WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів - Курсова робота

Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів - Курсова робота

Забезпечення незмінність відображення господарських операцій та оцінки майна на основі діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Облікову політику пристосовують таким чином, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону про бухгалтерський облік та кожного конкретного положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Пристосовувати перш за все ті заходи та методи обліку, для ведення бухгалтерського обліку та представлення інформації у фінансових звітах, які передбачені положеннями (стандартами) та в більшій мірі адаптовані до діяльності підприємства.

Доходи у Звіті про фінансові результати відображаються в тому періоді, коли вони створилися, а витрати – на основі відповідності цим доходам, що забезпечить визначення фінансового результату звітного періоду шляхом співставлення доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

Основними засобами визнавати матеріальні активи, які зберігаються підприємством для використання на виробництві або постачання товарів і надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей та будуть використані, як очікується, протягом більше 365 календарних днів.[32]

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за справедливою вартістю.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово- господарської діяльності у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).

Рахунки першого класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 "Земельні ділянки"

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки та споруди"

104 "Машини та обладнання"

105 "Транспортні засоби"

106 "Інструменти, прилади та інвентар"

109 "Інші основні засоби"

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар" здійснюється облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкту окремо.[35]

Для контроля наявності та руху основних засобів використовують Закони України про контрольно-ревізійну службу, а також про аудиторську службу.

1.3 Огляд наукових джерел

Поняття "основні засоби" в різних нормативних документах тлумачиться по різному.

Наприклад, Скляниченко Є.[44] задається питанням: "Як можна вести облік за сукупною балансовою вартістю по основних засобах 2 групи, де знаходиться найбільш активна частина основних засобів, де особливо необхідний контроль за вірною експлуатацією і списанням цих основних засобів індивідуально. Бо списання транспортних засобів проводиться залежно від їх пробігу та року експлуатації, тракторів - від їх виробітку в гектарах м'якої оранки і знаходиться під контролем відповідних держінспекцій.

Розділення всіх основних засобів всього на три групи з встановленням для кожної з них однієї єдиної норми амортизаційних відрахувань, видається не обґрунтованим ні економічно, ні технічно. Тому на думку Лещо Ш.[30] необхідно застосувати класифікацію основних засобів, затверджену ЦСУ СРСР від 30 квітня 1970 року № 9-113.

Бражаускас В.В.[8] пропонує свою версію класифікації основних засобів сільського підприємства:

1. Виробничі будівлі та споруди (без меліорації);

1.1. Будівлі;

1.2. Споруди;

Невиробничі будівлі та споруди;

Меліоративні споруди;

Силові машини та обладнання;

Інше енергетичне обладнання;

Робочі машини та обладнання;

Самохідні машини;

Електромеханічні машини та обладнання;

Автоматичні машини та обладнання;

Інші машини та обладнання;

Транспортні засоби;

Вантажні автомобілі;

Інші транспортні засоби;

Інші основні засоби;

Ця класифікація дозволяє:

- деталізувати технічні засоби;

- виділити меліоративні споруди;

- об'єднати в одну групу будівлі та споруди;

- об'єднати такі групи: "Передавальні пристрої", "Інструмент", "Вимірювальні та регулюючі прилади" в одну.

Новий підхід до оцінки основних засобів пропонує Астахов В. П.[1] Він пропонує не включати зовсім в їх первинну вартість витрати по їх доставці та установленню, оскільки на його думку це веде до продовження строків морального і фізичного зносу основних засобів.

Тому, на думку Лещо Ш.[31], при оприбуткуванні основних засобів, що були в експлуатації, підприємство, яке придбає, повинно привести їх в первісно - відновлену вартість, тобто вартість такого ж чи подібного нового об'єкту на день приймання.

Відновлена вартість об'єктів основних засобів формується в результаті переоцінки (індексації). Останні індексації основних засобів проводились станом на 1 травня 1992 року, 1 серпня 1993 року, 1 липня 1994 року, 1 травня 1995 року, 1 квітня 1996 року.

Згідно Положення (стандарту) 7 [35], підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Справедлива вартість - це сума, за якою можуть бути здійснені обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первинна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первинної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Маємо погодитися з Лещо Ш.[31] в тому, що, різке підвищення вартості основних засобів відчутно відобразилося на підвищенні собівартості виготовленої продукції. Тому амортизаційні відрахування необхідно робити, на його думку, з розрахунку первинної вартості до повного їх погашення.

З тим, що частину основних засобів, перш за все виробничий і господарський інвентар, слід виключити зі складу основних засобів і включити до складу МПШ, з Бражаускасом В.[8] погоджується Астахов В.[1] Вони вважають, що підвищення рівня первинної вартості основних засобів значно спростить організацію їх аналітичного та синтетичного обліку. При цьому більш об'єктивно будуть обчислюватись показники використання основних засобів, в першу чергу фондовіддача, а також загальний показник - рівень рентабельності.

До 1 липня 1997 року основні засоби мали три види оцінки: первісну, залишкову і відновлювальну. Але в Положенні (стандарті) 7 дається визначення ще й ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).[35]

Loading...

 
 

Цікаве