WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Попередній фінансовий аналіз підприємства - Курсова робота

Попередній фінансовий аналіз підприємства - Курсова робота

Миттєвий коефіцієнт ліквідності на підприємстві, в нашому випадку, становить:

На початок періоду: КМ,К,Л.=1811.81:1391.211=1.3;

На кінець періоду:КМ,К,Л,=4516.2:1806.48=2.5.

Як показують результати обчислень, фактичне значення миттєвого коефіцієнта ліквідності значно більше за нормальне, теоретичне значення, що означає підвищення платіжної здатності на кінець періоду.

Поточний коефіцієнт ліквідності =, і дозволяє встановити у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2 – 3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів. Деякі фахівці вважають задовільним значення коефіцієнта 1.5 – 2.0.

Знайдемо даний коефіцієнт:

На початок періоду: КП.К.Л,=6211.92:1391.211=4.47;

На кінець періоду: КП.К.Л.=7828.08:1806.48=4.33.

У нашому випадку коефіцієнт покриття перевищує його теоретичне значення. Видно, що платіжна здатність підприємства за звітний період мала тенденцію до зниження. Проте , мобілізувавши всі оборотні кошти, підприємство може повністю погасити всі короткотермінові кредити, після чого в активі підприємства залишиться оборотних коштів на 6021.6 тис. грн. (7828.08 – 1806.48), які можуть бути спрямовані на погашення кредиторських зобов'язань(5419.44 тис. грн.) і на інші цілі.

Показник поточної ліквідності має важливе значення для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.

Визначимо коефіцієнт повної ліквідності балансу за формулою:

Л=

Отже,

На початок періоду : Л=3131.843:4908.064=0.638;

На кінець періоду : Л=1640.886:6413.004=0.256..

З результатів розрахунків видно, що на початок періоду показник менший за 0,75 (а це 0.638), що означає, що ліквідність підприємства низька. На кінець періоду значення показника знижується до значення 0,256, що означає, що підприємство перебуває у кризовому стані щодо ліквідності.

Основні фактори, які підвищують цей коефіцієнт (тобто підвищують ліквідність, і отже фінансову стійкість підприємства):

  • максимальне обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

  • наявність ''чистих активів'' (у вигляді грошових коштів, цінних паперів, які можуть бути перетворені на гроші негайно) в розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

  • залучення у господарський обіг позикових коштів на максимально тривалі терміни.

4. Аналіз фінансових результатів підприємства

Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарської діяльності, оскільки саме в прибутку відображаються результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність використання виробничих ресурсів і собівартість.

Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами його діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, фінансової та інвестиційної. Він становить основу економічного розвитку підприємства, відображає довгострокову мету його діяльності.

Окрім цього є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу під-приємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров'я, проведення екологічних заходів тощо. Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Для виявлення додаткових резервів збільшення прибутку, більш раціонального його використання на кожному підприємстві потрібно проводити глибокий аналіз формування прибутку, впливу факторів на відхилення фактичних результатів діяльності від очікуваних, а також розподілу та використання прибутку.

Фінансові результати поділяють за видами діяльності, унаслідок якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають унаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками і замовниками, працівниками, фінансово-банківськими установами тощо.

До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно. Це пожежа, стихійне лихо, техногенні аварії тощо.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

До основної діяльності торговельного підприємства відносять операції з придбання та реалізації товарів, виробничого – придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та реалізація, інвестиційної компанії – формування портфеля інвестицій тощо.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства розпочинають із характеристики їх динаміки та оцінки виконання бізнес-плану.

Дамо таку характеристику фінансовим результатам розглядуваного нами підприємства на основі табл.2.

Розглядаючи фінансові результати даного нам підприємства, бачимо, що на початок періоду воно отримало прибуток 2439.6 тис. грн., тоді як на кінець періоду від виробництва продукції отримало тільки збитки -- -565 тис. грн. Очевидно, головними причинами збитку послугували збільшення собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) та асортиментно-структурні зрушення, тому надалі пропонуємо поради для розв'язання саме цих факторів.

Для вибору найкращої структури продукції, яка забезпечує одержання максимального прибутку, підприємства повинні врахувати:

  • обмеження, пов'язані з оборотними коштами, виробничими потужностями, а також з потребами ринку в кожному товарі, і на цій основі вносити корективи в план виробництва;

  • обсяг виробництва має бути орієнтований насамперед на ринковий попит;

  • наслідки для ринку, пов'язані зі збільшенням обсягу випуску одних виробів і зменшення інших;

  • до якої реакції споживачів і конкурентів можуть призвести зміни асортименту.

Рекомендується скласти прогноз реакції конкретних споживачів на зміну асортименту продукції, оцінити можливості зниження ціни на окремі види продукції з тим, щоб, знизивши ціни, збільшити обсяг продажу цих видів продукції.

Резервами збільшення прибутку (кількісно вимірювані можливості його збільшення шляхом задіяння низки чинників) є, зокрема:

  • зростання обсягу реалізації продукції;

  • зниження собівартості продукції.

Досить суттєвим резервом збільшення прибутку є підвищення якості продукції.

Окрім прибутку від реалізації продукції, підприємства можуть мати фінансові результати від іншої реалізації. Зазвичай вони виникають за операціями з майном підприємства. До них відносять:

  • прибутки (збитки) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, фінансових активів та іншого майна;

  • списання основних засобів у зв'язку з їх моральною зношеністю;

  • здавання приміщень в оренду;

  • утримання законсервованих об'єктів та виробничих потужностей;

  • анулювання виробничих замовлень (договорів);

  • припинення виробництва ,яке не дало продукції;

  • прибутки (збитки) від реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання послуг автомобільного транспорту та ін.

Якщо підприємство зазнало збитку і в даній області, то аналіз фінансових результатів від іншої реалізації проводиться, передбачаючи оцінку цих операцій з погляду законності їх здійснення, правильності оцінки майна, що реалізується, визначення затрат з реалізації та прибутку. Прибуток порівнюють за кілька звітних періодів, установлюють динаміку.

Слід мати на увазі, що в практиці роботи підприємств прибутки (збитки)від іншої реалізації можуть плануватися (наприклад, надання послуг автотранспорту, реалізація продукції підсобного сільського господарства). Фінансові результати за цими видами діяльності підлягають глибокому аналізові, у ході якого виявляють причини понадпланових збитків, розробляють заходи щодо їх усунення в майбутньому.

В умовах переходу до ринкової економіки значно зріс вплив інших доходів і витрат (фінансових результатів від позареалізаційних операцій) на формування кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства.

Прибутки і збитки від позареалізаційних операцій являють собою суми, які пов'язані з управлінням підприємством, інвестиційними та фінансовими операціями, а також суми, що стосуються надзвичайної діяльності підприємства.

Loading...

 
 

Цікаве