WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості застосування стандартів аудиту в державному секторі - Курсова робота

Особливості застосування стандартів аудиту в державному секторі - Курсова робота

МСА "Контроль якості аудиторської роботи".

Цей МСА стосується роботи аудиторських фірм приватного сектору. В багатьох випадках аудиторські перевірки урядових установ та інших суб'єктів господарювання державного сектору виконуються найвищими аудиторськими установами (НАУ), іншими організаціями, призначеними в законодавчому порядку, або аудиторами-практиками. Загальні принципи цього МСА з контролю якості рівною мірою стосуються НАУ. Однак окремі процедури і політика можуть бути незастосовними (наприклад, прийняття та утримання клієнтів, НАУ, організовані на колегіальній основі). До державного сектору можуть застосовувати додаткову політику, призначену для аудиторів державного сектору.

Крім того, у державному секторі деяких країн контроль якості взагалі має інше значення, ніж прийняте в цьому МСА. Забезпечення якості – це термін, що вживається до внутрішніх процедур нагляду і перевірки, тоді як контроль якості є терміном, що вживається до зовнішніх перевірок якості.

МСА "Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів".

Незалежно від того, чи виконується завдання з надання впевненості у приватному чи в державному секторі, основні принципи залишаються однаковими. Однак застосування цих принципів може потребувати пояснень або доповнень для пристосування до обставин державного сектору й особливостей конкретних юрисдикцій.

На характер і обсяг аудиту в державному секторі можуть впливати законодавство, нормативні акти, постанови та накази міністерств щодо виявлення шахрайства і помилок. Крім формально встановленої відповідальності щодо виявлення шахрайства, спостерігається тенденція жорсткішого контролю шахрайств у суспільних фондах, а отже, аудитори мають відповідати очікуванням громадськості стосовно виявлення шахрайства. Очікування громадськості стосовно використання суспільних фондів часто означає, що аудитор державного сектору повинен розглянути, як діяти у випадку шахрайства, навіть якщо воно є несуттєвим для фінансових звітів або несуттєво впливає на висновок аудитора про фінансові звіти.

В державному секторі аудитор може мати додаткову відповідальність через конкретні положення аудиторського завдання або відповідні законодавчі чи нормативні акти. Прикладом таких особливих умов може бути вимога доповідати про всі випадки використання громадських фондів не за призначенням.

В державному секторі відповідальність аудитора, як правило, визначена законодавством і аудитор може не мати можливості відмовитися від завдання. За таких обставин аудиторові треба розглянути вплив на аудиторський висновок та будь-які вимоги щодо інформування інших сторін, включаючи найвищий управлінський персонал. У державному секторі листування аудитора може зберігатися в державному архіві, тому це листування може розповсюджуватися серед ширшого кола осіб, крім найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання.

В державному секторі і призначення аудитора, і припинення завдання з аудиту можуть мати окремий законодавчий режим.

МСА "Шахрайство та помилки".

На характер і обсяг аудиту в державному секторі можуть впливати законодавство, нормативні акти, постанови та накази міністерств стосовно виявлення шахрайства і помилок. Крім формально встановленої, відповідальності щодо виявлення шахрайства, спостерігається тенденція жорсткішого контролю шахрайств у суспільних фондах, а отже, аудитори мають відповідати очікуванням громадськості стосовно виявлення шахрайства. Треба також визнати, що відповідальність щодо інформування може бути предметом конкретних положень аудиторського завдання або відповідних законодавчих та нормативних актів.

МСА "Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів".

Аудитор може прийняти рішення відмовитися від проведення аудиторської перевірки, якщо суб'єкт господарювання не вживає жодних заходів для усунення тих недоліків, усунення яких аудитор вважає потрібним за даних обставин, навіть якщо невідповідність не має суттєвого впливу на фінансові звіти. До числа факторів, які можуть вплинути на думку аудитора, входить підозра у причетності найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання, що може поставити під сумнів достовірність пояснень управлінського персоналу, а також призвести до відмови аудитора від продовження співпраці з цим суб'єктом господарювання. Якщо аудитор сформував таку думку, йому треба звернутися по юридичну консультацію.

Як зазначено в "Кодексі етики професійних бухгалтерів", виданому Міжнародною федерацією бухгалтерів, після одержання запиту від запропонованого наступного аудитора теперішньому аудитору слід повідомити його про те, чи є професійні причини, через які запропонованому аудиторові слід відмовитися від завдання.

