WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Становлення професійних бухгалтерських організацій - Курсова робота

Становлення професійних бухгалтерських організацій - Курсова робота

У 1882 р. було засновано Інститут бухгалтерів та рахівників (ІАВ); у 1886 р. - Американську асоціацію громадських бухгалтерів, яка в 19 І 7 р. була реформована на Американський інститут присяжних бухгалтерів, що й сьогодні залишається провідною професійною недержавною організацією США в сфері обліку. Згодом американські організації зайняли панівну позицію в світовій обліковій практиці.

В таблиці 1 додатку А представлено основні етапи створення професійних організацій США та їх вплив на розвиток бухгалтерського обліку.

Франція.

В кінці XIX ст. в країні призначення інституту бухгалтерів виконували спеціальні палати рахівників, які існували в Парижі, Ліоні та деяких інших містах. Крім. того, окрім різних бухгалтерських корпорацій та вчених товариств, що влаштовували курси з рахівництва, в 1881 р. в Парижі було засновано академічне товариство рахівників, яке очолювали відомих представників фінансового та адміністративного світу, воно влаштовувало відповідні іспити, і тим, хто їх склав, видає відповідні дипломи на звання рахівника. Часто на зборах членів Академії виступали такі відомі вчені-обліковці як Н. д'Анастасіо, Ф. Вілла, А. Торнциг та ін. Деякі ідеї набували чіткого вираження і в подальшому були покладені в основу теорій окремих авторів (Н. д'Анастасіо, Ф. Марчі, Ф. Вілла та ін.). У 1893 р. право викладати рахівництво було надано лише особам, що склали іспит спеціальній урядовій комісії за певною програмою.

У Франції академічні організації з'явились пізніше ніж в Італії або Великобританії. Робота наукових товариств була досить плідною. Проте Академії обліковців можна назвати закритими організаціями, так як вони були доступними тільки для своїх членів.

Не зважаючи на те що кожна Академія по можливості співпрацювала з іншими, розвиток облікової думки вимагав ширшого обміну позиціями, дискусій між працівниками обліку, теоретиками і практиками. Це викликало необхідність проведення періодичних з'їздів і конгресів бухгалтерів.

Перший такий Конгрес був скликаний у 1879 р. в Римі. Після цього подібні конгреси були організовані в багатьох містах Франції і Італії: Парижі (1880), Флоренції (1884), Мілані (1888), Болоньї (1890), Генуї (1893), Римі (1896), Венеції (1904), Болоньї (1906), Марселі (1906), Ліоні (1908), Генуї (1910), Римі (1912). Роль і значення конгресів зросли настільки, що вони стали методом і засобом розробки рахівництва в міжнародному - масштабі, тоді як Академії були переважно національними органами з розробки теоретичних і практичних питань рахівництва. Таким чином, проведення конгресів є свідченням того, що проблеми рахівництва вже не виступали предметом уваги і турбот вчених лише окремих крага, вони вимагали міжнародного обміну інформацією і співробітництва вчених багатьох держав.

2. Становлення професійних бухгалтерських організацій в Росії і колишньому Радянському Союзі

В Росії першим бухгалтерським об'єднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. "Артель счетоводов".

В кінці XIX ст. стало цілком очевидним, що реалії економічного життя вимагають підвищення уваги суспільства та, насамперед, владних структур царської Росії до регламентації діяльності службового персоналу торгівлі та промисловості і бухгалтерів зокрема. З огляду на різного роду обмеження в законі прав бухгалтера, промисловість, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Ті відомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу із бухгалтерським середовищем, постійно натикалися на нові і нові проблеми, які не могли бути вирішені в межах застарілих законів.

Наприкінці 1891 - початку 1892 р. була зроблено першу спробу організувати в Росії Інститут присяжних бухгалтерів. Тоді відбувся Перший з'їзд обліковців, який визнав найближчим завданням "створення особливої групи освічених та надійних людей, які повинні були називатися присяжними рахівниками і яким доручалася ревізія різних рахівництв, експертиза та організація правильної бухгалтери на приватних та громадських підприємствах".

18 грудня 1894 p. почесним членом товариства І.Д. Гопфенгаузеном було прочитано доповідь про ненормальне становище бухгалтерів в Росії, після якого він звернувся до громади з пропозицією вимагати від уряду заснування Інституту бухгалтерів та присяжних рахівників. Але деякі з впливових консервативних противників вказали у своїх негативних відгуках на передчасність відкриття в Росії Інституту, завдяки чому проект затверджений не був.

