WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

сільськогосподарського товару та існуючої можливості його доступу на внутрішній ринок України за попередній рік.
Існуюча можливість доступу товару - виражене у відсотках співвідношення обсягів імпорту певного сільськогосподарського товару до обсягів його споживання в Україні за даними попереднього року.
Критична ціна товару - ціна, яка є середньо зваженою (визначається ' Міжвідомчою комісією з питань регулювання імпорту) для одиниці сільськогосподарського товару на внутрішньому ринку за попередній рік.
Тарифні обмеження імпорту сільськогосподарського товарів застосовуються незалежно від країни походження таких товарів і діють до закінчення поточного календарного року, в якому було прийняте рішення про їх застосування.
Взагалі, стратегія інтеграції податкової системи України до умов ЄС передбачає приєднання України до Угод ГАТТ/СОТ і є головним принциповим орієнтиром для впровадження відповідної митної політики. Проте процес взаємодії України з світовою співдружністю шляхом підписання угоди з СОТ потребує всебічного аналізу реального рівня економічного і науково-технічного розвитку країни, конкурентоспроможності економіки в цілому і її окремих галузей та товарних позицій з тим, щоби зменшити і можливі негативні наслідки цього процесу.
Звичайно, особливості сучасного внутрішнього і зовнішнього становища України, її економіки та політичного устрою роблять неможливим пряме перенесення на національні умови тих торговельно-економічних механізмів, які сконструйовані в інших країнах відповідно до їх умов та місця в світовому господарстві. Однак принципи "конструювання" цих механізмів, особливо узгодження на багатосторонній міжнародній основі, і норми, що сформувалися на цій основі, мають бути прийняті до уваги при створенні, розвитку і оновленні механізму податкової політики в Україні. Під час її виконання потрібно враховувати досвід і ряду постсоціалістичних країн. На наш погляд, Польща (1967 р.), Румунія (1971 р.), Угорщина(1973 р.) приєдналися до ГАТТ без обміркованої позиції і були вимушені взяти на себе, як з'ясувалося і в подальшому, нездійсненні обов'язки по імпорту західних товарів. Тепер вони намагаються передивитись угоди про своє членство в ГАТТ. Тому слід обмірковано організувати роботу по розробці узгодженої митної політики, враховувати інтереси країн-учасниць і, нарешті, кваліфіковано підготувати проекти документів. Справді, детальний аналіз внутрішнього стану України показує, що до реформування економіки відповідно до вимог ГАТТ/СОТ може стикнутися в Україні з рядом об'єктивних проблем.
По-перше, знекровлені тривалою і глибокою кризою підприємства з фізично і морально застарілим обладнанням, відсталими технологіями не витримають конкуренції, що призведе до остаточної руйнації національного виробництва. По-друге, не витримає необмеженої конкуренції і сфера послуг (доступ до ринку послуг є однією з умов оформлення протоколу про вступ України до ГАТТ/СОТ), як традиційних, які в Україні ніколи належним чином не розвивалися внаслідок характерного для СРСР залишкового принципу їх фінансування, так і нових, у тому числі фінансових, банківських та інших, недостатньо розвинутих через нетривалий час їх застосування, обтяжений до того ж економічною кризою. По-третє, неприйнятною є також заборона субсидування галузей національної економіки. В умовах її глибокої структурної деформації відмова від державної підтримки в тому числі за допомогою субсидій, унеможливить як структурну перебудову взагалі, так і вдосконалення структури експорту. Отже, включення України до Європейського Союзу можливе лише за умови побудови в нашій країні дієвої ринкової економіки, із стійким зростання ВВП, здоровими фінансами та грошово-кредитною системою. Тільки за такими умовами Україна може бути рівноправним членом Європейських Співтовариств.
При розробці стратегії і тактики для України слід зважати, що розвинуті країни йшли до сучасних принципів організації світової торгівлі, закріплених у ГАТТ, із 1947 р. Досягнення домовленостей між ними про зниження мита, уніфікацію митних норм, процедур і законодавства, нетарифні засоби регулювання стало результатом дії об'єктивних чинників - ускладнення структури міжнародної торгівлі, зростання внутрішньофірмових поставок у межах транснаціональних корпорацій, зближення рівнів продуктивності праці ті цін тощо. Слід взяти до уваги і довготривалу боротьбу за взаємні поступки, в процесі якої посилювалися то протекціоністські, то ліберальні тенденції, однак бажання домогтися односторонніх переваг залишається незмінним.
Різні країни неоднаково вирішували питання щодо терміну приєднання до ГАТТ з огляду на внутрішні умови і національні інтереси. Наприклад, Франція була членом ГАТТ із моменту її заснування (1947 р.), Південна Корея - з 1967 р. Це не заважало Франції зберегти кількісні обмеження імпорту до 1967 року. А Південна Корея, приєднавшись до ГАТТ, повністю заборонила ввезення певних категорій товарів. Тобто перестрибнути через об'єктивні процеси і відразу увійти в сучасне русло міжнародних економічних відносин Україна не може. Як і в інших країнах, що вдало приєдналися до ГАТТ, в Україні цей процес займе чимало часу, буде складним та болючим.
Хоч Україна належить до держав із досить широким внутрішнім ринком, однак тенденція до поміркованого протекціонізму в ній недостатньо виражена. Частина заходів державного регулювання ЗЕД, проведених у 1996-1997 роках, свідчить про посилення протекціоністської спрямованості зовнішньоторговельної політики України (наприклад, скасування системи приференцій та пільг на ввізне мито для товарів, які походять з країн, що розвиваються). В першій половині 1998 року близько як на 550 видів продукції ставки зросли від 30% до 50%, навіть на деякі імпортні товари мито досягло 70%. В грудні цього ж року зросли ставки адвалерного мита на вітчизняні електромеханічні прилади, пластмасу, гуму, автомобілі, залізничні вагони та вантажівки, а також на алкогольні напої. Це в свою чергувикликає занепокоєння з боку Європейської Комісії, оскільки порушує Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС і може викликати додаткові торгівельні санкції до України. Наприклад, як у випадку з текстилем, оскільки Україна не виконала свої зобов'язання стосовно не підвищення ставок ввізного мита на торгівлю текстильними продукцією, які діяли станом на 1 січня 1996 року, як наслідок Європейська комісія зайняла жорстку позицію стосовно збільшення експортних квот на продукцію Українського походження і з липня 1999 року фактично припинився експорт найбільш поширених категорій вітчизняної та швейної продукції держав-членів ЄС.
Тому не слід зупинитися на тому, що вже зроблено і відмовлятися від тих кроків, які Україна вже зробила на шляху інтеграції до європейського економічного простору. Потрібно рухатись вперед в напрямку поступового, поміркованого, м'якого реформування економіки країни.
Актуальним в цьому плані буде поступово здійснити такі заходи:
Змістити акценти відповідно до цілей реформування податкової системи України
Loading...

 
 

Цікаве