WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Ревізійні комісії підприємств і організацій - Курсова робота

Ревізійні комісії підприємств і організацій - Курсова робота

Важливу роль у здійсненні внутрішньогосподарського контролю відіграють керівники виробничих підрозділів: начальники цехів, бригадири, завідуючі фермами, гаражами, ремонтними майстернями тощо. Вони систематично стежать за трудовою дисципліною, виконанням робіт та технологічних операцій, витрачанням насіння, кормів, палива за призначенням, дотриманням правил експлуатації техніки.

Матеріально відповідальні особи зобов'язані контролювати стан зберігання і збереження матеріальних цінностей, дотримуватися правил їх оприбуткування та встановленого порядку видачі продукції та майна зі складів і сховищ.

Особливу роль у здійсненні внутрішньогосподарського контролю відіграє ревізійна комісія підприємства, про що йтиметься далі.

Внутрішньогосподарський контроль проводять профспілкові організації і безпосередньо трудові колективи у формі, само- та взаємоконтролю.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що основними напрямами внутрішньогосподарського контролю є: контроль за ходом здійснення виробничого процесу і формуванням його результатів, якістю продукції та робіт, впровадженням нових технологій, збереженням різних форм власності; достовірністю обліку та звітності й іншої інформації про господарські процеси і їх результати; раціональним використанням ресурсів; контроль дій та діяльності конкретних працівників і трудових колективів.

Важливими умовами раціональної організації і вдосконалення внутрішньогосподарського контролю є забезпечення і вирішення ряду організаційних, технічних, економічних, обліково-аналітичних, юридичних заходів та проблем. Зміст організаційного забезпечення контролю полягає у розробці положення для кожного виробничого підрозділу, відділу, служби, посадових інструкцій для конкретних посадових осіб з чітким визначенням функціональних обов'язків взагалі і контрольних функцій зокрема.

Технічне забезпечення контролю пов'язане з використанням технічних засобів для вимірювання, зважування, підрахунку тощо, оскільки без кількісної характеристики об'єкта контролю неможливий самоконтроль. Особливо актуальною є проблема забезпечення підприємств лабораторними приладами та іншим устаткуванням. Оперативності контролю сприятиме комп'ютеризація робочих місць (АРМ-бухгалтер, АРМ-агроном та ін.). Від надійності і точності технічних засобів контролю залежать його результати.

Суть економічного забезпечення полягає в створенні матеріальної заінтересованості в здійсненні контролю, яка виникає в тому випадку, коли результати контролю безпосередньо пов'язані з оцінкою діяльності даного працівника, колективу та з їх стимулюванням.

Для об'єктивної оцінки відхилень, виявлених у процесі контролю, необхідно забезпечити організацію системи пер винного і зведеного обліку, пристосувати його до потреб контролю, інтегрувати дані обліку й аналізу в єдиних реєстрах. Цим вимогам відповідають нормативно-чекова форма оперативного контролю виробничих витрат, нормативний облік, системи обліку, які застосовуються у зарубіжних країнах. Крім того, слід ефективніше використовувати контрольні механізми первинних документів та облікових реєстрів, систематично зіставляючи дані взаємопов'язаних документів (касовий ордер і виписка банку, дорожній лист і товарно-транспортна накладна тощо). Важливе значення в забезпеченні внутрішньогосподарського контролю за збереженням матеріальних цінностей має правильно організована їх інвентаризація.

На сучасному етапі підвищення ролі внутрішньогосподарського контролю потребує пошуку ефективних шляхів його вдосконалення, зростання рівня кваліфікації керівників і спеціалістів. Вивчення досвіду країн з розвинутою ринковою економікою нині набуває особливо актуального значення. Реорганізація старих структур економічного контролю і створення новрїх повинні ґрунтуватися на кращих зразках і перевіреному досвіді цивілізованого суспільства. Такий підхід поширений в усьому світі. Так. для узагальнення надбання світової теорії і практики економічного контролю та обміну досвідом у 1953 р. створено міжнародну організацію вищих контрольних органів (ІНТОСАІ). До її складу входять 130 держав світу. Через кожні три роки проводять конгрес ІНТОСАІ. видають спеціальний журнал, проводять семінари, конференції, здійснюють, обмін стажистами.

У складі ради Міжнародної федерації бухгалтерів створено Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП), який займається розробкою і випуском міжнародних стандартів аудиту. Створення міжнародних організацій з контролю свідчить про актуальність даної проблеми з світовому масштабі.

У багатьох зарубіжних країнах діє державний і незалежний від держави фінансовий контроль — аудит. При цьому система державного контролю функціонує на парламентському і урядовому рівнях із збереженням пріоритету парламентського контролю. Так, у США останній покладено на Головне контрольне управління Конгресу на чолі з генеральним контролером, в Англії — на Національну ревізійну раду на чолі з головним ревізором, у Канаді — на генерального контролера, Японії — на Контрольно-ревізійне управління, в ФРН, Франції, Угорщині — на Рахункові палати та ін. Крім парламентського контролю, діють урядові контрольно-ревізійні системи: в США — Адміністративно-бюджетне управління при Президенті та системи інспекторських служб у федеральних відомствах; в Японії — Управління адміністративного контролю при канцелярії прем'єр-міністра і т.д.

