WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

підсилення та послаблення протекціонізму, одна з яких у той чи інший момент набуває панівного значення, хоч елементи протекціонізму більше чи менше властиві їй завжди. Відповідно митна політика виступає засобом переважно то протекціонізму, то вільної торгівлі, хоч завжди певною мірою спрямована на захист національного виробництва.
- Закономірністю еволюції митної політики є розумне підсилення її протекціоністського характеру за умов економічної кризи, структурної перебудови економіки та зумовленої нею необхідності підтримки нових галузей, структурної адаптації до світової економіки (включення у світогосподарські зв'язки шляхом формування експортне - орієнтованого сектору.
Об'єктивними умовами лібералізації митної політики, як переконує світовий досвід, є: підвищення рівня економічного розвитку, забезпечення виробництва конкурентноспроможної продукції, завоювання міцних позицій на світових ринках, розвиток міжнародних економічних зв'язків, діяльність транснаціональних корпорацій. До суб'єктивних чинників лібералізації митної політики можна віднести діяльність міжнародних економічних організацій, спрямовану на гармонізацію світової торгівлі.
Протекціоністська митна політика може сприяти розвитку національної економіки, тобто набуває ефективності, за таких умов: а)її проведення в комплексі заходів із системного реформування економіки, відповідності загальній концепції розбудови національної економіки і концепції зовнішньоекономічної діяльності; 6)поєднання із заходами державного регулювання процесів структурної адаптації економіки країни до європейського економічного простору, перш за все - різними формами державної підтримки експортне орієнтованого сектора; в)поєднання із заходами з розвитку внутрішнього ринку і внутрішньої конкуренції; та обмеженого терміну використання цієї політики.
Якщо національна митна політика розвинутих і нових індустріальних країн формувалася під спрямованим, погодженим впливом внутрішніх і зовнішніх чинників (ця погодженість була наслідком того, що діяльність ГАТТ відбивала об'єктивні тенденції розвитку світового господарства взагалі й міжнародної торгівлі зокрема), її еволюція була поступовою, природною, оскільки митна політика змінювалася в міру визрівання об'єктивних і суб'єктивних передумов. Митна ж політика країн, що лише стають на шлях ринкових перетворень, формується під впливом складних і суперечливих чинників. Внутрішні умови розвитку цих країн (глибока системна криза, низький рівень конкурентоспроможності національного виробництва, відсутність розвиненого внутрішнього ринку, початковий етап процесу структурної адаптації до світової економіки ) потребують проведення протекціоністської митної політики. Проте, жорсткі зовнішні умови (наявність тенденції до лібералізації міжнародних зв'язків, тиск з боку міжнародних організацій і окремих країн) потребують лібералізації митної політики.
З одного боку, країни з трансформаційною економікою не можуть ігнорувати загальносвітових тенденцій і вимог міжнародних організацій. З другого боку, вони не можуть проводити політику, що суперечить їх внутрішнім потребам і, врешті-решт, об'єктивним економічним закономірностям. Такі спроби виявилися невдалими і завершилися посиленням у цих країнах тенденції до поміркованого протекціонізму. Ця тенденція більш помітна в постсоціалістичних країнах із широким внутрішнім ринком і менш помітна у країнах із вузьким внутрішнім ринком.
Офіційну заяву про намір приєднатися до ГАТТ Україна подала ще у липні 1993 року і отримала статус спостерігача в цій міжнародній економічній організації. Щоб вступити в ГАТТ/СОТ на правах повноцінного члена, Україна має виконати ряд досить жорстких вимог, які ГАТТ/СОТ пред'являє до всіх претендентів.
Однією з основних умов для вступу нашої країни в ГАТТ/СОТ, цього ж потребують і Європейські Співтовариства, є гармонізація її торгівельного та митного законодавства згідно норм і стандартів ГАТТ/СОТ, приведення у відповідність системи митно-тарифного регулювання, інших механізмів управління розгалуженою системою зовнішньоекономічної діяльності. Для виконання цих та інших вимог було здійснено ряд важливих кроків.
6 квітня 1996 року президентом України був підписаний Указ "Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ". Цією концепцією визначені основні напрямки трансформації ставок ввізного мита митного тарифу України, реалізація яких Україною буде гарантією при забезпеченні доступу до товарних ринків в межах приєднання нашої країни до ГАТТ і вступу її до СОТ.
При проведенні трансформації митного тарифу України потрібно забезпечити:
o інтеграцію економіки України до Європейського економічного простору; доступ товарів, що експортуються Україною, до зовнішніх ринків;
o встановлення режиму найбільшого сприяння в галузі зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.
o реструктуризацію найбільш вагомих галузей економіки України шляхом застосування до товарів, імпорт яких може нанести шкоду галузі національного виробництва, великих ставок ввізного мита з визначенням строків, які необхідні для приведення цих ставок у відповідність з вимогами ГАТТ/СОТ. В кінцевому підсумку метою трансформації митного тарифу України є досягнення рівня середньозваженої ставки ввізного мита ( відношення ставки на певний вид товару, помножений на обсяг його імпорту, до загального обсягу імпорту всіх товарів) не більше 14 %.
Також з метою поглиблення співробітництва України з ГАТТ/СОТ Президентом України був виданий Указ "Про особливості застосування обмежень імпорту сільськогосподарських товарів відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ" від 13 травні 1997 року. Він передбачає захист інтересів сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарських товарів, закріплення норм і принципів системи ГАТТ/СОТ в законодавстві України. Цим Указом затверджено Положення про особливості застосування обмежень імпорту сільськогосподарських товарів відповідно донорм і принципів системи ГАТТ/СОТ і дія його розповсюджується на імпорт сільськогосподарських товарів, віднесених до груп 1-24 за ТІЇ ЗЕД, за винятком риби та рибних виробів.
Сутність тарифних обмежень імпорту сільськогосподарських товарів, згідно положення, передбачає застосування спеціального мита, якщо: обсяги імпорту певного сільськогосподарського товару в Україну протягом поточного календарного року перевищують критичні рівні доступу цього сільськогосподарського товару на внутрішній ринок України; ціна певного сільськогосподарського товару, що імпортується в Україну, показана на основі ціни постачання даного товару на внутрішній ринок України на умовах СІF і визначена в гривнях, падає нижче критичної ціни такого сільськогосподарського товару.
Критичний рівень доступу - це обсяг імпорту сільськогосподарського товару, перевищення якого призводить до порушення рівноваги на зовнішньому ринку певної сільськогосподарської продукції, який вираховується виходячи з даних обсягу імпорту такого самого
Loading...

 
 

Цікаве