WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості організації аудиторської діяльності - Курсова робота

Особливості організації аудиторської діяльності - Курсова робота

Відмова від надання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути видана кандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботи вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність", а також не надання документа про оплату сертифікації. Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставі протокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та формують групи з числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит має охоплювати коло знань і навиків, якими повинні володіти кандидати, щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійснювати аудиторську практику в Україні відповідно до чинного законодавства та Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних. Аудиторська палата України періодично вносить зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно враховувати зміни, які відбуваються в аудиторській практиці.

Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:

  • тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;

  • завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України з урахуванням того, що на запитання першого етапу набагато легше дати абсолютно правильні відповіді, ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують суто професійних суджень. Розробку екзаменаційних завдань здійснює спеціальна група укладачів, яка готує запитання до конкретного іспиту. Аудиторська палата України не менш як за три місяці до початку кваліфікаційного іспиту укладає угоду з укладачами екзаменаційних завдань, умови якої повинні передбачати оригінальність текстів завдань і дотримання конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають права власності на тексти завдань, що підтверджується актом приймання-передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедура підтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права власності на них Аудиторської палати України. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні кваліфікаційного іспиту [8, 142].

Повноваження з добору укладачів покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів та Комісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України. Добір укладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог мають входити професійна та технічна компетентність, уміння чітко, лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому готуються запитання, та вміння формулювати оригінальні запитання. Укладачі повинні розуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гарних питань для тестування і упевнено відчувати себе в екзаменаційному процесі, а також подавати матеріали у встановлені терміни. Комісії Аудиторської палати України, на які покладено добір укладачів, можуть провадити семінари для тих, хто виявив бажання стати укладачем, а також розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятності питань [14, 78].

Аудиторська палата України провадить ротацію укладачів екзаменаційних завдань для того, щоб екзаменаційні запитання не можна було передбачити. Кожен із укладачів не може брати участь у підготовці екзаменаційних завдань більш як три роки поспіль. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України на підставі оцінки того, наскільки запропоноване завдання дає змогу визначити рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.

Забезпечення конфіденційності є невід'ємною умовою проведення кваліфікаційного іспиту. Порушення правил конфіденційності екзаменаційного процесу розглядається Аудиторською палатою України як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність іспиту і, більше того, самої професії аудитора.

До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:

  • зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачі екзаменаційних робіт на перевірку;

  • порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх повної перевірки та внесення результатів іспиту до протоколу перевірки;

  • персональні результати проведеного іспиту (повідомляються персонально кожному кандидату).

Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників процесу сертифікації важливість і необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодо зазначених запитань кваліфікаційного іспиту. Випадки порушення учасниками кваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача іншим особам, спроба отримання або використання не за призначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаються Дисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути підставою для виключення із складу учасників кваліфікаційного іспиту та дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, призупинення дії або анулювання сертифіката аудитора. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю Аудиторської палати України. Роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються протягом одного року в Аудиторській палаті України [13, 341]. Після закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.

За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката. Протоколи про результати складання першого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікації аудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів, перелічених у пункті 3.3 цього Положення, передається до Аудиторської палати України не пізніше п'яти днів після складання іспиту). Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує і подає на засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірність даних, зазначених у протоколі.

Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двох тижнів. Одночасно особам, що успішно склали іспит, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця. Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням. Складений успішно перший етап іспиту зараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року. Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів [3, 34].

Сертифікат підписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України. Він скріплюється печаткою Аудиторської палати України. Сертифікат реєструється у книзі обліку сертифікатів Аудиторської палати України та заноситься у базу даних. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку після проголошення (підписання) присяги аудитора. Датою видачі сертифіката вважається дата прийняття Аудиторською палатою України відповідного рішення. Термін чинності сертифіката — п'ять років. У разі втрати (значного пошкодження) аудитором сертифіката, термін чинності якого не закінчився, Аудиторською палатою України на підставі клопотання аудитора може бути виданий дублікат. За видачу дубліката стягується плата в розмірі 50 відсотків від оплати, встановленої за проведення сертифікації.

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ АУДИТОРСЬКИХ РОБІТ

  1. Основні елементи визначення аудиторської діяльності

Аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

Loading...

 
 

Цікаве