WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація облікового процесу на підприємстві - Курсова робота

Організація облікового процесу на підприємстві - Курсова робота

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Документальна перевірка здійснюється на підставі Програми перевірки, затвердженої головою Державної податкової адміністрації, яка складається, виходячи з головної мети проведення перевірки.

При плануванні та проведенні документальних перевірок працівники органів державної податкової служби зобов'язані забезпечувати дотримання службової і комерційної таємниць.

Для проведення перевірки працівники державних податкових органів повинні мати при собі посвідчення на право проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.

Починаючи перевірку, працівники державних податкових органів повинні пред'явити свої службові посвідчення керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряються, а також ознайомити їх з програмою перевірки.

Для проведення перевірки податковий інспектор повинен мати при собі розпорядження податкової інспекції, в якому вказуються назва й адреса підприємства, що підлягає перевірці, і програму перевірки, затверджену начальником податкової інспекції. Програма складається, виходячи з головної мети перевірки, яка полягає у виявленні достовірності визначення прибутку, правильності обчислення податку й виконання зобов'язань перед бюджетом, оцінці стану звітної дисципліни та ведення бухгалтерського обліку.

5. Відділ примусового стягнення податкови зобов'язань

5.1 Типові правопорушення у сфері оподаткування та методи їх виявлення

Найпоширенішими типами правопорушень у сфері оподаткування є:

- ненадання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів до бюджету або державних цільових фондів;

- приховування об'єктів оподаткування;

- зниження обєктів оподаткування;

- зниження суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів;

- приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування

5.2 Порядок стягнення недоїмки та притягнення винуватих до фінансової та адміністративної відповідальності

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Повторним вважається порушення, що скоєне роботодавцем протягом року з моменту виявлення попереднього порушення.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф. Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у такому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку і т.д. При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.

Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.

У разі, якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то при наступній перевірці платника:

- пеня не нараховується на суму недоїмки, зафіксовану у рішенні суду про її стягнення на користь центру зайнятості, що набрало законної сили;

- пеня нараховується, якщо за період з кінця попередньої перевірки до моменту винесення судом рішення про стягнення виникає нова недоїмка.

За несвоєчасне зарахування страхових внесків на рахунок Фонду банківська установа сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. З платника за ці дні пеня не стягується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства. Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів чи пені у разі відсутності коштів на рахунках може бути звернено на майно платника відповідно до чинного законодавства.

V. КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ

1. Вивчення організаційної роботи КРУ, її структура, функції, права, обов'язки

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України , цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

3) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;

4) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних лужб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;

Головному контрольно-ревізійному управліннюУкраїни, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;

Loading...

 
 

Цікаве