Державний контроль у цих країнах спрямований на дотримання законності використання коштів, призначених для здійснення державних програм у галузі науки і техніки, енергетики, космосу., охорони навколишнього середовища, транспорту, на утримання армії, митниць, поліції, а також державних органів управління — міністерств, відомств, управлінь. Крім того, державні контрольно-ревізійні органи перевіряють виробничо-фінансову діяльність приватних фірм, які виконують державні замовлення.

У приватних фірмах, акціонерних компаніях, корпораціях контроль здійснюють аудиторські фірми (аудитори) на платних засадах, чисельність персоналу яких може бути від одного до кількох тисяч чоловік. В Англії тисячі аудиторських фірм, але шість із них проводять аудит на більш як 80 % із 1000 основних (провідних) підприємств країни. Індивідуальні особи, які займаються аудиторською діяльністю, об'єднуються в професійні організації. В Англії аудиторами називають будь-яких спеціалістів у галузі контрольної діяльності, а не лише незалежний від державних органів контроль на платних засадах. У Франції незалежні аудитори, які працюють на комерційній основі, називаються комісарами по рахунках. Професійна організація — Національна компанія ревізорів налічує до 10 тис, чол. Поряд з нею діє ЗО регіональних (провінціальних) компаній, які наділені досить широкими правами. Національна компанія ревізорів заснована при Мінюсті Франції.

Крім того, діє внутрішньогосподарський (внутрішньо-фірмовий) контроль, внутрішній аудит. Останній є невід'ємною частиною системи управлінського контролю. Верхня ланка керівництва не займається контролем повсякденної діяльності підприємств, а тому потребує такої інформації, яка збирається на нижчих рівнях або з метою підтвердження достовірності звітності менеджерів нижчого рівня. У великих транснаціональних корпораціях США створюють спеціальні відділи аудиту, які відповідають за формування, координацію і виконання планів по внутрішньому аудиту в компаніях. Аудит здійснюють співробітники як загального відділу, так і окремих відділів аудиту, філії яких зосереджені в багатьох країнах світу.

В Японії внутрішні аудитори разом з менеджерами по фінансах здійснюють ряд функцій фінансового контролінгу, головне завдання якого — розробка управлінських рішень, спрямованих на підтримку стабільного фінансового стану і проведення контролю за їх реалізацією. Завдання і функції внутрішнього аудиту можуть бути різними залежно від потреб компанії: оцінка достовірності інформації; перевірка дотримання конкретних процедур, норм або правил діяльності; контроль за роботою окремих посадових і матеріально відповідальних осіб; за збереженням і раціональним використанням коштів та майна й ін. Крім ревізії достовірності обліку та реальності господарських операцій, внутрішні аудитори перевіряють дотримання адміністративного порядку виконання директив і наказів, проводять інвентаризації, аналізують інформацію з метою розробки заходів щодо вдосконалення організаційної структури компанії, виявлення резервів для підвищення ефективності використання капіталу тощо. Служби контролю пронизують всю діяльність підприємства — від виробничої бригади (дільниці), цеху до підприємства в цілому. При цьому всі відділи і цехи підприємства поділені на центри витрат і сфери відповідальності за понесені витрати. Внутрішній аудитор складає загальний план контролю за господарськими операціями, який включає: прогноз продажу (попиту і пропозицій), кошторису витрат, стандартизацію нормативів витрат, прогноз прибутку, програми капітальних вкладень і формування джерел фінансування, контроль за діяльністю цехів і підрозділів, порівняння фактичних витрат з нормативними тощо. Він доповідає керівництву про результати діяльності підрозділів і причини упущень у роботі; відає всіма питаннями фіскального характеру; буває присутнім на засіданнях ради директорів (якщо навіть не входить до її складу), дає керівникам підприємства необхідні консультації по підвищенню ефективності виробництва; спостерігає за розвитком виробничих, соціальних, економічних і політичних тенденцій; аналізує їх вплив на господарську діяльність підприємств; оперативно повідомляє про його результати керівництву компанії; стежить за збереженням майна; проводить експертну оцінку управлінських функцій фірми, компанії та ін. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і в приватному секторі.

Висока економічна ефективність зарубіжного контролю пояснюється насамперед його незалежністю, гласністю. Так, у Франції річні доповіді Рахункової палати Президенту Парламенту публікують в офіційному журналі разом з відповідями заінтересованих міністерств. Вони широко обговорюються в пресі, що спонукає органи державної влади виправляти помилки, виявлені Рахунковою палатою. Аналогічно поставлена ця робота в Англії, Фінляндії та інших країнах.

Вивчення і аналіз зарубіжного досвіду допоможуть у вирішенні проблем з організації та методики проведення економічного контролю в Україні.

Loading...

 
 

Цікаве