Виконання багатьох завдань з аудиторської перевірки в державному секторі передбачає додаткові обов'язки аудитора, пов'язані з урахуванням законів і нормативних актів. Навіть якщо обов'язки аудитора не виходять за межі обов'язків аудитора приватного сектору, його обов'язки щодо надання висновку можуть бути іншими, оскільки аудитора державного сектору можуть зобов'язати повідомляти державним органам про випадки невідповідності законодавству або зазначати їх в аудиторському висновку. Стосовно суб'єктів господарювання державного сектору, Комітет з державного сектору доповнив рекомендації, що їх включено в цей МСА, своїм Дослідженням 3 "Аудиторська перевірка відповідності вимогам органів влади – Особливості застосування в державному секторі".

МСА "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові".

Хоч основні принципи, що містяться в цьому МСА, застосовуються до аудиту фінансових звітів у державному секторі, законодавчі акти, на підставі яких надаються аудиторські повноваження, можуть установлювати характер, зміст і форму інформації, що повідомляється найвищому управлінському персоналові суб'єкта господарювання.

Стосовно аудиторських перевірок у державному секторі спектр інформації, що може становити інтерес для органу управління, може бути ширшим, ніж та інформація, яка обговорювалася в цьому МСА і яка безпосередньо стосується аудиторської перевірки фінансових звітів. Повноваження аудиторів у державному секторі можуть передбачати, щоб аудитори повідомляли про інформацію, на яку вони звернули увагу та яка стосується:

  • відповідності законодавчим та нормативним вимогам і вимогам відповідних органів;

  • адекватності систем обліку та контролю;

  • економічності, ефективності й дієвості програм, проектів і діяльності.

При аудиторських перевірках у державному секторі інформація, яка повідомляється аудиторами в письмовій формі, може бути оприлюднена. З цієї причини аудитор державного сектору повинен ураховувати той факт, що письмова інформація, яку він повідомляє, може бути поширена серед широкої аудиторії, а не лише серед найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання.

МСА "Суттєвість в аудиті".

Оцінюючи достовірність подання інформації у фінансових звітах, аудитор повинен оцінити, чи є суттєвою сукупність невиправлених викривлень, виявлених під час аудиту.

Сукупність невиправлених викривлень охоплює:

а) конкретні викривлення, виявлені аудитором, у тому числі прямий вплив невиправлених викривлень, виявлених під час аудиту в попередніх періодах;

б) найкращу можливу аудиторську оцінку інших викривлень, що їх не можна конкретно визначити (тобто прогнозованих помилок).

Аудитор повинен розглянути, чи є сукупність невиправлених викривлень суттєвою. Якщо аудитор дійде висновку про те, що викривлення можуть виявитися суттєвими, йому треба розглянути питання про зменшення аудиторського ризику за допомогою розширення аудиторських процедур або внесення управлінським персоналом змін до фінансових звітів. У будь-якому випадку управлінський персонал може побажати внести зміни у фінансові звіти з урахуванням виявлених викривлень.

Якщо управлінський персонал відмовляється вносити виправлення до фінансових звітів, а результати розширених аудиторських процедур не дають аудиторові змоги зробити висновок, що сукупність невиправлених викривлень не є суттєвою, аудитор повинен розглянути питання про внесення відповідного пояснювального параграфа до аудиторського висновку згідно з МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність".

Якщо сукупність невиправлених викривлень, виявлених аудитором, наближається до рівня суттєвості, аудитор повинен визначити, чи є ймовірність того, що невиявлені викривлення, розглянуті разом із сукупними невиправленими викривленнями, можуть перевищити рівень суттєвості. Отже, в міру того, як сукупні невиправлені викривлення наближаються до рівня суттєвості, аудитор повинен розглянути питання про зменшення ризику за допомогою проведення додаткових аудиторських процедур або вимагати від управлінського персоналу внесення змін до фінансових звітів з урахуванням виявлених викривлень.

Оцінюючи суттєвість, крім застосування професійного судження, аудитор державного сектору повинен ураховувати будь-які закони або нормативні акти, що можуть вплинути на цю оцінку. У державному секторі суттєвість ґрунтується також на "контексті й характері" статті і включає, наприклад, поряд із вартістю, і чутливість. Чутливість охоплює багато питань, серед яких – відповідність вимогам органів влади й законодавства чи інтересам громадськості.

МСА "Оцінка ризиків та внутрішній контроль".

Аудитор повинен усвідомлювати, що на цілі управління суб'єктів господарювання державного сектору можуть впливати інтереси, які стосуються громадської відповідальності; крім того, можуть існувати цілі, джерелами яких є законодавство, нормативні акти1, постанови уряду й директиви міністерств. Оцінюючи ефективність процедур внутрішнього контролю щодо цілей аудиторської перевірки, аудитор повинен розглянути джерело і характер цих цілей.

Loading...

 
 

Цікаве