WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова політика та експортно-імпортні відносини - Реферат

Податкова політика та експортно-імпортні відносини - Реферат

продукції - від продажу сировини і до продажу готової продукції кінцевому споживачеві) і від доданої вартості, що створюється на кожному етапі.
Для ПДВ або ПП рівень непрямого оподаткування для всіх товарів дорівнює ставці ПДВ або ПП.
Оскільки при дії КПО одна й та ж додана вартість оподатковується кілька разів, то ставка КПО є значно нижчою за рівень оподаткування, і має бути значно нижчою за ставку ПДВ чи ПП.
При дії КПО "вимивання" обігових коштів значно менше, ніж при дії ПДВ.
Рівень проміжного оподаткування наростає на кожному новому обороті. (Наприклад: на етапі АВ він складає 10 %, на етапі ВС - 15%, на етапі СS - 20%.)
Для ПДВ при тому ж рівні оподаткування кінцевої продукції (20%) рівень оподаткування на всіх проміжних етапах однаковий і дорівнює 20%.
Тому при КПО потреба в обігових коштах в цілому значно менша, і тим менша, чим ближче підприємство до першого (сировинного) етапу.
КПО стимулюєоб'єднання підприємств, що приймають участь у виробництві товару на різних етапах, збільшення частини доданої вартості на етапах, найближчих до споживача, зменшення кількості оборотів продукції. Завдяки цьому досягається зменшення рівня оподаткування.
Якщо співставити рівень проміжного оподаткування КПО та податку з продажу, то для останнього воно взагалі дорівнює нулю.
Щоб показати вплив КПО на співвідношення експорту/імпорту, використаємо максимально спрощену схему.
Будемо вважати, що кількість оборотів для всіх товарів кінцевого споживання дорівнює трьом (наприклад: сировина - комплектуючі - готовий товар). На кожному з них створюється однакова додана вартість. Податок з обігу дорівнює 10%. Через нескладні математичні розрахунки приходимо до того що рівень непрямого оподаткування на кожному з етапів складає:
Перший етап: Pекв=10%=КПО1.
Другий етап: Pекв=15.5%=КПО2.
Третій (останній) етап: Pекв=21.4%=КПО3.
Кінцевий рівень оподаткування для всіх товарів, що виробляються і споживаються всередині держави, складає 21,4%.
Припустимо, що в Україні і в країні Х діє однаковий ПДВ (або податок з продажу) розміром 21,4%. І от Україна вирішила замінити цей ПДВ еквівалентним податком з обігу розміром 10%.
В цьому випадку на внутрішньому ринку України непряме оподаткування українських товарів кінцевого споживання дорівнює трьохетапному КПО (КПО3), тобто 21,4%. А непряме оподаткування імпорту з країни Х дорівнює лише одноетапному КПО (КПО1), тобто 10% (оскільки цей товар здійснює в Україні лише один етап обігу - етап продажу кінцевому споживачу). Непряме оподаткування сировини, як імпортної так і власної, складає 10%, оскільки в обох випадках це - перший етап обігу.
На ринку країни Х непряме оподаткування товарів кінцевого споживання дорівнює сумі ПДВ країни Х та двохетапному КПО України (оскільки в Україні здійснюється два етапи обігу, а третій здійснюється вже в країні Х), приведеному до трьохетапної доданої вартості:
КПО23 = КПО2*2/3 = 15.5%*2/3 = 10.3%.
Власний же товар країни Х оподатковується лише ПДВ країни Х. Сировина обкладається однаковим непрямим податком - ПДВ країни Х.
Результати зведені в таблиці.
Внутрішній ринок України
Тип продукції рівень непрямого оподаткування українського товару рівень непрямого оподаткування товару країни Х
Готова продукція 21,4% (КПО3) 10%(КПО1)
Сировина 10% (КПО1) 10% (КПО1)
Ринок країни Х
Готова продукція ПДВ+КПО23=21,4%+10,3%=31,7% 21,4%(ПДВ)
Сировина 21,4% (ПДВ) 21,4% (ПДВ)
Наведена схема є дуже спрощеною і конкретні цифри будуть різними для різних товарів. Але вона відображає характер впливу КПО на зовнішньоекономічні відносини. Причини цього впливу полягають в тому, що:
1) додана вартість українських товарів на внутрішньому ринку обкладається КПО стільки разів, скільки було оборотів від її створення до кінцевого споживання, в той час як додана вартість імпортної готової продукції оподатковується КПО лише один раз;
2) при реалізації української продукції за кордоном в ціну продукції закладаються не лише непрямі податки країни-імпортера, але й податки з обігу, сплачені в Україні на проміжних оборотах.
На відміну від КПО податок з продажу не оподатковує проміжних оборотів.
При дії податку на додану вартість рівень проміжного непрямого оподаткування вищий, ніж при КПО. Але при експорті продукції держава повертає виробникові сплачений ПДВ і таким чином рівень непрямого оподаткування стає рівним нулю. Це можливо тому, що рівень непрямого оподаткування для всіх товарів (або принаймні для всіх товарів певної групи - якщо є пільги з ПДВ) однаковий (дорівнює ставці ПДВ) і тому сума сплаченого ПДВ може бути відносно легко обчислена.
Щодо можливості "очищення" експорту від КПО, то для цього необхідно вираховувати окремо для кожного товару суми всіх доданих вартостей, створених на різних етапах виробництва. Так само для створення рівних умов на внутрішньому ринку України для національних і імпортних товарів, необхідно було б обкладати іноземні товари спеціальним податком, що дорівнював би середньому рівню оподаткування аналогічних українських товарів. Цей податок також необхідно було б обраховувати для кожного окремого товару. На практиці це реалізувати просто неможливо: на утримання бухгалтерії підприємств, податкових і розрахункових органів буде витрачено більше коштів, ніж приноситиме зовнішня торгівля.
Отже, заміна ПДВ на податок з обігу ставить державу, що здійснює цю заміну, в несприятливі зовнішньоекономічні умови, стимулює імпорт і перешкоджає експорту готової продукції, а отже, - стимулює розвиток іноземного і занепад національного виробництва.
Висновки:
1) Податки з продажу і обігу значно легші для розрахунку, ніж ПДВ.
2) Рівень "вимивання" обігових коштів найбільший у ПДВ, найменший(0) - у податку з продажу.
3) Вплив податку з обігу на експортно-імпортні відносини (порівняно з податком з продажу та ПДВ) є несприятливим для національної економіки.
4) В цілому за названими показниками очевидною є перевага податку з продажу.
5) Заміна ПДВ на податок з продажу може викликати короткочасове зменшення бюджетних надходжень, пов'язане з більш пізньою датою виникнення податкових зобов'язань у податку з продажу (дата реалізації кінцевої продукції) порівняно з ПДВ (дата реалізації проміжної продукції).
Loading...

 
 

Цікаве