WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку власного капіталу підприємства України - Курсова робота

Організація обліку власного капіталу підприємства України - Курсова робота

Формування статутного (пайового) капіталу за рахунок вкладів засновників – обов'язковий елемент установчих документів підприємства. Сума статутного (пайового) капіталу підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (зменшення) такого обов'язково має реєструватися. Сума статутного (пайового) капіталу з балансом підприємства не може бути відмінною від тієї, що зареєстрована в державному реєстрі. Неукладені кошти засновники (учасники) відбиваються в пасиві балансу.

Вартісна оцінка вкладу визначає частку засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі, тоді як додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили застереження, на її розмір не впливають [33 С.387].

1.3 Особливості організації обліку власного капіталу підприємства

Згідно з П(С)БО 2 показники неоплаченого капіталу відображає суму заборгованості власників (учасників) по внесках в капітал підприємства.

Така заборгованість виникає після фіксації її розміру в установчих документів підприємства (статуті, установчому договорі, меморандумі) і державній реєстрації цього документа (доповнень або змін до нього). Після цього вона погашається відповідно з постановою, встановленим закону і статутом. Ця сума заборгованості приводиться в дужках і відраховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Для нарахованих до здобуття внесків засновників і учасників підприємства Інструкцією про використання плану рахунків передбачений контр пасивний рахунок 46 "Неоплачений капітал".

Рис. 1.2. Призначення та побудова рахунка 46 "Неоплачений капітал"

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по видам розміщених неоплачених акцій (для акціонерних суспільств) і по кожному засновникові (учаснику) підприємства [32, с.211].

Бухгалтерський показник статутного капіталу відображає спільну вартість активів, які будуть отримані або вже отримані підприємством як внесок власники (засновників і учасників) в його капітал. Це активи передані у власність підприємства складаючи основу його діяльності. Документальне фіксування і державна реєстрація спільної вартості складових майна, переданого у власність підприємства є обов'язковими для визначення категорії статутного капіталу такого підприємства.

Для обліку і узагальнення інформації о стані і руху статутного капіталу підприємства Інструкцій о застосуванні план рахунків передбачений рахунком 40 "Статутний капітал".

Рис. 1.3. Призначення та побудова рахунка 40 "Статутний капітал"

Пайовий капітал є аналогом статутного капіталу для добровільних об'єднання, заснованих на кооперативних початках. Прикладами таких об'єднанні можуть бути споживчі, виробничі і житлово-будівельні кооперативи, кредитні союзи.

Пайовий капітал — це сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в суспільстві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Відповідно, пай — це доля капіталу добровільного об'єднання, що дає його членові (пайовикові) цілий ряд прав, близьких до корпоративних.

Проте на відміну від статутного капіталу, який спочатку декларується (нараховується) і тільки потім оплачується, пайовий капітал в обліку формується за фактом передачі пайовиками своїх внесків.

Отже, по кредиту рахунку 41 "Пайовий капітал" призначеного для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків, відбиваються суми фактичних отриманих пайових внесків в кореспонденції з рахунками обліку активів.

Рис. 1.4. Призначення та побудова рахунка 41 "Пайовий капітал"

Аналітичний облік по рахунку 41 "Пайовий капітал" ведеться по видах капіталу [8, с.247].

Вилучений капітал — це фактичні витрати підприємства на викуп власних акції (якщо це підприємство АТ), частин у власному статутному фонді (якщо це інший вид господарського суспільств) або паїв (якщо йдеться про кооперативній організації).

Такий викуп зменшує валюту баланса, бо пов'язаний з відтоком активів і відповідно з відпливом капіталу підприємства. Останнє і обумовлює правило віддзеркалення суми вилученого капіталу в пасиві Балансу підприємства із знаком "відрахування".

Планом рахунків, що діє, залежно від виду підприємства передбачено два основні субрахунки для обліку сум вилученого капіталу.

Рис. 1.5. Призначення та побудова рахунка 45 "Влучений капітал"

Резервний капітал — це страховий капітал, створений підприємством за рахунок відрахування власного прибутку з метою відшкодування можливих збитків, здійснення виплат інвесторам і кредиторам при браку засобів.

На законодавчому рівні встановлюється обов'язковість і мінімальні розміри формування резервного капіталу для окремих видів підприємств. Наприклад, для господарських суспільств така обов'язковість і мінімальний розмір встановлені ст. 14 Закону про господарську діяльність: в організації створюється резервний (страховий) фонд в розмірі, встановленому засновниками документами, але не менше 25% статутного фонду.

З метою узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства планом рахунків передбачено рахунок 43 "Резервний капітал.

Рис. 1.6. Призначення та побудова рахунка 43 "Резервний капітал"

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться по його видах [3, с.123].

Додатковий капітал — це суми, на яких вартість реалізації АТ випущених акцій перевищує їх номінальну вартість; суми, внесені власниками інших господарських організацій понад статутний капітал; сум дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів; вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб; інші види додаткового капіталу [19, с.256].

З метою узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства планом рахунків передбачено рахунок 42 "Додатковий капітал".

Рис. 1.7. Призначення та побудова рахунка 42 "Додатковий капітал"

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) цей показник власного капіталу підприємства відображає фінансовий результат його діяльності в поточному і минулих роках, а також використання прибутку в поточному році.

Рис 1.8. Призначення та побудова рахунка 44 "Нерозподілений прибуток" (непокритий збиток)

На субрахунку 441 відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 відображаються непокриті збитки, їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо. На субрахунку 443 відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1-6.

Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К = А – З.

Власний капіталце загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в НИХ власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал

2. Дослідження практичних питань організації обліку власного капіталу підприємства

2.1 Формування та облік статутного капіталу підприємства

Статутний капітал є показником прав засновників товариства по відношенню один до одного і до кредиторів. Від частки в статутному капіталі кожного засновника залежить право голосу на прийняття управлінських рішень, право на одержання дивідендів і частину активів при ліквідації товариства.

Loading...

 
 

Цікаве