WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат - Курсова робота

Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат - Курсова робота

Проблеми, які можуть виникнути у зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку висвітлив Т. Солопенко з точки зору аудитора [16].

Як вважає Т.Кірейцев, на сучасному етапі розвитку аграрного виробництва доцільно виділити наступні пріоритетні ланки реформування та подальшого розвитку бухгалтерського обліку: облік змін власності на засоби виробництва; облік орендних відносин; облік оренди майнових комплексів [17].

Л. Нападовська вважає за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях. На її думку, управлінський облік покликаний обслуговувати систему управління, яка включає функції планування, обліку, аналізу та інше [18].

Прихильником розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський є М. Чумаченько. Він вважає за потрібне звернути увагу на формування глобальної системи бухгалтерського обліку, яка потребує вивчення і не виключається, що вона може послужити основою тісної інтеграції фінансового та управлінського обліку [19].

Розробляючи методи і принципи облікової політики, підприємства повинні враховувати її вплив на суму визнаних витрат чи доходів, фінансові результати і на суму оподаткованого прибутку. Зазвичай, облікова політика, сформована підприємством, уточнює моменти визнання витрат і сприяє поданню достовірної фінансової інформації [20].

Облік витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарські підприємства повинні здійснювати відповідно до вимог

І1(С)Ь0 № 16 "Витрати", в якому визначені методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності [21]. Істотною відмінністю формування виробничої собівартості згідно з вимогами П(С)БО №16 є те. що до неї не включаються адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Облік виробництва є важливою ділянкою облікової роботи. Тому Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) сільськогосподарських підприємств, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 року № 132, знайдуть широке використання і сприятимуть підвищенню ефективності виробництва. [22] В посібнику, розробленому фахівцями ННЦ „Інститут аграрної економіки" УААН, наводиться порядок заповнення робочих таблиць по закриттю бухгалтерських рахунків, ідо визначений Методичними рекомендаціями по закриттю бухгалтерських рахунків для визначення собівартості продукції та фінансових результатів діяльності підприємств АПК [23]. Робочі таблиці подано у розгорнутому вигляді, що дає змогу використовувати їх практикуючим бухгалтерам. [24"

В.П. Ярмоленко в своїй статті групує витрати за економічним змістом, за елементами, за способом віднесення на собівартість продукції, по відношенню до технологічного процесу. Також автор виділяє продуктивні витрати, які необхідно відрізняти від виробничих, та непродуктивні, які не слід плутати з позавиробничими [25].

Як вважають Л. Сук та П. Сук, в Методичних рекомендаціях цьому питанню приділено мало уваги. Не розкрита сама методика віднесення орендної плати на об'єкти обліку. Не ясно, як обліковувати роботу машинно-тракторного парку, як визначити в бухгалтерському обліку собівартість реалізованої продукції тощо [26].

Єдина можливість сільськогосподарських товаровиробників у підвищенні привабливості виробництва полягає у максимальному зниженні витрат [27]

Практично будь-яка функція не може обійтися без поділу витрат на постійні і змінні. Така класифікація є, на думку О.М. Ізюмської, основною в управлінському обліку. Однак практично поділ витрат за такими параметрами у сільському господарстві не проводиться. Кожна калькуляційна стаття містить і постійну і змінну частину, і не завжди збільшення витрат зв'язане зі збільшенням обсягу виробництва. [28]

В статті І. Забрицької "Облік витрат на виробництво продукції" знаходимо схему обліку затрат звітного періоду та собівартість продукції. В статті сказано, які витрати включаються до виробничої собівартості і які рахунки призначені для обліку витрат та собівартості, також наводяться кореспонденції [29].

Питанням класифікації витрат виробництва присвячені наукові роботи О.Л. Примаченко [30], І.Т. Новікова. Рагуліної [31].

