WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Роль податку на додану вартість в державному бюджеті - Дипломна робота

Роль податку на додану вартість в державному бюджеті - Дипломна робота

валових витрат експортерів.
Правда, виникає питання: як довго проіснує дане нововведення. Адже при зовнішньоекономічному бартері на відміну від внутрішнього (на території України) використовується нульова ставка - згідно з підпунктом 6.2.1 і підпунктом 6.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. по суті у платника податків - експортера (припустимо відбувається обмін товарами) після закриття зовнішньоекономічного контракту з іноземним партнером виникає подвійний податковий кредит. Перший - при оприбуткуванні товарів, які підлягають експортуванню. Другий - при імпорті товарів (після сплати "імпортних" податкових зобов язань). І якщо при подальшому продажу імпортованих товарів виникає відмінні від нуля податкові зобов язання, то віддебетовані суми ПДВ за експортованими товарами нічим "не компенсуються". Це витікає з того, що при експорті товарів податкові зобов язання виникають нуль гривень.
С 1 січня 2000 року скасовано "касовий" метод виникнення податкових зобов язань ( і, відповідно податкового кредиту) за операціями з транспортування газу. Але є виняток: до 1 січня 2003 року податкові зобов язання з надання послуг із транспортування газу населенню та установам, які фінансуються за рахунок бюджету, які і раніше, будуть визначатися "за грошима", а не "за першою подією".
З 1 січня 2000 року набрав чинності Закон України від 14.07.99 року № 942-ХІV, що також вніс зміни до Закону про ПДВ (п.п. 5.1.20). Тут вже йдеться не проте, що податковий прес "став жорсткіше". а навпаки - про надання податкових пільг. Тобто, з першого січня 2001 року операції з виконання робіт (вартість робіт) із будівництва житла незалежно від джерел фінансування звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Зауважте, "стара" редакція підпункту приписувала звільнення від податку на додану вартість операцій із виконання робіт (вартість робіт) із будівництва житла тільки за рахунок коштів фізичних осіб та передачі такого житла у власність таким фізичним особам. У зв язку з цим може з явитись питання: чи виникають податкові зобов язання при передачі побудованого житла у власність замовнику. На нашу думку, Закон "Про ПДВ" (згідно з діючою редакцією підпункту 5.1.20) передбачає таке: якщо підприємство (організація) виконує роботи з будівництва житла за рахунок коштів замовника (юридичної або фізичної особи), то передача такого житла замовнику податком на додану вартість не оподатковується, тому що у цьому випадку відбувається продаж не житла як товару, а саме - робіт з виконання його будівництва.
Висновок
Після розкриття теми "Податок на додану вартість та його роль у формуванні бюджету" та підводячи підсумки роботи, можна зробити слідуючи висновки.
Податок на додану вартість, як і будь-який інший податок, має свої недоліки і переваги.
Основним недоліком податку на додану вартість, як непрямого податку, є те, що він закладається в ціну товарів і тим самим підвищує її, що спричиняє недоступність деяких товарів, які оподатковуються податком на додану вартість малозабезпеченим верствам населення. Аналіз чинного законодавства з податку на додану вартість засвідчив ще один істотний недолік - подвійне оподаткування. Такий факт має місце при оподаткуванні підакцизних товарів, коли в оподатковувану податком на додану вартість базу включається сума акцизного збору. Більше того, в Україні існує велика кількість місцевих податків і зборів, джерелом сплати яких є собівартість - одна із складових бази для нарахування податкового зобов язання з податку на додану вартість. Очевидно, що в такий спосіб держава вирішує свої фіскальні інтереси, одночасно порушуючи задекларовані нею ж принципи податкової політики. Тобто додана вартість з метою оподаткування має бути максимально очищена від інших непрямих податків і платежів.
Широке застосування податку на додану вартість зумовлене чисельними його перевагами, серед яких найголовнішими є те, що оподаткуванню підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання; інша його частина значною мірою використовується на нагромадження, яке опосередковано стимулює процес інвестування.
Широка база оподаткування податком на додану вартість сприяє ваговому зростанню доходів держави від податків на споживання. У загальній системі податків та обов язкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце і є одним з основних джерел доходної частини Зведеного бюджету України.
Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб єктами підприємницької діяльності. Єдині ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни. В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковуються переважна кількість робіт, послуг, товарів.
Встановлення нульових ставок наекспортні товари створює позитивні передумови для збільшення його обсягу та підвищення конкурентноспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку. Використання даної ставки означає повне відшкодування податку, сплаченого експортером за товари, послуги, матеріальні ресурси, що використовуються для здійснення експортних операцій.
Оподаткування власне доданої вартості, сплата податку пропорційно новоствореній вартості на відповідному етапі виробництва чи просування товарів наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності оподаткування.
А широке коло платників податку на додану вартість, які належать до різних галузей і форм господарювання, значною мірою визначає його універсальність.
Таким чином, податок на додану вартість є найпрогресивнішою формою споживання. Разом з тим, як свідчить вітчизняний досвід, практика нарахування й сплати податку неповною мірою відповідає вимогам ринкового середовища, що вимагає подальшого вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість відповідно до умов перехідної економіки України.
Розглядаючи більш конкретно ставки податку на додану вартість, слід особливо звернути на два моменти. Перший - пов язаний з розміром ставки. Спочатку її було встановлено на рівні 28%, її розмір перевищував усі допустимі межі. Тому рішення про доведення ставки податку на додану вартість до 20% є виправданим. Однак у сучасних умовах господарювання і такий розмір податкової ставки є завищеним. У період становлення ринкових відносин рівень оподаткування товарів народного споживання має бути поміркованішим.
Другий момент - визначається кількістю ставок, що використовуються. Встановлення єдиної ставки податку значно спрощує систему функціонування та обслуговування податку на додану вартість.
Якщо податок на додану вартість обчислюється за єдиною ставкою до всього споживання, то податок пропорційний споживанню, але регресивний стосовно річного доходу. Тому, щоб послабити таку регресивність бажано було б встановити нижчу ставку на ті товари, які споживаються низькоприбутковими групами населення і в той же час підвищити ставки на групи
Loading...

 
 

Цікаве