WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сутність фінансового бухгалтерського обліку - Курсова робота

Сутність фінансового бухгалтерського обліку - Курсова робота

Механізм розподілу прибутку частково контролює держава через систему податкового обліку, однак суму прибутку, який залишається після оподаткування власнику, не контролює ніхто. Забезпечення за допомогою бухгалтерського обліку здійснення контролю за прибутком власника розкриває соціальне значення бухгалтерського обліку, яке полягає у захисті інтересів кожного члена суспільства. Це питання є досить актуальним для України, коли незначна кількість власників контролює все національне багатство держави. За таких умов організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити прозорість інформації щодо співвідношення розподілу доходів між роботодавцем і працівниками, адже власники підприємств повинні дбати про народ і державу, що має відображати відповідна облікова інформація.

Похідними від завдань бухгалтерського обліку є його функції: контрольна, інформаційна та аналітична (рис. 1.2), виконуючи які бухгалтерський облік водночас виступає найважливішою функцією управління, забезпечуючи керівництво різних рівнів інформацією про діяльність суб'єкта господарювання, та безпосередньо впливає на ефективність прийняття управлінських рішень.

Рис. 1.2. Функції бухгалтерського обліку

Оскільки результатом функціонування системи бухгалтерського обліку є інформація, призначена для прийняття управлінських рішень, до системи бухгалтерського обліку висуваються наступні вимоги:

  • формування джерел інформації та забезпечення їх зберігання;

  • надання інформації в необхідних обсягах у встановлені строки;

  • забезпечення інформаційної комунікації між особами, які приймають рішення.

Виконуючи свої завдання, бухгалтерський облік є сполучною ланкою між суб'єктами, які здійснюють управління господарською діяльністю підприємств, і особами, що приймають рішення про інвестування коштів, регулюють бюджетні відносини тощо. Тому бухгалтерський облік потрібно розглядати, як з точки зору бухгалтера, так і з позиції користувачів його інформації. Формуючи показники звітності, бухгалтер повинен знати, які відомості та у яких розрізах необхідні та корисні для управління і, відповідно, передбачати їх відображення у звітності.

Користувачами облікової інформації є юридичні та фізичні особи, зацікавлені в інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Інформація повинна надаватися відповідним користувачам у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Види користувачів облікової інформації за відношенням до підприємства наведено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Користувачі облікової інформації за відношенням до підприємства

Інформаційні потреби розглянутих користувачів визначають завдання та функції бухгалтерського обліку, а отже, вимагають його відповідної організації. Водночас інтереси розглянутих користувачів можуть бути різноманітними та суперечити один одному(табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Інтереси учасників господарського процесу.

Учасника господарського процесу

Характеристика інтересів учасників господарського процесу

Власник підприємства

Ефективне управління власністю для отримання більшого прибутку

Бухгалтери

Якісне виконання роботи, отримання від цього задоволення і матеріальної винагороди

Власники-акціонери

Отримання найвищих дивідендів або підвищення курсу акцій

Кредитори

Отримання гарантій платоспроможності підприємства, якому надано кредит

Дебітори

Уникнення повернення боргів

Податкові органи

Досягнення максимальної прибутковості кожного підприємства, що забезпечить поповнення бюджету

Працівники

Отримання вищої заробітної плати та премій, можливості професійного зростання

Аудитори

Отримання прибутку від здійснення аудиторської діяльності

Працівники статистичних органів

Перевірка своєчасності складання та подання звітності підприємствами

Основними користувачами облікової інформації є власник і управлінці, які мають найбільший доступ до неї. Бухгалтер або бухгалтерська служба, в свою чергу, виступають одночасно і користувачем, і суб'єктом ведення бухгалтерського обліку.