В другій половині 1896 р. у Раді Товариства для розробки та розповсюдження комерційних знань від Міністерства фінансів була висунута пропозиція щодо створення комісії на чолі з членом Ради при Міністерстві фінансів П.П. Цитовичем для розробки кінцевого проекту положення про Інститут.

На той час царський уряд підтримував буржуазію, допомагав охороняти секрети приватних підприємств, комерційну таємницю. За таких умов і облік, і судово-бухгалтерська експертиза не могли розвиватися на науковій основі. Спеціаліст, які запрошувалися судома якості експертів-бухгалтерів, були службовцями приватних фірм, повністю залежали від своїх господарів та не були вільними у, своїх судженнях. У 1897 р. комісія сенатора П.П. Цитовича у зв'язку із спробою організації товариства присяжних бухгалтерів писала: "Повна матеріальна та службова залежність від нічим не обмеженої... волі господаря... позбавляє осіб облікової професії підґрунтя для прояву необхідної стійкості у виконанні свого громадського обов'язку".

Громадою рахівників під керівництвом Ф.В. Єзерського був підготовлений проект положення про Інститут присяжних бухгалтерів. В подальшому проект був доопрацьований і в 1898 р. представлений до обговорення. Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру Інституту, права та обов'язки присяжних бухгалтерів. Інститут повинен був мати в своєму складі кандидатів на звання рахівників, а також почесних членів та кандидатів, рахівників та присяжних рахівників. Однак ця спроба виявилася невдалою.

Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру інституту, права і обов'язки присяжних рахівників, вони проголошували, що членів інституту слід поділяти на присяжних рахівників першого, другого та третього ступеню (присяжних рахівників, рахівників, кандидатів).

Другу спробу організувати Інститут бухгалтерів було здійснено на початку XX ст. В цей час в Росії почала гостро відчуватись потреба в такому особливому органі, який би сприяв удосконаленню професійної освіти бухгалтерів та підвищенню ефективності контролю. Саме таку роль покликаний був відігравати Інститут бухгалтерів, проект Організації якого був представлений головою Московського товариства бухгалтерів Ф.І. Бельмером, і який став приводом для скликання І Всеросійського з'їзду бухгалтерів в 1909 р. Відповідно до проекту члени інституту поділялися на бухгалтерів-експертів, бухгалтерів та кандидатів. Проте і ця спроба не отримала визнання ні державою, ні громадськістю.

Пропозиції російських вчених та практиків щодо поділу членів Інституту за ступенем звання і практичної звітності наведено в таблиці 2 додатку Б.

В радянській Росії в період НЕПу, коли спостерігалось зростання економіки і ринкових відносин, було здійснено ще одну спробу створення органу незалежного фінансового контролю - Інституту державних бухгалтерів-експертів (далі - ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "... з метою сприяння та правильної постановки рахівництва і звітності державних, концесійних, змішаних, кооперативних, громадських, і приватних підприємствах та державних установах... для видачі висновку з питань обліку і звітності". Але й ця третя спроба створення органів незалежного фінансового контролю в Росії, як і попередні дві, не виправдала покладених на неї сподівань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої "згадки про ринкову економіку".

У сучасній Росії визнаною організацією спеціалістів бухгалтерської професії є Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ Росії). Структура організації ІПБ Росії передбачає створення самостійних територіальних підрозділів, яких у теперішній час нараховується близько 60. Президентами інститутів обираються фахівці, які мають великий досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, серед яких вчені та професори.

23 червня 1999 р. відбулось засідання Президентської ради ІПБ Росії, на якому обговорювалось Положення про Комітет з бухгалтерського обліку Інституту професійних бухгалтерів. Засідання проводилось під головуванням віце-президента, виконавчого директора ІПБ Росії О.М. Островського. На Комітет було покладено всебічне сприяння підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на економічних суб'єктах, підготовка проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організація науково-дослідних робіт в сфері бухгалтерського обліку, здійснення контролю за професійною відповідністю і якістю роботи бухгалтерів - членів Інституту професійних бухгалтерів, поширення інформації, видача пояснень і коментаріїв по нормативних документах.

Також було затверджено Положення Експертної ради з бухгалтерської освіти та складу Експертної ради.

Серед основних завдань Експертної ради були відмічені:

розробка концепції бухгалтерської освіти всіх рівнів,

вивчення і узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки професійних бухгалтерів і аудиторів,

розробка і затвердження учбових планів і програм з підготовки бухгалтерів і професійних бухгалтерів по чотирьох рівнях,

Loading...

 
 

Цікаве