WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

ЄС, НАФТА, АСЕАН).
Необхідно зазначити наступне: економічна інтеграція, найвищим рівнем якої є економічний союз (розуміємо економічне угруповання, члени якого запроваджують економічну політику, при чому цей процес охоплює грошово-кредитні, податкові та соціальні аспекти), веде до статичних та динамічних наслідків економічного розвитку. Це насамперед такі ефекти, як розширення торгівлі окремої країни з країнами-членами економічного інтеграційного блоку та згортання торгівлі з третіми країнами; економія на адміністративних видатках при усуненні різного роду бар'єрів, спрощення процедури митного оформлення вантажів; поліпшення торгівлі взагалі економічного блоку з третіми країнами в порівнянні з умовами торгівлі окремих країн; посилення ринкових позицій у світовому господарстві окремого учасника інтеграційного блоку, в тому числі у відносинах з третіми країнами.
Для розуміння тенденцій розвитку податкового регулювання в зовнішньоекономічній кооперації, необхідно розглянути наукові та практичні підходи до даної проблематики з урахуванням історичного розвитку економічних систем.
Перехід від натурального господарства до грошового, зародження та формування держави вважаються головними чинниками виникнення податків. Однак і на ранніх стадіях державної організації можливо визначити первісну форму оподаткування - жертвопринесення. Відома і перша ставка податку, що була визначена в П'ятикнижжі Мойсея як десятина з врожаю, яка належить Господу .
Відомим письмовим джерелом, яке дає достовірні знання щодо економічних уявлень у минулому, є господарські документи Древньої Вавілонії, де швидкий розвиток товарно-грошових відносин супроводжувався різким скороченням надходжень податків до казни і відповідно послабленням державних структур.
Однак більш детальний підхід до формування податкової системи та податкового регулювання починає виявлятись у Стародавньому Єгипті, Стародавній Греції та Римі . Податкових тягар у Древньому Єгипті приходився на землеробів, які сплачували податок в основному у натуральному вигляді (при існуванні кризи неплатежів, в сучасних розрахунках платників податків з державою також виявляється можливість застосування даного підходу в інтерпретованій формі - наприклад, застосовується механізм податкової застави, який передбачає реалізацію майна, виробленої продукції боржників з метою погашення податкової заборгованості). У Древній Греції доходи держави поділялись на звичайні (монополії, регалії, виручка від конфіскованого майна, мита та добровільні приношення) та незвичайні (податі та займи). Подать розповсюджувалось на все майно платника, яке поділялось на класи, визначаючи частину, що підпадала оподаткуванню. Тобто в даному випадку визначається диференційований підхід до податкової бази. В Древньому Римі вперше з'являється така форма документального оформлення податкових зобов'язань, як декларація, яку громадяни повинні були надавати раз на п'ять років. Одночасно з прямими податками в Римі існували такі непрямі податки, як податок з обороту, транзитні мита з товарів, що провозились через державу, митні збори.
Отже, як свідчить історичний досвід першим податком, який було встановлено при оподаткуванні зовнішньоекономічних відносин в давні часи, було мито.
Слід відмітити доволі уважне ставлення до податкової системи в Стародавньому Світі як до джерела державності та забезпечення потреб у становленні і функціонуванні національного господарства.
В епоху Середньовіччя економічні погляди та ідеї знаходять свій розвиток у світових релігіях, а фінансовий устрій виходить з пріоритету місцевого господарства над центральним. У Франції спочатку превалювали в основному мита та збори на право здійснення промислів. В Англії також мали розповсюдження різного роду податі (податок по графствам, міський податок, приходський податок, податок для бідних, дорожній податок). Непрямі податки складали мита, а також мали місце такі збори як корабельний. В кінцевому рахунку, розширення системи непрямого оподаткування призвело до зростання їх долі в загальних доходах держави та збільшення її в порівнянні з прямими податками. В Німеччині систему зборів можливо класифікувати на збори, що надходили від землеробства; поголовні збори;судові збори; військові збори; торгові мита та мита за провіз; службові збори;надзвичайні збори. Епоха Великих географічних відкриттів сприяла розширенню розвитку митної політики при здійсненні зовнішньоторговельних відносин. Основною ціллю в економічній течії даного періоду - меркантилізмі, стало знаходження засобів, за допомогою яких держава може добути собі золото та срібло, які вважалися основним багатством. Так, Франція прагнула розвинути національну промисловість з тим, щоб як можна більше продавати за кордон і як можна менше там купувати. Для цього А. де Монкретьен запропонував чітку систему митного захисту національного виробника за допомогою митних платежів. Він же пропонує використовувати податки не тільки як джерело поповнення державної казни, а і як елемент державного регулювання економіки (характерним стає державне втручання у справи промисловості та митний протекціонізм).
У Великобританії торгівля та мореплавство стали надійними джерелами багатства. Відомо, що для боротьби з конкуренцією французьких товарів, в Англії був введений на них заборонний митний тариф.
Отже, слід зазначити, що концепція меркантилізму спиралась головним чином на політику протекціонізму, в тому числі у сфері оподаткування. Податковий механізм суцільно спрямовувався на забезпечення оптимального використання ресурсів для перевищення експорту над імпортом. При цьому меркантилісти залишали поза увагою притягнення в національну економіку іноземних інвестицій.
В подальшому розклад меркантилізму зумовив тенденцію обмеження прямого державного контролю над економічною діяльністю. Саме в цей період формується теорія оподаткування, положення та принципи якої лежать в основі сучасної податкової науки.
Так, наприклад, У. Петті в своїх працях проводив думку про неприйняття протекціоністських ідей меркантилістів. Податки, за його висловом, можуть і повинні застосовуватись для того, щоб забирати гроші у тих, хто витрачає їх на зайве споживання, і віддавати їх тим, хто здатен спрямовувати їх на корисні для держави цілі. В питанні про форми оподаткування, Петті віддавав перевагу непрямим податкам, які стягуються в ціні при придбанні споживчих товарів, перед у сим з предметів розкоші і не є, за його думкою, життєво необхідними. Одним з меркантилістичних було спостереження Петті про те, що Голландія мало використовувала для оподаткування ввізні та вивізні мита, а використовує їх скоріше для обліку своєї зовнішньої торгівлі та в якості відплати сусіднім країнам за шкоду, яка спричинена Голландії шляхом різних заборон та оподаткувань [ ].
Фізіократ Анн Робер Жак Тюрго, як генеральний контролер фінансів Франції,встановлює вільний ввіз і безмитний вивіз борошна з королівства, грошову поземельну подать замість натуральної дорожньої податі та ін.
Loading...

 
 

Цікаве