WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік на підприємстві - Курсова робота

Облік на підприємстві - Курсова робота

використовується для наступних розрахунків середньої
заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.
Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером
Порядок та документування операцій по виплаті заробітної плати. Облік депонованої заробітної плати
Заробітна плата працівникам відповідно до законодавства про працю виплачується в дні передбачені нормативним договором.
Основним регістром для оформлення розрахунків між робітниками і службовцями є розрахункова відомість і особовий листок.
Особовий листок відкривається на кожного працюючого де вказується прізвище , ім'я , по-батькові , рік і дата народження , професія , спеціальність , категорія , кількість дітей і інші дані , які необхідні для розрахунку з/ти.
Як в розрахунковій відомості , так і в особистому листку є три розділи :
1. Нараховано /по видах нарахувань/.
2. Утримано /по видах утримань/.
3. До виплати.
Розрахункова відомість - це регістр аналітичного обліку , який складається по кожному табельному номеру , кожному цеху , категоріях працюючих щомісячно.
Особовий листок як правило відкривають на рік , а записи нагромаджуються по місяцях.
Підставою для складання розрахункової відомості і особової картки є документи :
" Табель обліку використання робочого часу;
" Нагромаджуючі карточки і інші документи по з/ті робітників відрядників;
" Розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової з/ти і допомоги по тимчасовій непрацездатності;
" Рішення судових органів на вирахування по виконавчих листах;
" Таблиці про ставки і порядок утримань;
" Платіжні відомості про раніше виданий аванс і інші документи;
Виплата з/ти здійснюється по платіжних відомостях , де вказуються табельний номер , прізвище , ім'я , по-батькові і сума до виплати.
Підставою на право виплати з/ти є підписи на відомості / керівника підприємства і головного бухгалтера/ . Виплату з/ти проводять протягом трьох робочих днів , враховуючи день одержання грошей. По закінченню третього дня в графі розписка про одержання , напроти прізвища особи , якій не виплачена з/та , касир ставить штамп "депоновано" і закриває відомість двома сумами:
- Сума виплаченої з/ти
- Сума невиплаченої з/ти
На загальну суму не виплаченої з/ти складається видатковий касовий ордер для здачі її в банк.
На своєчасно не виплачені суми з/ти касир складає реєстр депонованих сум і передає відомість і цей реєстр в бухгалтерію для перевірки , сума грошової готівки невиплаченої з/ти повертається назад в банк.
Своєчасно не виплачена з/та зберігається три роки , а потім перераховуються у бюджет. Облік цих сум ведеться на рахунку 66 по субрахунку 662.
- Аналітичний облік , депонованої з/ти ведеться по кожній сумі .
Виплати депонованої з/ти оформляються видатковим касовим ордером.
В практиці застосовують виплату з/ти через ощадні банки. Це полегшує роботу касира. Сума з/ти в даному випадку зараховується на особовий рахунок працівника і виплачується по мірі необхідності.
Якщо працівник іде в відпустку чи звільнюється , то виплата з/ти проводиться в інші дні не дочікуючи встановлених днів.
Відомості, які містяться в розрахунково-платіжних або розрахункових відомостях в касових і банківських документах узагальнюються при допомозі розроблюваних таблиць №3 "Зведення даних по розрахунках з робітниками і службовцями" та №4 , якав являє собою зведення розрахунково-платіжних відомостей в розрізі категорії персоналу і видів оплат, які в підсумку відображають фонд оплати праці
Облік витрат підприємства
Метою обліку собівартості є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обрахування фактичної собівартості окремих видів і усієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних трудових та фінансових ресурсів. Для досягнення вказаної мети витрати, що формують собівартість продукції, групуються за певними ознаками. У відповідності з П(С)БО 16 витрати, що складають виробничу собівартість продукції, групуються за: · видами продукції (робіт, послуг);
· способом віднесення до конкретного об'єкта витрат;
· ступенем залежності від обсягу виробництва;
· економічним змістом;
· відношенням до виробничого процесу.
За економічним змістом витрати групуються за економічними елементами і за статтями калькуляції.
Елемент витрат - це сукупність економічно однорідних витрат.
Групування витрат за економічними елементами призначене для виявлення усіх витрат на виробництво продукції за їх видами, тобто таке групування дає змогу визначити, що саме та на яку суму витрачається на виробництво в цілому по підприємству.
У П(С)БО 16 передбачене єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами:
· матеріальні витрати;
· витрати на оплату праці;
· відрахування на соціальні заходи;
· амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
· інші витрати.
Проте групування витрат за елементами не дозволяє здійснити їх контроль та аналіз за цільовим призначенням у процесі виробництва (по цехах, дільницях, за видами виробів), тобто не відповідає на запитання, на які цілі та потреби понесені такі витрати.
Отже, для контролю та аналізу за витратами поряд із обліком їх за економічними елементами застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, в розрізі яких обраховується собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат та їх зв'язок з технологічним процесом. Це групування використовується для узагальнення витрат за видами виготовленої продукції та місцем виникнення витрат (по цехах, дільницях тощо. Встановлення переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесене до компетенції підприємства і має бути регламентоване його обліковою політикою.
З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати наступні калькуляційні статті:
· сировина та матеріали;
· покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати,
· паливо та енергія на технологічні цілі;
· зворотні відходи (вираховуються);
· основна заробітна плата виробничих робітників;
· додаткова заробітна плата виробничих робітників;
· відрахування на соціальні заходи;
· витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
· відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення;
· загально виробничі витрати;
· втрати внаслідок технічно неминучого браку;
· інші виробничі витрати.
Розрахуноксобівартості продукції за вказаними статтями калькуляції дає
Loading...

 
 

Цікаве