WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Закон України "Про охорону праці" № 2694 - XII від 14.10.92 року зі змінами та доповненнями [4] визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці на підприємствах України.

До нормативно-правових документів відносяться також Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.11. 2005 року №790 [5] і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.12. 2005 року №1456/11736, визначає собою методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про отримання в процесі їх біологічних змін додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них в фінансовій звітності. П(С) БО 30 "Біологічні активи" вступають в силу з 01.01. 2007 року.

Під терміном "біологічний актив" слід розуміти живу тварину і рослини (стебло жита, пшениці і ін), які в процесі біологічного росту (біологічних перетворень) можуть давати сільськогосподарську продукцію (приріст живої маси, шерсть, яйця і ін) до первинної обробки і/або додатковий біологічний актив (телята, свині, сажанці і ін), які мають здатність самовідновлюватися і в майбутньому принесуть господарству економічну користь.

Методичні рекомендації з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [6] розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі та класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку, визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності.

На підприємстві дотримуються Методичних рекомендацій по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємств розроблено на основі виконання доручення Президента України від 25.02. 2003 року № 1 – 1/203 [7] щодо підвищення якості управління державним сектором економіки, Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.25.95 року і інших нормативно-правових актів. Методичні рекомендації встановлюють порядок застосування форм документів в первинному обліку, а також зберігання первинних документів і облікових регістрів підприємствами і організаціями державної та недержавної форм власності, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

СТОВ "Україна" у своїй діяльності користується Планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11. 1999 року № 291 [9]. План рахунків - систематизований перелік рахунків, на яких ведеться бухгалтерський облік. Кожний рахунок у плані має код, тобто умовне цифрове позначення, і назву. Використання кодів рахунків замість їх назви на практиці значно прискорює і зменшує облікову роботу і є необхідною умовою для застосування комп'ютерів.

При написанні даної дипломної роботи автором був розглянутий та вивчений ряд нормативних документів і літературних джерел, у яких висвітлювалися основні проблеми, зв'язані з виробництвом, собівартістю, процесом реалізації зернових культур.

Зростання виробництва зернових культур прямо залежить від посівного матеріалу вважають А.В. Пахомов [32], В. Циков [46]. Вони відзначають той факт, що насіння - основа гарного врожаю. Наявні сорту цінні властивості проявляються за конкретних умов вирощування. Найкращу урожайність та найкращу якість зерна сорт дасть в роки з благо сприятливими погодними умовами на високому агрофоні.

Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою застосування інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує збільшення продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпечення господарства надійною системою машин, - пише І.П. Талонов [43] дає можливість якісно та в оптимальний термін виконувати усі види агротехнічних робіт, що є основою гарного врожаю.

Продовжуючи цю тему Н.О. Рафікова [38] відзначає, що комплексна механізація - основа підвищення продуктивності праці в зерновому виробництві.

Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва, є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок якісних сортів пшениці з високим складом білка (15-17%) та клейковини (38-43%) вважає Л.Т. Пінчук [34]. Цей автор, пише про те, що одним з напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є застосування нових форм організації та стимулювання праці, а також оптимальні дози внесення добрив.

"Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітністю умов надходження, збереження та витратами одержуваної продукції. Це приводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів" - пише у своєму підручнику Н.О. Огійчук [29]. А також він розглядає організацію документального оформлення, надходження та витрат сільськогосподарської продукції по основних її видах.

Продовжуючи дану тему І. Є. Аілікова [10], М.З. Пізенгольц [33] відзначають той факт, що продукція рослинництва надходить у господарство в стислий термін збирання при різних погодних умовах. Тому правильна організація обліку її надходження та подальшого руху має особливо важливе значення. Ще до початку врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити як підготовлені місця приймання та збереження продукції, підібрати і проконтролювати завідувачів токами, вагарів, комірників, сторожів та інших матеріально-відповідальних осіб.В.П. Масаковський [26], Д.Ф. Томчук [44] підкреслюють, що головний бухгалтер повинний визначити обов'язки кожного з матеріально-відповідальних осіб, що беруть участь у процесі збирання врожаю, підготувати достатню кількість бланків первинних документів, пронумерувати їх тощо.

У своєму підручнику приділяє велику увагу обліку реалізації зернових культур М.Ф. Огійчук [29]. Він пише, що аналітичний облік реалізації продукції повинний надавати необхідну інформацію для визначення прибутку. Аналітичний облік ведеться по окремих видах продукції (товарів, робіт, послуг) або по їхніх групах, що дозволяє визначити результати не тільки в цілому, але і по кожному виду та групі, виторг від реалізації продукції визначається по вартості продукції, що відвантажується, зазначеної в оформленнях для оплат розрахункових документів, а при розрахунках готівкою - по засобах, що надійшли в касу. Так пише і І. Герасимук [15].

Відповідно до чинного законодавства право власності на відвантажену продукцію походить від виробника до покупця в момент здачі товару транспортнії організації або іншим організаціям, що займаються його доставкою покупцю пише Ф.П. Васін [12]. Відвантажені товари у виробника вже не є об'єктом обліку та не відбиваються у нього в балансі. Об'єктом обліку у нього є дебіторська заборгованість по розрахунках з покупцями. При цьому значно спрощується обліковий процес, тому що виключається необхідність щомісячного розподілу невиробничих витрат та розрахунків підлягаючих списанню товарів, відвантажених на реалізацію. Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив і інших засобів виробництва. Він також вказує на те, що для об'єктивного обчислення собівартості продукції необхідно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до того або іншого звітного періоду, а також точно указати весь оприбуткований врожай.

З цього приводу В.І. Родостовець [39] та Ю.Н. Моляревський [27] вважають, що перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих. Обчислення собівартості продукції рослинництва, приводять до наступної послідовності, - продовжують автори, - спочатку розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів, витрати по осушенню і зрошенню. Потім на облікові об'єкти відносять різниці між фактичною і плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати. У такий спосіб на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) - кількість та планова собівартість отриманої від врожаю продукції.

Loading...

 
 

Цікаве