WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих.

Об'єкт обчислення собівартості в рослинництві – види продукції одержуваної від кожної сільськогосподарської культури, а також сільськогосподарські роботи, виконувані в даному звітному періоді або даному звітному році під врожай майбутнього року.

Обчислення собівартості продукції рослинництва, також робіт і послуг роблять у наступній послідовності: спочатку розподіляють по призначенню витрати на утримання основних засобів, витрати по зрошенню та осушенню земель і списують послуги бджільництва по запиленню сільськогосподарських культур. Потім на облікові об'єкти відносять різницю між фактичною та плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати.

Таким чином, на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) – кількість та повна вартість отриманої від врожаю продукції.

Обчислення собівартості зернових культур здійснюється за наступною методикою: витрати на оброблення та збирання зернових культур, включаючи витрати по очищенню та сушінню зерна на току, складають собівартість зернових відходів та соломи. Загальну суму витрат, враховану по дебету відповідного рахунка, за винятком вартості соломи розподіляють на зерно та зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінного зерна, що міститься в зернових відходах.

Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння.

При цьому собівартість соломи визначають, виходячи з відрахованих на неї витрат по нормативах, встановленим у господарстві на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скирдування, а також інші роботи з заготівлі цієї продукції.

Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці наведено в таблиці 1.

Таким чином, в 2006 році фактична собівартість озимої пшениці склала 25,6 грн., фактична собівартість 1 ц зернових відходів – 12,8 грн. та фактична собівартість 1 ц соломи – 1,71 грн.

Таблиця 1

Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці

Зміст запису

Кількість, ц

Сума, тис. грн.

1. Валовий збір

- зерно у бункерній вазі

- зерно після доробки і сушіння

- зернові відходи з 50% вмістом повноцінного зерна

- зернові відходи в переведенні на повноцінне зерно

(17228,5 * 50%)

- повноцінне зерно, що підлягає калькуляції (34457 + 8614,25)

- солома

46871

34457

17228,5

8614,25

43071

51671

2. Витрати на вирощування озимої пшениці, в т. ч.

- витрати на збирання соломи

1190,93

88,22

3. Витрати, що віднесені на повноцінне зерно (1190,93 - 88,22)

1102,71

4. Фактична собівартість 1 ц повноцінного зерна, грн. (1102,71 / 43071)

25,6

5. Фактичні витрати, що віднесені на зернові відходи (8614,25 * 25,6)

220,53

6. Фактична собівартість 1 ц зернових відходів, грн.

(220,53 / 17228,5)

12,8

7. Фактична собівартість 1 ц соломи, грн.

(88,22 / 51671)

1,71

2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємстві

Одна з основних проблем рослинництва – охорона та раціональне використання землі. Той факт, що за останні десятиліття в країні в наслідку ерозії, радіоактивного забруднення тощо, загублені мільйони гектарів ріллі, а склад гумусу в окремих районах знизився на 10-30%, свідчить про необхідність посилення аудиту, спрямованого на боротьбу з без господарським використанням земель, дотримання земельного законодавства.

У Земельному Кодексі України зазначено, що система раціонального використання землі повинна мати природоохоронний характер та передбачати збереження ґрунтів, скорочення негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ. Цим же документом встановлені основні напрямки охорони земель. Таким чином, при аудиті виробничої діяльності, необхідно установити, чи здійснюються в господарстві заходи щодо поліпшення земель, боротьба з вітровою та водяною ерозією тощо.

Земельне законодавство, також передбачає економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, що спрямоване на підвищення зацікавленості власників та землекористувачів, у тому числі орендарів.

При аудиті зернових культур важливо встановити причини загибелі посівів. Це може бути наслідок недостатньої роботи в боротьбі з водяною та вітровою ерозією ґрунтів, а також наслідком порушення агротехнічних заходів. На кожному підприємстві, у тому числі і на СТОВ "Україна" на основі матеріалів земельного огляду повинний бути встановлений облік земель, що піддаються ерозії, розроблені заходи боротьби з нею. Фактичне проведення таких заходів в аналізованому нами підприємстві відбивають у Звіті про проведення агротехнічних заходів щодо захисту ґрунтів, який заповнюють на підставі облікових аркушів трактористів-машиністів, книзі бригадира та інших документів.

Успішному розвитку землеробства в значній мірі допомагає обґрунтоване планування виробничої програми. При перевірці цього питання в першу чергу встановлюють, чи намічені заходи щодо поліпшення сільськогосподарських угідь.

Після цього аналізують виконання виробничої програми по підприємству в цілому та у розрізі виробничих підрозділів. Важливо перевірити вірогідність даних по посівній площі. З цією метою загальний обсяг робіт, виконаних при посіві зернових культур на основі облікових аркушів трактористів-машиністів порівнюють з посівною площею в складеному Звіті. У кожнім випадку розбіжності даних необхідно встановити причини виявлених розбіжностей.

При аудиті зернових культур необхідно забезпечити повний контроль за повнотою та своєчасністю оприбуткування вирощеного врожаю, на це в першу чергу повинний бути спрямований внутрішньогосподарський контроль. Він охоплює всі процеси, зв'язані з доставкою вирощеного врожаю на тік, зважуванням, доробкою і сушінням, збереженням, обліком тощо. Важливе значення має контроль вірогідності даних про масу намолоченого і доставленого зерна на тік. Наслідком відсутності точного обліку кількості в документах на відправлення зерна від комбайна на тік є розбіжності даних. З цією метою необхідно по кожному талону контролювати відхилення маси кожної партії доставленого зерна від середньої маси по господарству за той же день.

Для зіставлення використовують дані умовної бункерної маси і фактичної маси бункерів. Випадки недовозу зерна на тік по окремих рейсах виявляють порівнянням кількості талонів шофера і талонів комбайнера, а також з їх записами в Реєстрі, що веде вагар на току.

Відповідно до інструкції про перевезення зерна обов'язково зважують тару по кожнім рейсі. Як з'ясувалося в результаті дослідження на аналізованому нами СТОВ "Україна" даного правила не дотримуються, а зважують тару тільки на початку дня. Тому в кожнім наступному рейсі облікові дані про масу тари збільшуються на масу витраченого палива, а дані про масу зерна автоматично зменшуються на таку ж кількість щодо фактично перевезеного. У результаті на току накопичуються невраховані надлишки зерна.

По даним первинних документів на оплату праці виявляють правильність нарахування оплати праці виходячи із об'єму виконаних робіт, норми виробітку та розцінок.

При перевірці списання предметів праці використовують накладні, ЛЗК, акти на списання добрив тощо, звертаючи увагу на дотримання норм витрат матеріалів. Документами по обліку витрат засобів праці служать розрахунок нарахування амортизації виходячи із видів основних засобів та встановлених норм і Відомість розподілу амортизації між галузями рослинництва.

При аудиті вірогідності списання зерна на витрати в СТОВ "Україна" визначають середній відсоток його вологості та засміченості до і після обробки. Різницю у вологості та засміченості приймають за допущену норму списання його на усушку. Отриману середню норму множать на загальний валовий збір, у первісній бункерній масі і розраховують масу зерна, що підлягає списанню.

Loading...

 
 

Цікаве