WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку запасів на підприємствах - Курсова робота

Організація обліку запасів на підприємствах - Курсова робота

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

♦ забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

♦ контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих запасів та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;

♦ забезпечення відповідності складських запасів нормативам;

♦ достовірна оцінка товарно-виробничих запасів;

♦ розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;

♦ відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.

Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами.

Значним внеском до розвитку уявлень про товарно-виробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та Білорусі.

Серед них праці д.е.н, проф. В.К. Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхам удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг.

З питань обліку товарно-виробничих запасів захищено дисертаційні роботи. Так, зокрема, у 1970 р. МІ. Карауш захистив кандидатську дисертацію на тему: "Вопросы совершенствования организации и проведения ревизии сохранности материальных ценностей в легкой промышленности", де розглянув питання методики та шляхів удосконалення ревізії зберігання, надходження та руху матеріальних цінностей, організації забезпечення збереженості цінностей у виробничих цехах, використання матеріалів у виробництві, нормування матеріальних ресурсів і ревізії готової продукції, а також порядок оформлення матеріалів за результатами ревізії та їх реалізації.

У 1990 р. докторську дисертацію на тему "Теория и практика бухгалтерского учета производственных ресурсов" захистив проф. В.Д. Новодворський.

Питанням обліку запасів у галузях економіки була присвячена докторська дисертація О.О. Додонова "Проблемы бухгалтерского учета в промышленности СССР" (1960 р.).

Останнім часом з проблем обліку товарно-виробничих запасів були захищені наступні дисертації: Аль Фасфуса Фуада Сулеймана Махмуда, Бакун Ю.В., Замули І.В. , Занько Б.М., Кундеуса О.М.

1.2. Загальна характеристика підприємства

Харківський плитковий завод - одне з найбільших у нашій країні спеціалізованих підприємство з виробництва керамічних плиток.

Завод був запроектований Українським науково-дослідним інститутом у 1936 році. Проектом передбачалося будівництво двох основних цехів по виробництву плиток для статі продуктивністю 500 тисяч квадратних метрів у рік і лицювальні плитки продуктивністю 300 тисяч квадратних метрів у рік, а також цехів допоміжного виробництва .

Будівництво заводу, крім цеху лицювальних плиток, було майже кінчене до початку Великої Вітчизняної війни, але в експлуатацію завод уведений не був, тому що державні засоби необхідно було використовувати на оборону країни. А коли Харків звільнили від німецько-фашистських окупантів, то виявилося, що завод фактично був цілком зруйнований. Однак вже в 1946 р. неймовірними зусиллями харків'ян завод підняли з руїн і ввели його в експлуатацію.

Завод випускав саме необхідне для народного господарства - плитки керамічні для статей , санітарно-технічний фаянс, ізолятори, лакофарбові матеріали. І тільки три роки по тому, у 1949 році, підприємство перевели на виробництво лицювальної кераміки для зовнішнього облицювання будинків і споруджень . Харківською керамічною плиткою облицьовані унікальні спорудження в Москві. У їхньому числі висотні будинки на площах Смоленської і Повстання, університет на Ленінських горах і багато хто інші .

У період з 1951 по 1956 рр. на підприємстві були створені потужності по виробництву метлаських і лицювальних плиток, і вже в 1956 році випускалося 2.5 млн. квадратних метрів плиток для статей і 1.1 млн. квадратних метрів плиток для внутрішнього облицювання.

Одночасно завод оснащувався новим вітчизняним обладнанням. За порівняно короткий час колектив заводу зумів не тільки вчасно домогтися їхнього освоєння, але і провести великі роботи по удосконаленню існуючої тоді технології. Так, вперше в нашій країні був здійснений бескапсельный випал плиток для статей , змонтовані і впроваджені гідравлічні понижувачі для грубних вагонеток, впроваджені обертові сортувальні столи, радіаційні сушила.

Капітальне будівництво, що досягло небувалого розмаху, вимагало усе більше сучасних оздоблювальних матеріалів. Виходячи з цього, заводові запропонували в порівняно короткий термін налагодити випуск фасадних плиток, для чого побудували поточно-конвеєрну лінію СМК-121 і до неї баштову розпорошувальну сушарку. Незабаром був освоєний випуск декорованих лицювальних плиток з малюнками й орнаментами. Їхнє виробництво організували на спеціальній ділянці , оснащеній вітчизняним і імпортним устаткуванням.

Завод поступово набирав силу і незабаром став одним з ведучих у галузі по підвищенню продуктивності праці, став школою передового досвіду для фахівців-кераміків не тільки України, але і країни в цілому. За дострокове виконання семирічного плану по випуску виробів будівельної кераміки, розширення виробництва і високі техніко-економічні показники в у роботі завод нагородили в 1966 р. орденом Трудового Червоного прапора.

Завод щорічно виконував і перевиконував планові завдання і соціалістичні зобов'язання, домагався високих показників по всіх техніко-економічних параметрах. Однак і життя не стояло на місці. З кожним роком не тільки збільшувався випуск продукції, але і росли вимоги до його якості. Тим часом ресурси і можливості підприємства вичерпувалися. Вихід з положення можна було знайти тільки в корінній реконструкції.

Loading...

 
 

Цікаве