті доходи, які отримані на її території. Другий підхід бере за основу резиденство ("національність") території. На практиці більшість країн використовує поєднання обох підходів з метою максимального захисту своїх фінансових інтересів та формування міцної бази для врегулювання податкових спорів з іншими країнами.
В сучасній практиці залучення іноземних осіб та компаній до оподаткування використовуються два підходи: або за основу приймається критерій наявності (відсутності) на території даної держави постійної ділової установи чи ділової бази, за допомогою яких іноземці здійснюють свою діяльність, або безпосередня орієнтація на факт існування (неіснування) діяльності в даній країні. Критерій "діяльності" та "ділової установи" мають застосування тільки для визначення режиму оподаткування прибутків від торгівлі, промислової та інших видів діяльності.
Щодо прибутків від інвестицій, тут має застосування критерій "джерело доходу", вирішальну роль в якому відіграє місце походження доходу. Такі доходи частіше оподатковуються за ставкою 20-30% з кожної суми, що спрямовується за кордон як винагорода за використання того чи іншого виду інвестиції.
В умовах міжнародного економічного співробітництва виникає проблема подвійного оподаткування, яку зумовлює мобільність об'єктів та суб'єктів оподаткування. При застосуванні країнами одного з принципів оподаткування (резиденства), проблема подвійного оподаткування перестала б існувати. Однак через нерівномірність розвитку економічних систем, країни не в змозі взагалі відмовитись від принципу територіальності.
Тому в сучасній податковій практиці існує два способи врегулювання міжнародного подвійного оподаткування. Перший полягає в прийнятті державою внутрішніх законодавчих заходів в односторонньому порядку. Другий врегульовує дану проблему шляхом укладання міжнародних податкових договорів(угод).
З точки зору зовнішньоторговельної політики, регулятивні інструменти прийнято поділяти на три великі групи: імпортні тарифи, податки на експорт, експортні й імпортні субсидії та інструменти нетарифного характеру. Слід підкреслити, що застосування імпортних тарифів та експортних податків безпосередньо пов'язані з впливом на ціну товару і носять очевидний протекціоністський характер.
Митний тариф на практиці набуває двох форм - специфічного (являє собою фіксований податок на імпортовані товари, яким обкладається кожна фізична одиниця товару) та адвалерного (величина якого визначається як фіксована частка вартості імпортованого товару) мита.
Можливо розглянути дію специфічного тарифу (рис. 1.1) в поєднанні впливу на ціну та кількість імпортованого товару і бюджетні надходження:
Рис. 1.1. Механізм дії специфічного мита.
На рисунку криві імпортного попиту та пропозиції позначені відповідно D(m) та S(m). Точка їх перетину Е відповідає стану рівноваги ( Р(е) - ціна, Q(е) - кількість товару в стані рівноваги). Внаслідок введення країною специфічного тарифу, крива імпортної пропозиції буде змінювати своє положення з S(m) на S'(m), тобто зміщуватись вгору паралельно вихідного положення. Тоді ринкова рівновага буде встановлюватись в точці Е'. В результаті цього споживачі будуть сплачувати за імпортований товар більшу ціну Р(m1) купуючи меншу кількість товару Q(m1). Іноземний імпортер при цьому отримуватиме меншу ціну Р(m2), ніж раніше, в результаті зменшення кількості товару, який купують національні споживачі. Отже специфічний тариф в даному випадку буде мати величину Р(m1)-Р(m2). Доход від такого тарифу, який отримує країна - імпортер, характеризуватиметься площею прямокутника Р(m2) Р(m1) Е' А. Очевидно при цьому, що частину цього доходу сплачуватиме бюджету споживачі (Р(е) Р(m1) Е' В), а частину -імпортери-виробники (Р(m2) Р(е) В А).
В результаті такого засобу у споживачів і іноземних імпортерів зменшується економічний ефект від здійснення торгівельної операції. Для держави ж застосування специфічного тарифу дозволяє досить легко збирати податок, оскільки для цього потрібна лише інформація про кількість товарів, які імпортуються. Але для регулювання імпортних потоків він має суттєвий недолік, особливо при постійному підвищенні ціни на імпортований товар (скажімо при досить великих темпах інфляції), оскільки його величина не пов'язана з вартістю товару. Отже він не є досить ефективним засобом захисту вітчизняних товаровиробників. Для рішення даної проблеми застосовується адвалерний тариф, дію якого доцільно також окремо розглянути (рис. 1.2):
Рис. 1.2. Механізм дії адвалерного мита.
В даному випадку після запровадження адвалерного мита, крива пропозиції імпортного товару (S(m)) також зміщується вгору і займає положення S'(m), але зміщується не паралельно, оскільки для кожного наступного підвищення ціни (Р) як бази розрахунку мита, величина тарифу також зростає. Висновки з дії такого засобу можливо зробити ті, що й в попередньому прикладі, окрім того, що величина адвалерного тарифу знаходиться в прямій залежності від вартості імпортованого товару.
Звідси, його використання дозволяє впливати на відповідне підвищення ціни імпортних товарів до цін на аналогічні товари національних виробників. Окрім цього помітним є й те, що автоматично зростатимуть і доходи бюджету країни-імпортера без додаткового законодавчого втручання до зміни тарифних ставок. Але при застосуванні даного тарифу також можуть виникати додаткові проблеминасамперед контролюючого характеру, як то намагання імпортера занизити вартість товару для зменшення величини мита, або намагання держави завищити вартість товару для отримання зворотного ефекту.
В сучасній практиці оподаткування застосування митних тарифів носить різний характер. Пільговий
Loading...

 
 

Цікаве