WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Торговельна діяльність підприємств - Курсова робота

Торговельна діяльність підприємств - Курсова робота

Існують певні особливості при визнанні доходу торговельного підприємства, а саме, слід пам'ятати, що дохід визнається не у всіх випадках, а за загальним критерієм визнання статей у фінансовому обліку, згідно якого необхідною умовою визнання активів у фінансовому обліку є ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод і достовірна оцінка їх вартості.

Доходи відображаються у фінансовій звітності згідно з принципів нарахування та відповідності доходів та витрат, тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Критерій визнання доходу застосовується окремо до кожної операції. Проте ці критерії необхідно застосовувати окремо до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із сутності такої господарської операції.

Необхідно відзначити, що основне місце в доходах торговельного підприємства займає доход (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, що визначається як сума грошових коштів, які поступили на рахунок в банк або касу підприємства за вироблену і поставлену замовникам, покупцям продукцію, виконанні для них роботи або надані послуги.

Існують випадки, коли отриманні грошові кошти підприємством, не визнаються доходом, а саме:

• сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів;

• сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь клієнта, принципала тощо;

• сума попередньої оплати товару;

• сума авансу в розрахунок оплати праці;

• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

• надходження, що належать іншим особам;

• надходження від первинного розміщення цінних паперів [6, 134-135].

В особливому порядку у фінансовому обліку відображається ПДВ, акциз та інші податкові відрахування, що включаються до ціни товару, надходження за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором, сума яких включається до складу доходом без вирахування знижок, повернення товару та непрямих податків, які відображаються за кредитом рахунків з обліку доходів, а потім їх відповідна частина відображається записом за дебетом того самого рахунку або дебетом рахунку для відображення вирахування з доходу.

Підприємство в залежності від сфери діяльності може отримувати доход від різних видів діяльності. Насамперед, кожне підприємство (за виключенням страхових компаній) створюється для ведення певної діяльності і дохід, який воно отримує, в такому разі називається звичайним.

Для торговельного підприємства прикладами звичайної діяльності є операції з придбання та реалізації товарів, розрахунки з працівниками, бюджетом, банківськими та іншими комерційними установами та інші операції, пов'язані з придбанням та реалізацією продукції.

До надзвичайної діяльності торгового підприємства можна віднести такі операції та події, які відрізняються від звичайної діяльності та не відбуваються часто або регулярно (пожежі, крадіжки, стихійні лиха).

Визнані доходи в бухгалтерському обліку можна класифікувати за такими групами:

• виручка від реалізації продукції;

• інший операційний доход;

• доход від фінансової діяльності;

• доход від інвестиційної діяльності;

• інший доход;

• надзвичайний доход.

Поряд з цим у міжнародній практиці існує інша класифікація доходів, а саме — дохід від реалізації товарів, надання послуг, відсотки, роялті, дивіденди. Найбільшу частину доходу торговельне підприємство отримує від торгової діяльності, що є для нього основним видом діяльності. Слід відмітити два основних джерела доходу торговельного підприємства від продажу товарів, а саме — торгівельну надбавку до закупівельної ціни товару та торгівельну знижку ціни продажу товару.

Натомість, доходами визнається виручка від реалізації товарів у випадках, коли:

• сума доходу може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені;

• покупцеві переданні ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на товар;

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими товарами.

У випадку, якщо наведені вище умови справджуються, грошові надходження у касу або на банківський рахунок підприємства визнаються доходом.

Якщо здійснюється обмін подібною за призначенням продукцією, яка має однакову справедливу вартість, дохід не визнається. Важливе значення для визнання доходу мають умови договору (контракту). Дата відвантаження не завжди є умовою визнання доходу, наприклад, якщо за умовами контракту право власності переходить до покупця з моменту доставки товару на склад, то всі ризики з транспортування несе торгове підприємство і визнає грошові кошти як дохід після підтвердження факту оприбуткування товару на склад покупця.

Якщо згідно договору право власності на товар переходить до покупця після відвантаження його на транспортні засоби, то дохід визнається після списання товару зі складу продавця, а всі ризики при транспортування та подальше управління товаром переходять до покупця. Окрім того, грошові кошти можуть бути визнані доходом до моменту відвантаження продукції, якщо виконані всі умови визнання доходу.

У випадку, коли має місце передоплата товар переходить у власність покупця, але за певних умов покупець залишає його на відповідальному зберіганні продавця, то дохід визнається одночасно з відображенням собівартості продукції, збільшенням дебіторської заборгованості покупця та нарахуванням ПДВ. Якщо дохід не відповідає умовам визнання доходу, то його суму вилучають з доходу, стернуючи запис про операцію реалізації та відновлюючи виробничу собівартість товарів у складі відповідних статей балансу.

Існують випадки, коли дохід не може бути достовірно визначений, тоді він відображається в обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню. Визначений дохід від реалізації товарів не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, сума якої визнається витратами звітного періоду. Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю товарів, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Дохід — є метою функціонування підприємства і від правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних з отриманням доходу, залежить ефективність підприємницької діяльності. Не завжди грошові надходження визнаються доходом підприємства, тобто належать йому, а лише при виконанні загальних економічних критеріїв визнання активів.

    1. Методологічні засади формування витрат на торговельних підприємствах

Отримання доходу безпосередньо пов'язано з витратами певних видів активів, грошових коштів, запасів тощо. Для раціонального управління підприємством, визначенням обсягу оптимального виробництва продукції та її продажу необхідно володіти інформацією про витрати, які несе підприємство.

Дохід є наслідком виробництва і реалізації продукції, на виготовлення якої були понесені витрати. При цьому склад витрат визначається направленістю обліку, так інформація про витрати відображається для складання фінансової та податкової звітності, оперативного та стратегічного управління виробництвом. Умови визнання та оцінки доходу визначає П(С)БО № 15 "Доходи", а умови визнання, класифікації витрат відображаються в П(С)БО № 16 "Витрати".

В економічній літературі з поняття "витрати" трактується як виражені в грошовій формі затрати різних видів економічних ресурсів, в тому числі праці, сировини, матеріалів та комплектуючих, фінансових ресурсів, основних засобів, у процесі виробництва, обігу розподілу товарів та продукції. З економічної точки зору існує багато класифікацій витрат постійні, змінні; умовні, натуральні; уречевлені, нематеріальні і т.д. [14, 19].

Розглядаючи поняття "витрати" в фінансовому обігу слід відмітити, що це — зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або зменшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків учасників) [7, 136-137].

Необхідно зазначити, що витрати мають комплексний характер та складаються з елементів витрат — сукупність економічно однорідних витрат. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Loading...

 
 

Цікаве