WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Попередній фінансовий аналіз підприємства - Курсова робота

Попередній фінансовий аналіз підприємства - Курсова робота

Грошові потоки формуються у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Для аналізу руху грошових коштів ми використовували два методи аналізу: прямий і непрямий.

При використанні прямого методу аналізу руху грошових коштів розглядали рух коштів на рахунках бухгалтерського обліку (табл.3 і табл. 4).Для розкриття взаємозв'язку фінансового результату (прибутку) (табл.2) і зміни величини грошових коштів підприємства використовували непрямий метод. Суть його полягала у перетворенні величини чистого прибутку на величину грошових коштів. Тому, можемо сказати, що впродовж звітного періоду міг відбуватися наступний рух грошових коштів:

Операційна діяльність:

Відтік грошових коштів:

1. Оплата рахунків постачальників та підрядників.

2. Оплата праці персоналу.

3. Відрахування у бюджет та внески до позабюджетних фондів

4. Виплата підзвітних сум.

5. Погашення короткотермінових кредитів та займів, включаючи сплату відсотків за кредит.

6. Короткотермінові фінансові вкладення

Притік грошових коштів

1. Грошова виручка від реалізації продукції у поточному місяці.

2. Одержані короткотермінові кредити та займи.

3. Аванси, одержані від покупців та замовників, та ін.

Інвестиційна діяльність

Відтік грошових коштів

1. Придбання основних засобів та нематеріальних активів.

2. Довгострокові фінансові вкладення

3. Капітальні вкладення та ін.

Притік грошових коштів

1. Одержані довгострокові кредити та займи

2. Повернення довгострокових фінансових вкладень

3. Дивіденди та відсотки за довгостроковими фінансовими вкладеннями

Фінансова діяльність

Відтік грошових коштів

1. Видача авансів

2. На короткотермінові фінансові вкладення

3. На виплату відсотків за одержаними короткотерміновими кредитами

4. Повернення короткотермінових кредитів та ін.

Притік грошових коштів

1. Короткотермінові кредити і займи

2. Поступлення від емісії короткотермінових цінних паперів та ін.

Згідно з даними табл.3, зміни, які відбулися в складі та структурі грошових коштів, свідчать про те ,що загальна сума їх зменшилася на 691.99 тис. грн. – із 1294.15 до 602.16 тис грн., тобто на 53.47%.

Для кращого управління грошовими потоками потрібно:

  • продавати якомога більше;

  • прискорювати оборотність оборотних активів, уникаючи їх дефіциту, що може призвести до спаду реалізації;

  • скоротити до допустимого мінімуму терміни дебіторської заборгованості;

  • досягти допустимо пізніх термінів виплати кредиторської заборгованості без збитків для майбутньої діяльності підприємства;

  • використовувати гнучку систему знижок з цін на товари та послуги;

  • використовувати будь-які переваги, знижки постачальників.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як процентна позика клієнтам.

В нашому випадку, проаналізувавши дані по дебіторській заборгованості підприємства (табл.3), можемо сказати, що за звітний період вона збільшилася з 1811.81 до 4516.2 тис. грн., тобто на 2704.39 тис. грн. або на 149.26%. Дебіторська заборгованість зросла головним чином за рахунок збільшення розрахунків за товари, роботи і послуги, строк оплати за якими не настав.

Відвернення коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових ускладнень, підприємство відчуватиме брак коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків із бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, упровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Пропонуємо виконання таких загальних рекомендацій, що дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю:

  • контролювати стан розрахунків із покупцями при відтермінованій (простроченій) заборгованості;

  • по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

  • вивчати фінансовий стан покупців для набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

  • слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової стійкості підприємства);

  • застосовувати попередню оплату, вексельну форму оплати;

  • використовувати метод надання знижок у разі довгострокової оплати та ін.

Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, слід пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавленим у тому, щоби мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує те, що покупець дедалі більше використовує обсяг грошових коштів даного підприємства. В нашому випадку такої зацікавленості не спостерігається, оскільки виробництво продукції є збитковим (-565 тис. грн.), тому підприємству потрібні кошти для покриття збитку, подальшого перегляду структури виробництва і продажу продукції, і її втілення.