Виконання всіх вимог до технічних аспектів організації бухгалтерського обліку дозволить підприємствам розробити чітку та діючу систему технологічної обробки облікової інформації. [32]

Автори М.Г. Михайлов і М.І. Телегунь вважають, що для сільського господарства об'єктами обліку є підгалузі, виробничі підрозділи, окремі культури або групи культур, групи тварин, види виробництв. Все це повинно знайти відображення в обліковій політиці. [33] Облікова політика впливає на багатьох користувачів бухгалтерської звітності. Інколи вона може впливати на рівень добробуту або приріст грошових коштів. [34]

На Україні створена багаторівнева система законодавчого і нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Обов'язковими для виконання всіма господарюючими суб'єктами є нормативні акти вищих органів управління, а методичні рекомендації носять суто рекомендаційний характер. [35]

Після переходу до ринкової економіки економічна система обліку поділяється на: фінансовий та управлінський облік. Слід зазначити, що в процесі реформування обліку залишаються поганими показники розробки та впровадження обліку. [36] На сільськогосподарських підприємствах управлінський облік практично відсутній, тому дані для прогнозування беруться з фінансової звітності, що призводить до великих затрат праці та хибних кінцевих результатів. [37]

З метою підвищення ефективності управлінського обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, потрібне періодично проводити оцінку наповненості інформаційного поля для прийняття рішень. [38] На підставі інформаційних звітів про виробництво, постачання та реалізацію аналітик може визначити результати діяльності підрозділів, порівняти ефективність діяльності окремих ферм та бригад, і сформувати базу для прийняття управлінських рішень. [39,40]

В.І. Литвин і П.В. Іванюта вважають, що необхідно відновити досягнення минулих років в управлінському обліку і розробити скоординовану мережу для створення норм та нормативів у сільському господарстві. [41] Управлінський облік для сільського господарства - це система виробничо-фінансової інформації бухгалтерського обліку, отримана шляхом ідентифікації, збору, обробки, інтерпретації з приведенням до неї елементів планування й аналізу. [41] Одне з основних завдань є мінімізація витрат на виробництво і отримання максимально можливого рівня рентабельності або окупності капіталу. [43]

Залежно від виду діяльності українські підприємства повинні обирати відповідний метод калькуляції собівартості продукції. [44] Також виникає необхідність у розробці і впровадженні комплексної системи управління формуванням витрат виробництва. Вона повинна поєднувати планування, нормування, облік, контроль та аналіз собівартості. [45]

Проблемі організації внутрішньогосподарського обліку, аналізу та контролю за витратами у виробничих підрозділах сільськогосподарських

підприємств присвячена дисертаційна робота П.В. Іванюти. |46| Л.А. Ільків пропонує узагальнену класифікацію витрат. |47] В.В. Пасенко розглядає: склад окремих видів собівартості продукції (робіт. послуг) в сільськогосподарських підприємствах. [48]

Сільськогосподарське підприємство самостійно визначає перелік об'єктів витрат (основного, допоміжного виробництва, інших господарств та виробництв). Основний критерій при встановленні об'єктів витрат потреба визначення пов'язаних з виробництвом витрат та порівняння їх з плановими. На сільськогосподарських підприємствах об'єктами обліку витрат можуть бути: галузі, виробничі підрозділи, окремі культури, групи культур, статево-вікові групи тварин, види виробництва. Підприємство може зазначати в наказі „Про облікову політику" використання окремих методів обліку витрат, в залежності від специфіки галузі, а також від вибору об'єкту обліку витрат: нормативний, попередільний, позамовний, "котловий". [49] Зараз же класифікація витрат набула іншого забарвлення. Все більшого значення набуває поняття релевантних та постійних і змінних витрат. Тому у наведеній В.Б. Моссаковським класифікації подані як раніше існуючі, так і сучасні класифікаційні ознаки. [50]

Для формування вартості продукції (робіт, послуг), а також для прийняття рішень щодо управління вартістю слід користуватися даними про облік витрат. З точки зору бухгалтерів та економістів формування частини вартості продукції, що складається із прямих витрат, не викликає проблемних запитань. Це пояснюється тим, що прямі витрати за економічним змістом та формально на основі первинних документів можна віднести на конкретний вид продукції без додаткових розрахунків. Методи розподілу непрямих витрат (накладних) та його порядок є елементами управлінського обліку, й підприємствам надається можливість самостійно робити вибір, виходячи з особливостей галузі, діяльності, організаційно-виробничої структури тощо. [51]

Loading...

 
 

Цікаве