Слід зауважити, що на великих і середніх підприємствах власник може виступати як в ролі акціонера, так і в ролі засновника. Реальне управління власністю забезпечують менеджери, які в більшості випадків є найманими особами. Відокремленість на підприємствах функцій володіння та управління можуть викликати ситуацію, коли менеджери дотримуються власної лінії поведінки, яка передбачає максимальне збільшення власного добробуту за мінімального ризику. В одному з підручників з управлінського обліку зазначається: "Мета фірми - примножити капітал її власників, мета людини збільшити цінність свого матеріального й духовного добробуту"[1, стор. 12].

Тому, навіть якщо власники ставлять за мету досягнення максимального прибутку, вони не завжди можуть примусити управлінців (менеджерів) підприємства діяти лише в їх інтересах. У такому випадку саме бухгалтерський облік може забезпечити захист інтересів власника.

3. Поділ системи бухгалтерського фінансового обліку

З метою забезпечення інформаційних запитів різних користувачів бухгалтерський облік, як єдина цілісна система, може складатися з підсистем фінансового, управлінського та податкового обліку. Необхідність поділу єдиної системи обліку на підсистеми зумовлена зростаючим конфліктом економічних інтересів власників, менеджерів, найманих працівників, державних органів. Так, надання інформації для зовнішніх користувачів відбувається через підсистему фінансового обліку; конфіденційної інформації для внутрішніх користувачів - управлінського обліку.

Залежно від категорії користувачів та їх потреб в інформації про діяльність підприємства, відомості, які формуються на виході системи бухгалтерського обліку, набувають відповідного характеру та відрізняються за змістом, формою і порядком подання (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Інтерпретація інформації в системі бухгалтерського обліку залежно від потреб користувачів

Поділ бухгалтерського обліку на види (підсистеми) або виділення самостійних облікових систем є однією із сучасних проблем теорії бухгалтерського обліку. Виходячи з наявності різних інтересів користувачів облікової інформації, сьогодні на практиці підприємства змушені організовувати для забезпечення відповідних інформаційних потреб три окремі підсистеми обліку: для оподаткування, управління, акціонерів або інвесторів.

За радянської доби існував єдиний господарський облік, який поділявся на три види: статистичний, бухгалтерський і оперативний. Згодом в межах бухгалтерського почали виділяти фінансовий та управлінський, а в межах управлінського - оперативний і стратегічний. В ринкових умовах говорити про єдиний господарський облік на рівні держави важко, адже господарський облік виконує "соціальне замовлення" панівного класу. Про класовість господарського обліку зазначав ще в 1977 р. професор П.П. Німчинов. Вчений писав: "У кожній суспільній формації панівний клас використовує облік, його технічні засоби і методи для закріплення і зміцнення свого політичного й економічного становища. Тому господарський облік є класовим" [8, стор. 7].

Бухгалтерський фінансовий облік. Ведення фінансового обліку в Україні є обов'язковим для всіх підприємств. Фінансовий облік фіксує інформацію про господарську діяльність, зокрема, про фінансові результати підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. Бухгалтерський фінансовий облік призначений для складання фінансової звітності та орієнтований, в першу чергу, на зовнішніх користувачів. Користувачами інформації фінансового обліку є передусім зовнішні користувачі, тобто податкові органи, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо та внутрішні - управлінський персонал, керівники підрозділів, працівники.

На практиці фінансовий облік є процесом узагальнення інформаційних даних та їх надання у формі фінансової звітності зовнішнім користувачам. Тобто фінансовий облік не є окремою системою із самостійним процесом документування та реєстрації. Він використовує інформацію з бухгалтерських рахунків, узагальнюючи її, а тому більш правильним буде говорити про фінансову звітність, а не облік. Фінансова звітність подається або на біржу, або комісії з цінних паперів, які є посередниками при наданні акціонерам, інвесторам зведених даних. Зазначені органи повинні аналізувати звітність і формувати зведені показники, як за окремими підприємствами та галузями, так і за регіонами. Формування показників, призначених для потенційних інвесторів, які зацікавлені в умовах вкладення капіталу, - це макрорівень, а не бухгалтерський облік конкретного підприємства.

Loading...

 
 

Цікаве