WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства - Курсова робота

Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства - Курсова робота

977 "Інші витрати звичайної діяльноті"

978 "Виплати срахових сум та страхових відшкодувань"

979 "Перестрахування"

98- податок на прибуток

На цьому рахунку ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За дебетом рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом – включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Рахунок 98 "Податки на прибуток" має такі субрахунки:

981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності"

982 "Податки на прибуток від надзвичайних подій"

99- надзвичайні витрати

На рахунку 99 "Надзвичайні витрати" ведеться облік витрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді.

За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі витрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Рахунок 99 "Надзвичайні витрати" має такі субрахунки:

991 "Витрати від стихійного лиха"

992 "Витрати від техногенних катастроф і аварій"

993 "Інші надзвичайні витрати"

3.3. Податковий облік витрат комерційної діяльності

З прийняттям нового Закону України: Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" введено поняття "валові витрати" та передбачено використання даних про валові витрати виробництва та обігу і валові доходи у податкових розрахунках підприємств і організацій - платників податку на прибуток.

Відповідно до цього Закону під валовими витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Це поняття не є тотожним поняттю витрат торгівельного підприємства, так як витрати є лише однією із складових валових витрат. Податковий облік валових витрат відрізняється від бухгалтерського обліку витрат тим, що до його складу входять наступні елементи:

вартість товарів, що надійшли на підприємство на протязі звітного періоду;

сума здійснених підприємством попередніх сплат у рахунок майбутнього надходження товару;

сума товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на виконання бартерних операцій, у разі, коли це завершальна балансуюча операція.

До складу валових витрат відносяться також суми витрат, які не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, і підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не врахованих в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному податковому періоді при обчисленні податкового зобов'язання; суми безнадійної заборгованості в частині, яка не була віднесена да валових витрат у тому випадку, коли відповідні мірі щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного результату, а також суми заборгованості, відносно яких закінчився термін позивної давності; суми витрат по операціях особливого виду, в тому числі по бартерним операціям, страховій діяльності, по операціям з розрахунками в іноземній валюті, по операціям по торгівлі цінними паперами і деривативами, по операціям в області спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, по операціям з борговими зобов'язаннями і вимогами; суми витрат, пов'язані з покращанням основних фондів у розмірі, який не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок року, а також суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їх продажу.

Необхідно також відмітити, що стаття 5.3.3, абзац 2 Закону про оподаткування прибутку визначає, що платники податку на прибуток, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат відносять суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат таких платників податку. Якщо платник податку на прибуток, який зареєстрований як платник податку, одночасно здійснює операції по продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються податком на додану вартість і звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то податок на додану вартість, сплачений у складі витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), що включаються до складу валових витрат, і основних фондів і нематеріальних активів, які амортизуються, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, яка не відноситься до складу податкового кредиту такого платника податку відповідно Закону України: Про податок на додану вартість.

Законом України: Про оподаткування прибутку підприємств (стаття 5.9) також передбачено, що на розмір валових витрат платників податку впливає приріст або убуток балансової вартості купівельних товарів (крім активів, які підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах. Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок звітного кварталу, то різниця вираховується із суми валових витрат платника податку у цьому звітному кварталі. Якщо ж вартість таких запасів на початок звітного періоду перевищує їх вартість на кінець цього періоду, то різниця додається до складу валових витрат платника податку в цьому періоді.

Хотілось би звернути увагу на деякі особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат, визначених статтею 5.4 Закону про оподаткування прибутку підприємства. Так, до валових витрат відносяться витрати, крім тих, які підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, на проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення і дослідження моделей і зразків, пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, придбанням нематеріальних активів для використання господарської діяльності. Це стосується витрат на перераховані заходи незалежно від того чи привели такі заходи до збільшення доходів платника податку чи ні. Передбачено віднесення на валові витрати витрат на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності, а також на проведення аудиту відповідно діючого законодавства, включаючи проведення добровільного аудиту по рішенню платника податку. Як відомо до 01.07.97 року витрати на проведення добровільного аудиту не можна було відносити на витрати, а коло суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширювалися вимоги щодо обов'язковості аудиту, був обмежений. Це значно зменшувало можливості підприємств проводити перевірку своєї господарської діяльності незалежними аудиторами по власній ініціативі, яка дозволяла своєчасно, і що важливо, без фінансових санкцій, виявляти помилки в оподаткуванні. Тепер підприємства одержали таку можливість.

До валових витрат відносяться також витрати платників податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою по профілю такого платника податку фізичних осіб, які знаходяться з ним в трудових відносинах, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Але обов'язки по доказу зв'язку витрат на вище перераховані цілі з господарською діяльністю платника покладаються на самого платника податку.

До валових витрат відносяться будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або на гарантійну заміну товарів, що продані платником податку і вартість яких не компенсується за рахунок покупців товару, але не більше суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих платником, але не більше, ніж 10% від сукупної вартості таких реалізованих товарів, і по яких не пройшов термін гарантійного обслуговування.

До складу валових витрат відносяться також будь-які витрати по придбанню ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для здійснення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної влади, крім витрат на придбання торгових патентів.

У відповідності з новою редакцією даного Закону певні особливості має віднесення до валових витрат витрат на відрядження. Так, до складу валових витрат відносяться поряд з витратами на відрядження фізичних осіб, які знаходяться в трудових відносинах з платником, також витрати на відрядження фізичних осіб, що є членами керівних організацій платника. До складу валових витрат також можна відносити вартість на харчування, включених рахунків за проживання в готелях, а також вартість телефонних переговорів. Підставою для віднесення цих витрат до складу валових витрат є відповідні первинні документи.

Loading...

 
 

Цікаве