1.2 Аналіз пасивів підприємства

Пасив балансу дає вартісну оцінку активів, тобто коштів фірми на певну дату за джерелами їх формування, цільовому призначенні, термінам погашення. Кожному виду джерел засобів відповідає окрема стаття пасиву. Групування статей пасиву в балансі фірми може бути різним в залежності від тих принципів, що застосовуються. Так, при розмежуванні статей пасиву за принципом джерел формування та приналежністю коштів, які використовує фірма, в пасиві виділяють два розділи: позичений капітал та власний капітал. В нашому випадку розмежування статей проходить в поєднанні з принципом тривалості використання капіталу в обороті, тобто кошти розділені на власний капітал та капітали короткотермінового та тривалого використання (короткотермінові та довготермінові зобов'язання).

Власний капітал містить засоби, якими фірма має право розпоряджатися самостійно. Він формується за рахунок різних видів джерел: статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, фондів накопичення і соціального призначення, цільового фінансування надходжень, нерозподіленого прибутку.

Статутний капітал являє собою частину власного капіталу, зареєстрованого у статуті підприємства. Головним джерелом його поповнення є прибуток, а в окремих випадках і асигнування з бюджету.

Додатковий капітал являє собою емісійний доход акціонерного товариства, суми від недооцінених активів, асигнування з бюджету, використані на фінансування довгострокових вкладень, кошти, спрямовані на поповнення оборотних коштів, та інші надходження.

Резервний капітал являє собою частину власного капіталу, призначеного для покриття непередбачених втрат (збитків). Основним джерелом його утворення є прибуток.

У фондах накопичення акумулюється значна частина власного капіталу, будівництво і придбання основних засобів, тобто коштів нас творення нового майна. Головним джерелом формування фондів накопичення служить чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

Кошти цільового фінансування з бюджету і позабюджетних фондів спрямовуються на накопичення оборотних коштів, капітальні та інші фінансові вкладення довгострокового характеру.

Нерозподілений прибуток є частиною власного капіталу і може бути використаний протягом року як джерело фінансування певних напрямків поточної діяльності підприємства.

Власний капітал має наступні позитивні якості:

  • характеризується простотою залучення (особливо за рахунок внутрішніх джерел – не вимагається погодження з іншими господарюючими суб'єктами)

  • характеризується здатністю інтенсивної генерації прибутку, не вимагаючи сплати позикового відсотку

  • забезпечує фінансову стійкість на довготривалу перспективу, знижує ризик банкрутства.

Недоліками власного капіталу є:

  • обмеженість залучення, а відповідно і обмеженість у розширенні операційної та інвестиційної діяльності;

  • неможливість росту прибутковості капіталу, що виникає в умовах залучення позикового капіталу.

Наведені в табл.4 дані про власний капітал підприємства, дають підставу зробити висновок про збільшення його на 279.76 тис. грн., тобто на 3.86% від його суми на початок періоду.

Поточні зобов'язання – це короткотермінові зобов'язання, термін погашення яких закінчується на протязі наступного фінансового року. Ліквідація короткотермінових зобов'язань може вимагати використання відповідних поточних активів або утворення інших короткотермінових зобов'язань.

В даному випадку 75% від поточних зобов'язань підприємство має під кредиторською заборгованістю (найбільш термінові зобов'язання) і 25% - під короткостроковими кредитами банків. Кредиторська заборгованість – це наслідок несвоєчасного виконання підприємством платіжних зобов'язань; за розрахунками за продукцію, роботи, послуги; з оплати праці; за розрахунками з бюджетом; з іншими кредиторами тощо. Згідно даних табл.4, поточні зобов'язання збільшилися на 1661.075 тис. грн.(з 5564.845 до 7225.92 тис. грн.), а отже збільшилися кредиторська заборгованість та короткострокові кредити банків.

Loading...

 
 

Цікаве