WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Об’єкти оподаткування майновим податком - Реферат

Об’єкти оподаткування майновим податком - Реферат

орендних доходів, тобто вартість забудованої земельної ділянки набуває форми капіталізованої орендної плати. У податкових доходах общин поземельний податок класу А становить 0,7%, класу Б - 11%. Щодо поземельного податку встановлено базові (основні) ставки залежно від виду майна Податок класу А стягується за базовою ставкою 0,6% класу Б - 0,35% (з житлових будинків для однієї сім'ї - 0,26% для двох - 0,31%). Общини мають право збільшувати ці ставки, використовуючи спеціальні коефіцієнти. В середньому по всіх общинах поземельний податок стягується за ставкою 11-12 % але забезпечується чітка диференціація податкових ставок у залежності від того, як використовується ділянка,, та інших факторів. Як бачимо, податкове законодавство доволі гнучке, що дуже важливо .в умовах ринкового господарства Німецький досвід заслуговує на увагу, тим більше, що це питання, одне з найважливіших у сфері податкового законодавства, не вирішене у нас і досьогодні.
Щодо земельного податку встановлені податкові пільги. Повністю звільняються від його сплати державні підприємства., церкви, благодійні товариства. Певні пільги є для нового житла, вони діють протягом 10 років.
У ФРН общини стягують промисловий податок. Законом визначені два види об'єкта оподаткування: доход від заняття промислом і капітал, тобто виробниче майно. До промислових належать підприємства у сфері промисловості, торгівлі, постачання, послуг, а також лісового та сільського господарства Промисловий податок оплачують общинам фізичні та юридичні особи - акціонерні й промислові товариства страхові компанії тощо. Особи "вільних професій" промисловий податок не сплачують. Податковою базою промислового податку є доход, одержаний від промислу, а також капітал промислу. Доход від промислу обчислюється на основі прибутку, одержаного підприємством у даному році. До суми прибутку додаються 50 % рентних платежів за використання рухомого майна, а також проценти по боргах (строком більше одного року), внески на благодійні та інші корисні для суспільства цілі. З одержаної суми відраховуються: дивіденди, виплачені акціонерам, що володіють до 25 % акцій, і суми, які дорівнюють 1,2-140% вартості нерухомого майна. Такі складні розрахунки промислового податку проводяться з метою запобігання подвійному оподаткуванню промисловим та поземельним податками. Капітал промислу обчислюється на основі суми чистих активів (власного капіталу підприємства). До суми капіталу додається 50 % довгострокових зобов'язань, вартість майна, зданого в оренду (за винятком нерухомості). З одержаної суми вилучаються балансова вартість земельної ділянки, Інвестиції в акції компаній ФРН та іноземних компаній за умови, що вони становлять понад 25 % випущених акцій цих компаній; та інші, дрібніш, суми. Законодавство земель встановлює базову податкову ставку: для оподаткування промислового доходу вона дорівнює 5%, промислового капіталу -0,2%.
Кожна община має право збільшувати суму податку відповідно до коефіцієнта (мультиплікатора, тобто множника). Він становить по окремих общинах від 250 до 650 % Слід звернути увагу на права земель і щодо встановлення коефіцієнтів. Фінансові органи земель визначають граничні ставки мультиплікатора залежно від місцевих фіскальних та економічних умов. При додаткових фінансових потребах, пов'язаних зі зменшенням інших джерел доходів, общини мають можливість збільшувати надходження до промислового податку. Разом із тим будівництво та введення в дію на території общини нових підприємств дає можливість знижувати оподаткування. Права общин у галузі маневрування процентними ставками розглядаються в німецькій (та й у вітчизняній) літературі як ефективний інструмент комунальної політики). Шляхом зниження коефіцієнтів створюються умови для залучення нових інвестицій, що збільшує базу оподаткування. Нові підприємства стануть новими платниками податків Крім того, приплив капіталу викличе утворення нових робочих місць, що сприятиме зростанню зайнятості та купівельної спроможності населення. Цей досвід заслуговує на ретельне вивчення стосовно української економіки, особливо тепер, коли дуже гостро постають проблеми купівельної спроможності населення, дефіциту, зайнятості; очевидно, що всі вони дедалі загострюватимуться в міру переходу до ринкових відносин. У 1997 р. середній розмір мультиплікатора по общинах ФРН становив 359 %, у 1998 р 43 він зріс до 370 %. Загальна ставка промислового податку (тобто базисна, помножена на коефіцієнт) дорівнює від 11 до 19 % для оподаткування промислового капіталу По промисловості податку встановлено неоподатковуваний мінімум для фізичних осіб (на юридичні особи він не поширюється): при оподаткуванні промислового доходу - 36 тис.марок, при оподаткуванні капіталу -120 тис.марок.
У фінансовій літературі зазначаються деякі недоліки промислового податку. Включення до оподатковуваного доходу половини суми процентів по кредитах, а до оподатковуваного капіталу - половини суми зобов'язань по кредитах погіршує умови для капітальних вкладень, оскільки частина прибутку вилучається у вигляді податків. Маневрування коефіцієнтами може привести до концентрації нових інвестицій у промислових районах, які мають більш розвинуту економічну інфраструктуру. За цих умов відплив капіталу з менш розвинутих у промисловому відношенні общин може погіршувати їхнє фінансове становище, що призведе до скорочення соціально-економічних програм. Далі, за сучасним законодавством експортні поставки не звільняються від податку, а це завдає шкоди німецьким експортерам. Податку, подібного до нинішнього промислового податку в ФРН, немає в інших державах - учасницях ЄС, що створює певні перепони на шляху податкової уніфікації в межах співтовариств. У ФРН активно обговорюється питання про скасування промислового податку. Проте такий захід спричинить необхідність поповнення податкових доходів общин.
У Франції з березня 1982 р. місцеві органи влади - регіони, департаменти й комуни - є автономними. Взаємини центрального та місцевих бюджетів регулюються Законом № 82-813 від 1982 р. "Про права й свободи комун,департаментів і регіонів", який значно розширив фінансові права місцевої влади. В результаті намітилася тенденція як абсолютного, так і відносного зростання надходжень по місцевих податках (при відповідному скороченні державних податків). Це пов'язане з переданням ряду видатків у місцеві бюджети. Місцеве оподаткування складається з прямих і непрямих
Найзначнішими податками, що отримуються місцевими округами, є реальні податки: поземельний, промисловий, на житло. Щодо по
земельного податку встановлені два об'єкти: податок на землю під забудовою
та податок на незабудовану землю. Оцінка землі під забудовою визначається за
її орендною вартістю, яка переглядається кожні шість років. Із суми оцінки
землі відраховується 50%, куди входять видатки, пов'язані з управлінням,
утриманням, страхуванням та амортизацією. Об'єктом податку на незабудовані
ділянки є земля з будь-якою природною характеристикою: ниви, дороги, ріки,
укріплення, кладовища, парки та ін. Вартість землі визначається за її
продажною ціною, податкові ставки та пільги встановлюються місцевими
властями.
Об'єктом промислового податку є промисловий доход, одержаний від виробничої діяльності. Податок не стягується з доходів осіб "вільних професій". Виробнича діяльність визначена законом як діяльність, спрямована на одержання прибутку. З метою запобігання
Loading...

 
 

Цікаве