WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю (на прикладі діяльності ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат"")" - Курсова робота

"Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю (на прикладі діяльності ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат"")" - Курсова робота

За даними такої відомості можливо в строк попередити виникнення заборгованості по підзвітним сумам, а також виявити неоплачені суми по кожному дебітору.

На ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат" не здійснюється облік резерву сумнівних боргів. На нашу думку, це може призвести до таких наслідків:

  • завищення оцінки дебіторської заборгованості у фінансовій звітності і, як наслідок цього, завищення оцінки активів балансу підприємства;

  • порушення платіжної дисципліни;

  • пропущення строків позовної давності для повернення дебіторської заборгованості;

  • збитки і погіршення фінансового стану внаслідок неотримання грошових коштів.

В якості вирішення поставлених проблем пропонується розробити звіт про стан розрахунків з дебіторами, в якому обов'язково повинні бути висвітлені наступні питання:

1) фіксація дати виникнення і дати погашення дебіторської заборгованості за кожним контрагентом і за кожним виставленим до нього рахунком-фактурою з метою подальшої її класифікації за строками непогашення;

2) віднесення дебіторської заборгованості за певний період (на певну дату) до відповідної групи за строками непогашення: тиждень, до 30 днів, до 90 днів, до одного року, до трьох років, більше трьох років.

В результаті впровадження зазначеним нами пропозицій на підприємстві, на нашу думку, очікується підвищення ефективності обліку й управління дебіторською заборгованістю та резерву сумнівних боргів.

Якщо на підприємстві є великий обсяг обороту дебіторської заборгованості, то слід, на нашу думку, розробити спеціальну фінансову політику управління нею.

Фінансова політика – це сукупність фінансових інструментів, за вдалого використання яких господарюючий суб'єкт забезпечить собі фінансову стабільність. Інформацію про фінансову політику, на думку Н. Матициної, слід класифікувати [54 с.26]:

– інформація, яка не наводиться у фінансовій звітності, але є обов'язковою для апарату управління;

– інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її доречності.

Формування фінансової політики слід здійснювати в два етапи.

На першому етапі для кожного покупця (замовника) на підставі окремих договорів розробляються принципи, методи, процедури та умови розрахунків з використанням способів організації бухгалтерського обліку всіх фінансових інструментів.

На другому етапі узагальнуються умови контрактів і обираються ті, які придатні на певний момент з врахуванням особливостей господарської діяльності підприємства.

Зміст фінансової політики, на нашу думку, полягає у виборі підприємством методології ведення оперативного та бухгалтерського обліку розрахунків з метою адекватної оцінки управлінського планування.

У цьому контексті необхідно вирішити цілий комплекс завдань, таких як:

– удосконалення методики обліку дебіторської заборгованості;

– удосконалення обліку простроченої, безнадійної дебіторської заборгованості та сумнівних боргів;

– здійснення зовнішнього та внутрішнього контролю дебіторської заборгованості.

2.2.3 Особливості податкового обліку дебіторської заборгованості на ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат"

Питання податкового обліку та звітності приділяється особлива увага з боку державних та урядових органів в усіх країнах світу, а тому в деяких з них податковий облік виділений в самостійну галузь облікової діяльності.

Податковий облік – це підсистема бухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконує функції нарахування та сплати податків і надання інформації про це відповідним державним органам.

Податковий облік, правила якого є регламентованим і законодавчо закріпленими, регулює взаємовідносини між платником податку і державою по обсягу і структурі обов'язкових платежів. Податковий облік – це облік валових доходів та валових витрат, який здійснюється з метою визначення податку на прибуток.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство одночасно з бухгалтерським обліком організує податковий облік, який відрізняється визначенням сум валових доходів та валових витрат, датою збільшення доходів і витрат для здійснення цілей оподаткування, яка не збігається з моментом отримання прибутку від реалізації в бухгалтерському обліку: сума витрат на виробництво не відповідає сумі валових витрат [79, с.140].

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер й необхідні державі для виконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб'єктів, стимулюючи економічну й інвестиційну активність.

Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнених державою податків завжди є збільшенням інфляційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податків призводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб'єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

З точки зору податкового обліку нас цікавить: якщо на Житомирському м'ясокомбінаті виникла дебіторська заборгованість, то яким чином вона пов'язана з податковим обліком? На нашу думку, відповісти на це питання можна розглянувши поняття валові доходи, валові витрати та податок на додану вартість.

Сутність терміну „доходи" трактується по-різному. З точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності" під терміном „доходи" слід розуміти збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підприємства, що є платниками податку на прибуток, для обліку доходу застосовують термін „валовий дохід ", під яким в податковому обліку розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Одним із завдань податкового обліку є фіксація появи валових доходів – надходження грошових коштів та відвантаження виробничих запасів, надання послуг, виконання робіт, оплата яких не проведена в звітному періоді (кварталі), з метою визначення прибутку, який підлягає оподаткуванню. Однак, прибуток, розрахований для оподаткування, відрізняється від балансового прибутку підприємства [18, с.36].

При організації податкового обліку дебіторської заборгованості до складу валових доходів будуть включені доходи:

  • доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

  • доходи від володіння борговими вимогами;

  • доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).

Датою збільшення валових доходів вважають дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася.

З метою правильної організації податкового обліку на підприємстві ведеться Книга валових доходів. Облік в Книзі валових доходів ведеться за двома подіями за кожною господарською операцією.

Процес здійснення підприємницької діяльності неможливий без відповідних, пов'язаних з нею, витрат. З точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО 16 „Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Валові витрати в податковому обліку трактуються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Перелік валових витрат можна згрупувати наступним чином:

  • витрати на здійснення господарської діяльності;

  • витрати на здійснення діяльності, яка не є господарською;

  • витрати на покращення основних фондів, що підлягають включенню до валових витрат;

  • збитки минулих років і збитки від операцій з основними фондами та нематеріальними активами;

  • безнадійни та сумнівні борги.

Для ведення податкового обліку витрат використовується Книга обліку валових витрат [18, с.44].

Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій пов'язаних з виникненням дебіторської заборгованості відображено в таблиці 2.11.

Loading...

 
 

Цікаве