WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Офшорні зони та оподаткування - Реферат

Офшорні зони та оподаткування - Реферат

усі приватні компанії з обмеженою відповідальністю на острові Мен повинні мати назва, що закінчується словом Limited.
Відповідно до Закону про компанії від 1992 р. може бути зареєстрована компанія з одним учасником.
Статут приватної компанії з обмеженою відповідальністю повинний містити: назву компанії, указівку, що вона є приватної, зареєстровану адресу офісу компанії, що повинна розташовуватися на острові Мен, указівка про те, що відповідальність членів компанії є обмежений, статутний акціонерний капітал, від часткових паїв, і напроти імені пайовика повинне бути зазначена кількість приналежних йому паїв, що повинна бути не менш одної.
З 1988 р. усі компанії на острові Мен мають привілеї і правами фізичних осіб і, отже, компанії на острові Мен не мають сформульованої мети.
Статут компанії регулює внутрішню діяльність компанії.
Мінімальна кількість директорів - дві фізичні особи. Громадянство директорів не має значення, хоча звільнена від податків компанія, як указувалося вище, повинна мати щонайменше одного директора - мешканця острова Мен. Імена й адреси директорів представляються в орган, що Реєструє, і ця інформація є відкритої. Тому часто використовується інститут довірених осіб. Секретарем компанії може бути фізична чи особа фірма, але компанії, звільнені від податків, повинні мати в ролі секретаря фізичну особу відповідної кваліфікації, як вже говорилося вище.
У компанії на острові Мен повинне бути щонайменше два основних власники акцій, що можуть бути фізичними особами чи фірмами, але при цьому мінімальний капітал у вигляді випущених акцій складає 2 фунти стерлінгів. Можуть також бути зареєстровані компанії з одним учасником. Звичайно статутний капітал складає 2000 фунтів стерлінгів, тому що це максимально можливий статутний капітал, оподатковуваний мінімальним митом. Акціонерний статутний капітал може бути в будь-якій валюті, але він повинний мати визначений номінал.
На острові Мен компанії повинні проводити перші річні загальні збори через 12 місяців після дати реєстрації і далі не пізніше, ніж через 12 місяців після проведення останніх загальних зборів. Не існує обмежень на місце проведення таких зборів, вони можуть проводитися в будь-якій країні світу.
Усі компанії на острові Мен повинні мати список директорів, секретарів і акціонерів по зареєстрованій адресі офісу і повинні представляти щорічний звіт, у якому повинні бути зазначені: зареєстрована адреса офісу, імена директорів, секретаря компанії, учасників компанії і приналежні їм частки відповідно до оплаченого паю. Представлення фінансових звітів не потрібно.
Після того, як дотримані усі формальності і назва схвалена, компанія на острові Мен може бути зареєстрована протягом семи робочих днів. Причому вартість реєстрації складає $ 780, а сума первісних внесків дорівнює $ 2040. Можливо також придбання готових фірм для негайного використання.
Завдяки тісному співробітництву з З'єднаним Королівством острів Мен є частковим членом Європейського Співтовариства. що дозволяє йому вільно торгувати сільськогосподарською і промисловою продукцією з країнами ЄС. Однак острів Мен не бере участь у політиці податкової гармонізації ЄС і не підпадає під юрисдикцію ЄС у фінансових питаннях.
Привабливість острова Мен як фінансового центру обумовлює:
- Довгострокова політична й економічна стабільність;
- Близькість до Європи;
- Прекрасні комунікації;
- Нерезидентні компанії і компанії, звільнені від податків, не платять місцеві податки;
- Не розкриваються відомості щодо основних власників компанії;
- Розроблене законодавство про компанії;
- Відсутні податки на майно, збільшення капіталу, дарунок і спадщину;
- Прекрасна комерційна і професійна інфраструктура;
- Стійка міжнародна банківська система;
- Можливість придбання готових фірм.
7. Підсумки щодо вибору офшорної зони.
Підводячи короткий підсумок усьому вище згаданому в цьому Розділі, треба відмітити, що при виборі офшорної зони, людина - початківець в цій сфері, керуючись, в першу чергу, тільки одним запитанням : "Яка офшорна зона є найкращою?", звичайною відповіддю: "Кращою - для чого?" не тільки може, а й буде поставлена в замішання. Тому що насправді "найкращої податкової гавані" просто не існує. Потрібно ясно та твердо розуміти, що при виборі безподаткової зони можуть та користуються тільки одним критерієм: чи задовольняє "офшор" висунутим до нього умовам, чи відповідно ні.
У процесі реєстрації і створення фірми може виникнути ряд питань, що стосуються безпосередньо керування компанією, структури фінансових послуг, конфіденційності, тому то вибір податкового оазису і треба починати з з'ясування мети, для якої передбачається його використовувати, виходячи з особливості сфери діяльності і характеру проблеми, що потрібно вирішити.
8. Ставлення українського законодавства до офшорних зон, "Закон про прибуток".
Розглянемо те як українське законодавство відноситься щодо існування офшорних зон. Відтак законом України "Про оподатковування прибутку підприємств" ("Закон про прибуток") у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями, був встановлений особливий режим оподатковування операцій із контрагентами, зареєстрованими в офшорних зонах (п.18.3 ст. 18 "Закон про прибуток": У випадку заключення договорів, що передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів , що розташовані в офшорних зонах чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їхні банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (у грошовій чи іншій формі) чи безпосередньо через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податків на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їхніх валових витрат у сумі, що складає 85 відсотків оплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг).Перелік офшорних зон щорічно обнародується Кабінетом Міністрів України ).
З погляду нашого законодавця, дане положення повинне було припинити відтік капіталу до офшорних зон і поповнити бюджет.
Проте після появи переліку офшорних зон у виді обнародуваного розпорядження КМУ ще 01.03.2000р. №106-р (далі - Перелік) особливо яскраво проявилася недосконалість підходу, закладеного в п.18.3. Більш того, у деяких випадках спостерігалося його пряме протиріччя нормам міжнародного права, про що ми ще поговоримо далі.
Саме п. 18.3 "Закону про прибуток" (із деякою часткою умовності) можна було б назвати і зовсім необразливим (що, до того ж, збігається із точкою зору профільного Комітету ВРУ і ГНАУ), його застосування обумовлене винятково опублікованим КабміниПереліку. До цього моменту п.18.3 "Закону про прибуток" узагалі не можна було застосовувати як правову норму, оскільки в іншому випадку спостерігалася б відсутність (не тільки в рамках "Закону про прибуток", а взагалі в рамках українського законодавства) "гіпотези" як елемента, необхідного для перетворення цього положення в правові норми.
Loading...

 
 

Цікаве