WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

ГАТТ.
Результатом багатосторонні переговорів на протязі семи років став документ в 550 сторінок, який представляв собою юридичну базу для подальшої лібералізації світової торгівлі. Це 45 угод та протоколів, які регулюють різні напрямки торгівлі. Всі укладені угоди можна умовно поділити на дві групи: перша - угоди про доступ на ринок; друга - угоди та домовленості стосовно інституціональних питань, тобто створення нового механізму функціонування міжнародної торгівельної системи.
Стосовно другої групи, найважливішим рішенням було заснування Світової організації торгівлі (СОТ), яка отримала повний правовий статус міжнародної організації з покладеними на неї функціями нагляду за торгівельною політикою країн-учасниць і запровадженням механізмів розв'язання суперечок.
Щодо використання країнами-учасницями важелів митної політики для регулювання доступу на свій ринок інших країн, то потрібно сказати, що вже на перших етапах існування, ГАТТ призвело до регламентування умов використання митно-тарифного регулювання шляхом уніфікації основних елементів митного тарифу.
А після уругвайського раунду застосування інструментів митної політики взагалі жорстко визначено нормами і принципами ГАТТ/СОТ на основі:
o створення Гармонізованої Системи опису і кодування товарів, яка з 1988 р. покладена в основу класифікації товарів у національних митних тарифах;
o встановлення загальних принципів визначення митної вартості товару та країни походження товару;
o рішень ГАТТ щодо суттєвого скорочення середнього рівня розміру митних ставок.
З огляду на вище викладене ГАТТ/СОТ здійснює кроки, спрямовані на регламентацію цих заходів у протекціоністських цілях. Зокрема, рішеннями уругвайського раунду до 2000 р. передбачено скасувати добровільні обмеження експорту й імпорту. Вироблено чіткіші правила проведення розслідувань і критеріїв визначення демпінгу. Термін дії антидемпінгового мита обмежено п'ятьма роками. Вдосконалюються правила застосування компенсаційного мита в разі субсидіювання експорту шляхом визначення законності субсидій. Передбачається скоротити експортні субсидії на сільськогосподарську продукцію (на 36%), а також обсяг дотацій її виробникам для внутрішньому ринку (на 18%). За підсумками уругвайського раунду, вперше система регулювання міжнародної торгівлі поширюється не лише на промислові товари, а й на торгівлю послугами, правами інтелектуальної власності та інвестиції. Передбачається запровадити міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності та вимоги їх ефективного дотримання.
Прийняті в межах ГАТТ/СОТ рішення не означають їх безумовного виконання країнами-членами цієї організації. Питання лібералізації зовнішньої торгівлі, що відповідають вимогам ГАТТ/СОТ, ніколи не набували для розвинутих країн самостійного, особливо у плані національних інтересів, значення. Вони були завжди підпорядковані проблемам розвитку національного виробництва. Якщо ці інтереси потребували неповного виконання вимог ГАТТ/СОТ, то країни поступалися своїми міжнародними зобов'язаннями в ім'я власних інтересів.
Водночас, до нових кандидатів у члени ГАТТ/СОТ застосовуються жорсткі вимоги щодо максимальної лібералізації внутрішнього ринку, забезпечення повного вдосконалення зовнішньоторговельного режиму відповідно до угод заключного акту уругвайського раунду переговорів ГАТТ/СОТ, тарифних поступок щодо доступу до товарного ринку та гарантованого і недискримінаційного доступу до ринку послуг.
На обґрунтування цієї політики спрямовано і висновки західних теоретиків, за якими митні тарифи уповільнюють економічний прогрес, не відповідають інтересам індустріалізації країн, що розвиваються. Тому лібералізація зовнішньої торгівлі має відіграти домінуючу роль у процесі трансформації економіки.
Повне приєднання до ГАТТ/СОТ розширює можливості українських товарів на зовнішніх ринках, що звичайно знайде своє відображення на платіжному балансі, укріплення національної грошової одиниці і покращання фінансового стану підприємств експортерів. З іншого боку скорочення ставок мита до європейського рівня викличе наплив іноземних товарів на внутрішній ринок України і цим самим призвести до витіснення неконкурентноздатної продукції власного виробництва, а в кінцевому підсумку зменшення доходів бюджету і необхідності вирішення проблем безробіття, яке безумовно загостриться. В цьому зв'язку слід обережно підходити до питання оцінки вигод щодо приєднання до ГАТТ/СОТ.
Практика застосування митно-тарифного регулювання в розвинутих, а також у нових індустріальних країнах свідчить про його досить високу ефективність із точки зору інтересів національної економіки на певних етапах її розвитку. Так, у Південній Кореї, Сінгапурі, Таїланді митна політика застосовувалася як один із засобів проведення спочатку політики імпортозаміщення, потім політики експортної орієнтації, які, в свою чергу, були інструментами реалізації особливої моделі економічного розвитку, запропонованої експертами МБРР та МВФ. ЇЇ суть полягала в забезпеченні високих темпів економічного зростання і підвищенні ефективності національного виробництва шляхом включення країни в світовий поділ праці на основі пріоритетного розвитку галузей, які виробляють експортну продукцію. Підпорядкована реалізації цієї моделі митна політика, що передбачала застосування високих ставок мита на чимало товарів у поєднанні з широкомасштабними заходами із стимулювання виробництва експортної продукції, які в Сінгапурі доповнювалися ще й політикою заохочення промислових інвестицій, дала значний імпульс індустріальному розвитку країни, дала змогу врешті-решт зробити вражаючий стрибок у збільшенні експорту. Якщо в 1970 р. Південна Корея посідала шосте місце серед країн, що розвиваються, то в 1988 р. - перше. Лише на цій основі було зроблено перехід до поступової лібералізації імпорту, і в 1981-1988 рр. середній рівень імпортних тарифів було знижено на третину.
Іншим прикладом можуть бути латиноамериканські країни, які, за аналогією з азіатськими, на початковій стадії розвитку обрали модель імпортозаміщувальноїіндустріалізації. Однак ця модель, на відміну від азіатських країн, діяла протягом 25-30 років післявоєнного періоду, тоді як найефективніший період її дії, на думку вчених, - 10-12 рр. У 80-ті рр. у латиноамериканських країнах розпочалися реформи, спрямовані на лібералізацію імпорту, внаслідок чого були повністю скасовані кількісні обмеження і значно впав рівень митних тарифів. Поряд із цим не застосовувалася цілеспрямована політика розвитку експортного виробництва, підтримки національних експортерів. Політика лібералізації імпорту призвела до того, що конкуренція з боку імпортної продукції поставила місцевих виробників у досить скрутне становище. Значно збільшилась кількість банкрутств, у деяких галузях стався спад виробництва та інвестицій.
Досвід еволюції митної політики в розвинутих країнах, досить повно висвітлений у літературі, дає змогу зробити деякі висновки:
- Історія світової торгівлі демонструє боротьбу двох тенденцій в її розвитку -
Loading...

 
 

Цікаве