WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості використання системного підходу у документознавстві - Курсова робота

Особливості використання системного підходу у документознавстві - Курсова робота

ВСТУП

У наш час документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя, а також є об'єктом дослідження різних наукових дисциплін. Документ несе в собі інформацію, яку можна передати тому, хто буде знайомитися з ним, вивчати його, читати чи іншим способом "споживати інформацію". Документ потрібний саме для того, щоб ознайомитися з цією інформацією, зберегти певне знання в часі та передати його споживачам інформації. Це вимагає вироблення спільних підходів до створення й обробки масивів документів з метою забезпечення максимальної ефективності прийняття й виконання управлінських рішень. Поняття "документ" є основним та фундаментальним в системі документознавства. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів, які служать об'єктами практичної діяльності з пошуку, створення, зберігання, використання, розповсюдження документної інформації в суспільстві|.

Тому багато вітчизняних та зарубіжних дослідників пропонують для швидкого пошуку та обробки великих масивів документів використовувати системний підхід. Так, провідний вітчизняний науковець С.Г. Кулешов розглядав системний підхід як методологічний, в якому об'єкт виступає системою. Головною складовою та об'єктом даної системи він вважав документ. При дослідженні поняття "системи", А.Г. Гапоненко виділяє три взаємопов'язані компоненти системи та пропонує розділити системи за ступенем складності на неживі, живі та соціальні. А.В. Демидова пропонує класифікувати системи за способом утворення, стосовно цільового призначення, за розміром, за ступенем складності, по відношенню до змін у часі тощо.

Отже, дослідження сутності поняття "документ" і "системи документації", застосування системного підходу у документознавстві дозволяє стверджувати, що дана проблема є актуальною, що і зумовило вибір теми курсової роботи.

Об'єкт курсової роботи - терміносистема документознавства.

Предмет дослідження - документ і системи документації.

Мета – проаналізувати визначення понять "документ", "система", "система документації", визначити особливості використання системного підходу у документознавстві.

Відповідно до об'єкту, предмету і мети курсової роботи було сформульовано наступні завдання:

- дати визначення понять "документ", "система", "система документації";

- розглянути основні типи та види систем;

- виявити основні характеристики системного підходу в документознавстві;

- проаналізувати системи документації.

Методологічною основою дослідження є:

- інформаційний і системний підходи; положення А.В. Демидової про систему як організаційне ціле, яке складається з великої кількості елементів, розміщених у визначеному порядку і залежних один від одного; погляди Н.С. Ларькова та С.Г. Кулешова на документ як інформацію, закріплену на матеріальному носії у стабільній знаковій формі;

- нормативну базу дослідження складають Державні стандарти України ГОСТ 16487 – 83 "Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения", ДСТУ 2732 – 94. "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення", ДСТУ 2392 – 94. "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення", ДСТУ 3017 – 95. "Видання. Основні види. Терміни та визначення", ДСТУ 2732:2004 "Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення понять".

У процесі дослідження було використано наступні методи:

- теоретичні: аналіз та синтез, індуктивний, дедуктивний, інформаційний та системний;

- емпіричні: спостереження, порівняння, термінологічний метод, огляд джерел за темою.

Курсова робота складається зі вступу, одного розділу, висновків, списку використаних джерел. Основний текст містить 31 сторінку. Список використаних джерел налічує 34 найменування.

Розділ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Поняття "система", "документ", "документація", "система документації"

У зв'язку зі швидким зростанням обсягу інформації, яка використовується в управлінні, значення понять "система", "документ", "документація", "система документації" суттєво підвищується. Постає проблема комплексності раціоналізації документообігу, поєднання уніфікованих та стандартних систем і підсистем у галузевому та територіальному розрізах. Для упорядкування інформаційних та документаційних процесів необхідна системність. Розглянемо основні підходи щодо визначення поняття "система".

Так, А.В. Демидова визначає систему як організаційне ціле, яке складається з великої кількості елементів, розміщених у визначеному порядку і залежних один від одного, направлене для здійснення поставлених цілей [9, с.4]. О.І. Михайлов, О.І. Чорний та Р.С. Гіляревський дають таке визначення поняттю "система". "Система – сукупність елементів та відношень, закономірно пов'язаних один з одним в єдине ціле, котрі мають ознаки, що відсутні у елементів та відношень, які його складають [21, с.46].

На думку соціолога Г.В. Осипова, "система – це предмет, явище чи процес, який складається з якісно визначеної сукупності елементів, які знаходяться у взаємних зв'язках та відношеннях, складають єдине ціле і при взаємодії з зовнішніми умовами свого існування змінювати свою структуру" [24, с.121]. Фахівець в галузі інформаційного управління А.Л. Гапоненко вважає, що "система – це комплекс взаємопов'язаних елементів, які завдяки своїй єдності мають нові характеристики та такі ознаки, що кожна система виступає елементом системи більш високого порядку, а будь-який елемент системи – системою більш нижчого порядку" [30, с.107]. Л.І. Скібіцька трактує поняття "система" у вузькому та широкому значенні. Так, у вузькому значенні під "системою" вона розуміє комплексність раціоналізації документообігу, а в широкому значенні "система" – поєднання уніфікованих стандартних підсистем у галузевому, функціональному та територіальному розрізах [27, с.14]. Таким чином, проаналізувавши поняття "система", можна говорити про те, що всі дослідники під "системою" розуміють сукупність елементів та взаємовідношень, які пов'язані одне з одним та мають ознаки і характеристики, які відсутні у елементів, що їх складають. Поняття "системи" нерозривно пов'язане з поняттям "документа", адже саме система забезпечує оптимізацію документаційних процесів. Поняття "документ" в різних наукових дисциплінах трактується по різному. Звідси його полісемічність, яка ускладнює спілкування та взаєморозуміння між спеціалістами документаційно-комунікативної сфери. Перший державний стандарт, в якому було подано дефініцію "документа", призначену для потреб діловодства та архівної справи – ГОСТ 16487 – 70 "Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения". Перша редакція цього стандарту давала таке визначення: "документ – засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людини" [5, с.3].

Друга ж редакція цього стандарту – ГОСТ 16487 – 83 "Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения" дала таке визначення "документа": "матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою винайденим людиною способом для її передавання в часі та просторі" [6, с.3]. Це поняття "документа" стало більш узагальненим, ніж попереднє.

Державний стандарт України ДСТУ 2732 – 94. "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення" запропонував ще одне визначення документа: "матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має у відповідності з чинним законодавством юридичну силу" [11, с.3].

У ДСТУ 2392 – 94. "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення" під документом слід розуміти "записану інформацію, яка може розглядатися як одиниця в ході інформаційної діяльності" [12, с.3].

ДСТУ 3017 – 95. "Видання. Основні види. Терміни та визначення" трактує документ як "матеріальний об'єкт, що містить інформацію, закріплену створеним людиною способом для її передавання у часі та просторі" [13, с.3].

Аналогічний підхід характерний для наступної редакції українського стандарту ДСТУ 2732:2004 "Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення понять". Документ визначається тут як "інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі". У примітці уточнюється знаковий характер інформації (це запис) і те, що могло би відповідати розширеному трактуванню реквізитів: "жанрові характеристики запису інформації" [14, с.3].

Loading...

 
 

Цікаве