WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна - Курсова робота

Отже, ми бачимо що в аналізованому нами підприємстві СТОВ "Україна" у період з 2005 по 2006 роки продуктивність праці, при виробництві зернових культур збільшилася. Таким чином, якщо в 2005р. вона була дорівнює 0,62 люд. /год., то в 2006 році склала 0,76 люд. /год. Вирішальним фактором у даному збільшенні стало те, що в 2006 році збільшилася урожайність зернових культур на 0,07 ц/га.

3.4 Аналіз собівартості зернових культур на підприємстві

В аналізі результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств показники собівартості займають центральне місце, тому що головна роль у зміцненні та подальшому розвитку економіки належить зниженню собівартості.

Собівартість – це частина вартості виготовленої продукції, тобто витрати спожитих засобів на виробництво та оплату праці в грошовому вираженні. Інша частина вартості продукту – чистий доход. Зниження собівартості – найважливіша умова зміцнення не тільки економіки підприємств, але і зниження роздрібних цін на продовольчі та інші споживчі товари, зроблені із сільськогосподарської сировини.

Основною задачею аналізу собівартості продукції рослинництва є об'єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції в цілому по підприємству, окремим галузям та видам продукції. А також найбільш повне виявлення резервів, боротьба за максимальне скорочення витрат праці та засобів на виробництво одиниці продукції.

Питання зниження собівартості продукції придбали ще більше значення при переході сільськогосподарських підприємств на самооплатність та самофінансування, тому що в цих умовах для нормальної господарської діяльності потрібна наявність достатньої суми прибутку і систематичне підвищення рентабельності підприємства.

Аналіз виконання плану по собівартості продукції рослинництва доцільно починати з визначення ступеня виконання планового завдання по узагальненому показнику, тобто по сумі усіх видів продукції рослинництва.

Надалі варто визначити виконання плану собівартості по кожному виду продукції рослинництва. Для цього необхідно залучити не тільки планові та фактичні показники звітного року, але і дані за минулі роки.

Собівартість одиниці продукції землеробства, у тому числі і зернових культур, залежить від двох груп факторів:

а) від витрат підприємства на обробіток землі;

б) від кількості продукції зібраної з одиниці земельної площі.

Виробничі витрати підрозділяються на дві великі групи: основні витрати в процесі самого виробництва та витрати по управлінню та обслуговуванню. Витрати в процесі самого виробництва в ході аналізу також варто підрозділяти на витрати до збиральної, збиральної та післязбиральної стадії. На рівень урожайності сільськогосподарських культур вирішальне значення роблять витрати, здійснені в до збиральний період, тоді як витрати, зв'язані зі збиранням, у свою чергу, залежать від величини досягнутої урожайності.

Слід зазначити, що сполучення факторів, що впливають на рівень собівартості одиниці продукції рослинництва, може бути різним.

Інтенсифікація виробництва за інших рівних умов та якісному землеробстві обумовлює випереджальний ріст урожайності в порівнянні з ростом витрат на гектар посіву сільськогосподарських культур, що забезпечує зниження собівартості. Науково-технічний прогрес, удосконалення організації та технології виробництва спрямовані на те, щоб ріст урожайності супроводжувався зниженням витрат на 1га. Це дає найбільший економічний ефект. Можливі і інші сполучення залежності собівартості одиниці продукції від зміни рівня витрат та урожайності, при яких витрати зростають у більшому ступені, чим урожайність, це призводить до збільшення собівартості. Темпи зниження витрат повинні забезпечувати випередження темпів зниження урожайності, саме це сприяє зниженню собівартості.

До витрат у рослинництві відносяться сукупні витрати, що можуть бути представлені як у вартісному, так і в натуральному вираженні. Уся сукупність цих витрат, як правило, спрямована на формування виробництва продукції. Витрати в рослинництві можуть аналізуватися різними способами, у залежності від того, яка мета переслідується аналітиком. До таких цілей відносяться: дослідження структури витрат у розрізі існуючих: у бухгалтерському обліку їх класифікації по статтях та елементам; визначення беззбиткового обсягу виробництва продукції; визначення величини втрат від виробництва та розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження величини втрат.

Витрати по ступеню їх зміни в залежності від проміжку часу та обсягів виробництва підрозділяються на: постійні та перемінні витрати.

Постійні витрати володіють двома характеристиками – вони існують навіть тоді, коли виробництво припинене або ще не почате і вони не змінюються зі зміною обсягів виробництва.

Перемінні витрати дорівнюють нулю при припиненні виробництва та вони змінюються зі зміною виробництва.

Для визначення рівня собівартості визначеного виду продукції рослинництва, необхідно фактичне значення за аналізований період порівняти з плановими показниками.

Факторний аналіз собівартості 1ц рослинництва припускає одержання результатів, зв'язаних з визначенням розміру впливу зміни рівня урожайності та витрат на 1га на зміну собівартості продукції в двох вимірах:

а) у розрахунку на одиницю продукції;

б) у розрахунку на весь обсяг продукції.

Визначення впливу цих факторів на собівартість одиниці продукції відіграє важливу роль при з'ясуванні причин можливої перевитрати або втрат та для прийняття управлінських рішень у масштабах галузі або всього господарства.

Для визначення правильності виконання розрахунків зіставляють суму розміру впливу факторів із загальним відхиленням, роблячи це попарно, окремо за одиничними показниками та окремо по сумарним.

У тому випадку, якщо аналіз виконується в цілому по галузі, то на підставі отриманих в його ході результатів, можна визначити види продукції по яким спостерігається найбільша (найменша) перевитрата (економія), а також, визначити суму перевитрати або економії в цілому по галузі, в залежності від результатів, отриманих в ході аналізу, приймають рішення про перегляд структури виробленої продукції, а також приймають рішення, що стосуються управління витратами. Якщо в результаті аналізу була отримана перевитрата коштів, то аналіз необхідно продовжити. Отриману ж економію, як правило, навіть не аналізують.

Для більш повного аналізу господарської діяльності СТОВ "Україна" розглянемо в якому ступені на дане підприємство впливають витрати та урожайність на зміну собівартості зернових культур.

Отримані в результаті розрахунків дані таблиці 10, свідчать про те, що за аналізований період собівартість зернових культур у СТОВ "Україна" зменшилася, якщо в 2005 році вона складала 29,6 грн. за 1ц, та вже в 2006 році собівартість зменшилася на 3,2 грн. (29,6-26,4) на 1ц, та на 190080 грн. на весь обсяг виробленої продукції зернових культур. Як видно з таблиці, зниження собівартості відбулося в більшому ступені завдяки зменшенню витрат, даний резерв зменшив собівартість на 0,4 грн. на 1ц, а на весь валовий збір на 23760 грн. Другим джерелом зниження собівартості зернових культур є підвищення урожайності. Завдяки цьому резерву, собівартість аналізованих культур знизилася на 2,8 грн. на 1ц і відповідно в грошовому вираженні на 166320 грн. на весь обсяг.

Собівартість озимої пшениці зменшилася на 0,73 грн. на 1 ц та на 31441,83 грн. на весь обсяг виробленої продукції, за рахунок зменшенню витрат на 0,34 грн. на 1 ц та підвищенню урожайності на 0,39 ц/га.

Loading...

 
 

Цікаве