WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю (на прикладі діяльності ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат"")" - Курсова робота

"Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю (на прикладі діяльності ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат"")" - Курсова робота

Як бачимо з наведених визначень, що різні автори по – різному трактують визначення дебіторської заборгованості, але при цьому не змінюється її суть. Дебіторська заборгованість визначається авторами як сума боргу підприємству від інших дебіторів, яка утворюється в процесі господарської діяльності. Тобто для виникнення дебіторської заборгованості необхідно щоб підприємство здійснювало господарську діяльність, а також здійснювало розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами.

Дебіторська заборгованість впливає на фінансовий стан підприємства і заважає йому нормально працювати. Але в процесі фінансого-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрогентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

На нашу думку дебіторська заборгованість – це не тільки сума заборгованості дебіторів підприємству, але й вид розрахуків між покупцем і продавцем, між підприємством і працівником. Тобто дебіторська заборгованість є своєрідним видом кредитування. Також дебіторська заборгованість є показником виробництва підприємства. Можна зробити припущення, що обсяги дебіторської заборгованості зростають відповідно з ростом обсягів реалізації продукції. А тому неможливо однозначно тактувати поняття дебіторської заборгованості, а також робити висновки з її обсягів. Для цього необхідно більш детільніше ознайомитись з діяльністю підприємства та причинами її росту.

    1. Класифікація дебіторської заборгованості для потреб обліку

Розглядаючи дебіторську заборгованість, не можна не помітити наявності широкого спектра її видів. Від того, наскільки правильно здійснено поділ та класифікацію об'єктів обліку, а також від того, наскільки правильно обрано класифікаційні ознаки, може залежити і сам порядок обліку як групи, так і окремого об'єкта. Поділ повинен бути заснований на економічному критерії і виходячи з економічного та цільового призначення речей.

Наукова класифікація є методом дослідження множини об'єктів шляхом їх поділу на класи (групи) за відповідною загальною ознакою, представляє собою спосіб пізнання сутності, змісту, ступеня схожості і різниці об'єктів. Нерозуміння теоретичних основ класифікації іноді призводить не тільки до некоретного застосування деяких термінів, понять, але і до помилок при класифікації.

Класифікація – розподіл, рознесення об'єктів, назв по класам, групам, розрядам, при якому в одну групу влучають об'єкти, що володіють будь-якими загальними ознаками. Виходячи з запропонованого визначення, вважаємо обгрунтованим, трактувати класифікацію дебіторської заборгованості як угрупування розрахунків з дебіторами за якоюсь ознакою в залежності від мети, для досягнення яких вона проводиться.

В більшості країн існують лише загальні правила щодо класифікації дебіторської заборгованості, які носять рекомендаційний, а не директивний характер. Рішення про порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості в балансі та ступінь деталізації цих статей приймає сама компанія, і, відповідно, у різних компаній склад та структура дебіторської заборгованості в балансі будуть різними, на відміну від українського балансу, який жорстоко регламентує форму надання цієї статті.

Однак в загальному вигляді, за очікуваними термінами погашення, які встановлюються в договорах , у всіх країнах заборгованість поділяється на поточну дебіторську заборгованість, тобто заборгованість, яка повинна бути погашена протягом одного року чи операційного циклу (залежно від того, який період довше), і непоточну (довгострокову) заборгованість, яку в окремих країнах (наприклад, країнах ОАЕ) поділяють на середньострокову та довгострокову. Міжнародні стандарти передбачають лише одне обмеження – „протягом одного року" [24, с.17].

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку підприємство індивідуально визначає та відносить поточну дебіторську заборгованість до тієї чи іншої групи. При цьому борги дебіторів можуть бути показані у балансі без поділу їх на групи.

МСБО 1 „Представлення фінансових звітів", які вступили в силу після перегляду з 0.07.1998р. представляє підприємствам право вибору між двома варіантами преставлення статей у балансі:

  • поділ активів та зобов'язань на поточні і непоточні;

  • преставлення активів та зобов'язань у порядку їх ліквідності.

При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

  1. зв'язок з нормальним операційним циклом;

  2. термін погашення;

  3. об'єкти, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;

  4. своєчаність оплати боржником дебіторської заборгованості.

Згідно з П(С)БО 10 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість поділяється на такі види:

Рис.1.1. Класифікація дебіторської заборгованості згідно П(С)БО, плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції

Як бачимо, на сьогоднішній день згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість може виступати необоротним активом, якщо відповідає наступним ознакам:

  1. не виникає в процесі нормального операційного циклу;

  2. буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Ці ознаки характеризують довгострокову дебіторську заборгованість.

До складу поточної дебіторської заборгованості за П(С)БО 10 відноситься сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

За радянських часів в багатьох підручниках в залежності від того, що буде отримано в погашення дебіторської заборгованості – товар чи гроші, – дебіторська заборгованість поділялась на товарну і нетоварну або грошово-дебіторську і товарно-дебіторську.

Розглянув роботу Велш Глен А. та Шорт Деніел Г. ми бачимо що вони виділяють два головних види дебіторської заборгваності: торговельну та особливу (неопераційну). Кожен з цих видів може складатися з короткострокової чи довгострокової дебіторської заборгованості. Торговельна дебіторська заборгованість включає до себе рахунки до отримання та векселі, отримані по торговій діяльності компанії. Особлива (або неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства ( тобто операцій інших, ніж продаж товарів чи надання послуг) [21, с.377].

Дебіторська заборгованість в країнах англо-американської системи обліку (як і в більшості інших зарубіжних країн) класифікується за наступними групами:

  • рахунки до отримання (вид дебіторської заборгованості, який виникає при продажу товарів по „Відкритому рахунку", без письмового зобов'язання покупця оплатити рахунок, тобто така заборгованість, яка існує в результаті надання короткострокового кредиту продавцем покупцю. За нормальних умов кошти по рахунку повинні бути отримані протягом 30-60 днів);

  • векселі до отримання;

  • дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією.

Крім дебіторської заборгованості покупців в балансі, відображається інша заборгованість. Так, в естонському балансі відображається також [24, с.18]:

  • дебіторська заборгованість дочірніх та материнських підприємств;

  • дебіторська заборгованість пов'язаних підприємств;

  • розрахунки з акціонерами;

  • інша короткострокова дебіторська заборгованість.

В ЗПБО США дебіторська заборгованість класифікується, якщо це суттєво, на відміну від українського законодавства, яким такої свободи вибору підприємствам не надається. Слід відмітити, що довгострокові векселі до отримання, згідно з положенням системи ЗПБО США, також класифікується як поточна дебіторська заборгованість, оскільки вважаються високоліквідними.

В США щодо дебіторської заборгованості слід дотримуватися наступних правил:

  • виділення різних типів дебіторської заборгованості, яка належить підприємству, якщо це суттєво;

  • забезпечення правильного розміщення оціночних (коригувальних) статей поряд з відповідними статтями дебіторської заборгованості;

  • представлення в розділі „Оборотні активи" балансу лише тієї дебіторської заборгованості, яка буде погашена протягом одного року чи операційного циклу;

  • розкриття інформації про будь-які непередбачені збитки, пов'язані з існуванням дебіторської заборгованості;

  • розкриття будь-якої дебіторської заборгованості, право на яку передано чи віддано під заставу як забезпечення;

  • розкриття всіх значних концепцій ризику, пов'язаних з дебіторською заборгованістю (якщо дебіторська заборгованість має загальні характеристики, що можуть вплинути на її погашення).

Loading...

 
 

Цікаве